Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 січня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:
Головуючого судді: Демянчук С.В.
суддів: Василевича В.С., Шимківа С.С.
при секретарі: Приходько Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ТзОВ «Будівельник»та ОСОБА_2 на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30 листопада 2010 року в справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»до ТзОВ «Будівельник»та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30 листопада 2010 року стягнуто з ТзОВ «Будівельник» та ОСОБА_2 солідарно, на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»- 555246 грн. 07 коп. заборгованості за кредитним договором, 1700 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору та 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 557066 грн. 07 коп.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ТзОВ «Будівельник»та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу. Вважають, що рішення суду першої інстанції є незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом неповно з’ясовані обставини та необґрунтовано не прийняті до уваги докази, які мають суттєве значення для справи, а прийняте рішення не відповідає дійсним обставинам справи.
Вказують, що 30 листопада 2010 року, тобто на момент прийняття рішення, ліміт кредитної заборгованості становив 440 000 грн. 00 коп. відповідно до додатку № 1 до кредитного договору № 010/89-07/427 від 25 грудня 2007 року, укладеного до 24 грудня 2017 року.
Зазначають, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги той факт, що вказана в позовній заяві прострочена заборгованість по
_________________________________________________________________
Справа № 22-110/2011 Головуючий в 1 інстанції: Юзьвяк Б.Г.
Категорія: 27 Доповідач: Демянчук С.В.
основній сумі кредиту 40 000 грн. 00 коп. на цей момент фактично була погашена ТзОВ «Будівельник», що підтверджується платіжними дорученнями № 460 від 08 вересня 2010 року (3 000 грн. 00 коп.), № 473 від 14 вересня 2010 року (12 000 грн. 00 коп.) , № 475 від 22 вересня 2010 року (14 000 грн. 00 коп.), № 490 від 07 жовтня 2010 року ( 20 000 грн. 00 коп.), № 492 від 08 жовтня 2010 року (40 000 грн. 00 коп.). В період з 02 вересня 2010 року по 30 листопада 2010 року ТзОВ «Будівельник»було погашено заборгованість по основному кредиту в сумі 89 000 грн. 00 коп..
Крім того вказують, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги факт часткового погашення ТзОВ «Будівельник»вказаної заборгованості в сумі 11 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 478 від 30 вересня 2010 року (1 000 грн.), № 491 від 07 жовтня 2010 року (2 000 грн.), № 493 від 08 жовтня ( 3 000 грн.), № 499 від 29 жовтня 2010 року (5 000 грн.).
Також звертають увагу на те, що прийнятим рішенням суд першої інстанції фактично розірвав кредитний договір № 010/89-07/427 від 25 грудня 2007 року, укладений до 24 грудня 2017 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТзОВ «Будівельник», хоча розірвання кредитного договору не було предметом позову.
Тому просили скасувати рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30 листопада 2010 року і направити справу на новий розгляд.
В судове засідання апеляційного суду представник та ОСОБА_2 не з'явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать розписки про отримання судової повістки. ОСОБА_2, як директор ТзОВ «Будівельник», подав суду заяву про відкладення розгляду справи в зв'язку з відрядженням. Колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи в відсутність апелянтів, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилися без поважних причин, оскільки не надали суду доказів в підтвердження поважності причин неявки до суду.
Представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»апеляційну скаргу не визнав, вважає висновки суду першої інстанції правильними. Просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про солідарне стягнення з ТзОВ «Будівельник» та ОСОБА_2 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» - 555246 грн. 07 коп. заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами 25 грудня 2007 року був укладений договір № 010/89-07/427, за яким відповідачу надано кредит в розмірі 550 000 грн. 00 коп. ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" належним чином виконав зобов'язання по видачі кредиту, однак відповідач порушив графік погашення заборгованості по кредиту і в нього утворилася заборгованість по основній сумі кредиту – 480 000 грн. 00 коп., сума несплачених процентів за користування кредитом – 65442 грн. 63 коп. і пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів – 9 803 грн. 44 коп. В загальному це складає 555 246 грн. 07 коп.
Частково погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що судом допущені порушення процесуального закону, які вказують на незаконність прийнятого рішення відносно відповідача ТзОВ «Будівельник».
Так, відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України та роз’яснень, викладених в абз. 1 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою ст. 15 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 17) або Господарським процесуальним кодексом України (ст. ст. 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Вирішуючи спір в порядку цивільного судочинства суд зазначені положення не врахував і не звернув уваги на те, що в одне провадження об’єднані вимоги юридичної особи –ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до іншої юридичної особи ТзОВ «Будівельник»про солідарне стягнення , яке виникло з укладених ними договорів і які підлягають розгляду в порядку господарського судочинства (ст. 12 ГПК України) та позов юридичної особи до фізичної особи ОСОБА_2 , що виник з окремого договору поруки № 010/89-07/427/2 від 25 грудня 2007 року, який може бути самостійним і окремим предметом позову.
Абзацом 3 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом (ст. 16 ЦПК України).
За таких обставин апеляційна скарга ТзОВ «Будівельник»підлягає до часткового задоволення, рішення місцевого суду до часткового скасування, а провадження по справі закриттю в частині позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»до ТзОВ «Будівельник»про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В решті доводи апеляційної скарги не заслуговують до уваги.
Апелянтами не спростовано доводів позивача про те, що ними порушено умови кредитного договору та мають місце несвоєчасне внесення відповідних платежів та заборгованість по спірному договору кредиту.
Доводи відповідачів про те, що суд першої інстанції при прийнятті рішення по справі фактично розірвав кредитний договір № 010/89-07/427 від 25 грудня 2007 року, укладений до 24 грудня 2017 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ТзОВ «Будівельник», не заслуговують на увагу, оскільки сторони договору продовжують нести зобов’язання відповідно до договорів.
Так, відповідно до положень ст.ст.1054, 1050 ЦК України передбачено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Дані положення Закону застосовуються і до кредитного договору.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача ОСОБА_2 солідарно як суму заборгованості по договору кредиту, так і дострокового повернення суми по договору кредиту.
За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що в решті доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 15, 307, 308, 310, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ТзОВ «Будівельник» та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30 листопада 2010 року в частині позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТзОВ «Будівельник» про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати, а провадження по справі в частині позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТзОВ «Будівельник» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає закриттю.
В решті рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий суддя: Демянчук С.В.
Судді : Василевич В.С.
Шимків С.С.