У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

24 січня 2011 року                                                    м. Рівне

          Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

                     головуючого судді -  Григоренка М.П.,

                                            суддів  Ковалевича С.П., Собіни І.М.,

при секретареві Омельчук А.М., за участю представника позивача –ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника останньої –адвоката ОСОБА_3, представника Рівненської міської ради та третьої особи –ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_5      до  ОСОБА_2, Рівненської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог управління земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, про встановлення порядку користування земельною ділянкою, про визнання недійсним рішення Рівненської міської ради від 07 червня 2007 року №865 в частині безоплатної передачі у власність земельної ділянки та Державного акту на право власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИЛА  :

          16 вересня 2002 року ОСОБА_5 пред’явила до ОСОБА_2 цивільний позов про визнання права власності на земельну ділянку, площею 409 кв.м., яка знаходиться по АДРЕСА_1.

          10 червня 2008 року ОСОБА_5 змінила свої вимоги, виклавши їх в наступній редакції:

          - встановити порядок користування земельною ділянкою, яка знаходиться по АДРЕСА_1, виділивши їй в користування земельну ділянку площею 409 кв.м., що знаходиться під будинком, господарськими будівлями та городом;

          - скасувати рішення Рівненської міської ради від 07 червня 2007 року № 856 про безоплатну передачу ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки, площею 0.0659 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

          - визнати недійсним Державний акт серії ЯЕ №245463, від 12 травня 2008 року, виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0.0659 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

          Ухвалою Рівненського міського суду від 30 листопада 2010 року провадження у справі, щодо вимог ОСОБА_5 про скасування рішення Рівненської міської ради від 07 червня 2007 року № 856 про безоплатну передачу ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки, площею 0.0659 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та визнання недійсним Державного акту про право власності на вищевказану земельну ділянку, виданого на ім’я ОСОБА_2 –закрито, на підставі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України.

          Щодо решти позовних вимог ОСОБА_5, Рівненським міським судом винесено рішення від 30 листопада 2010 року про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

          В поданій апеляційній скарзі на ухвалу Рівненського міського суду від 30 листопада 2010 року, яка стосується часткового закриття провадження у справі, ОСОБА_5 вказує, що дана ухвала є незаконною, оскільки рішення Конституційного Суду України від 01 квітня

_____________________________________________________________________________          

Справа № 22-145-2011 р.                                               Головуючий у 1 інстанції : Дужич С.П.

           Рядок : 4                                                                               Доповідач : Григоренко М.П.                  

2010 року №1-6\2010  у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не має зворотної дії, а тому суд першої інстанції мав розглянути її позовні вимоги в порядку цивільного судочинства та ухвалити відповідне рішення по справі, яка розглядається вже протягом багатьох років.

          У зв’язку із викладеним, апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

          В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 вказує, що апеляційна скарга є безпідставною, а тому вона просить її відхилити, залишивши без змін оскаржувану ухвалу.

          В ході апеляційного розгляду справи представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

          Відповідач ОСОБА_2, її представник та представник ОСОБА_4 просили  відхилити апеляційну скаргу, оскільки на їх думку суд першої інстанції прийняв оскаржувану ухвалу відповідно до вимог чинного законодавства.

          Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

         Відповідно до п. 1 ч.  1  ст.  17  Кодексу  адміністративного судочинства  України,  компетенція   адміністративних судів  поширюється  на  спори  фізичних  чи   юридичних  осіб   із суб'єктом  владних  повноважень  щодо   оскарження   його   рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної  дії), дій чи бездіяльності.

         Суб'єктом владних повноважень відповідно до п. 7 ч. 1  ст.  3 указаного  Кодексу  є  орган  державної  влади,  орган   місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні  ними   владних   управлінських   функцій   на   основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          Згідно  рішення Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року №1-6\2010  у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

          Статтею 150 Конституції України передбачено, що рішення Конституційного Суду України є остаточними та обов’язковими до виконання на території України.

          При таких обставинах, на розсуд колегії суддів, суд першої інстанції правильно закрив провадження у справі щодо вимог ОСОБА_5 про скасування рішення Рівненської міської ради від 07 червня 2007 року № 856 про безоплатну передачу ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки, площею 0.0659 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та визнання недійсним Державного акту про право власності на вищевказану земельну ділянку, виданого на ім’я ОСОБА_2, на підставі пункту 1 частини 1 статті 205 ЦПК України.

          Доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки в даному випадку рішенням Конституційного Суду України врегульовано питання застосування норм процесуального права, а не норм матеріального права, дія яких не може мати зворотної сили у бік звуження прав та свобод фізичних та юридичних осіб.

          З огляду на вищевикладене, ухвала Рівненського міського суду від 30 листопада 2010 року підлягає залишенню без змін, як постановлена із дотриманням вимог чинного законодавства.

          На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 205,303, 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А  :

          Апеляційну скаргу  ОСОБА_5  відхилити.          

          Ухвалу Рівненського міського суду від 30 листопада 2010 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і  її може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду  України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів, з дня набрання нею законної сили.

  Головуючий                                          Григоренко М.П.

         Судді                                               Ковалевич С.П.

                                                                  Оніпко О.В.