справа №2-а-47/11  

ПОСТАНОВА  

і м е н е м   У К Р А Ї Н И  

 19 січня 2011 року                                                  місто Сімферополь

 Суддя Київський районний суд  міста Сімферополя Долгополов А.М., при секретарі Білосорочка О.В.,

розглянувши   у порядку письмового провадження   справу   за  адміністративним позовом

ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду Україні в АРК про визнання дій неправомірними, зобов’язання проведення перерахунку та стягнення недоотриманої щомісячної надбавки  

  в с т а н о в и в   :  

     позивач звернувся до суду із вимогами про стягнення недоплаченої соціальної допомоги та зобов’язанні її виплати, мотивуючи свої вимоги тим, що  він є дитиною війни у розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивач зазначив, що має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, котра йому не виплачується в установленому законом порядку.

Ухвалою від 02.11.2010р. позовні вимоги  в частині вимог  що стосуються періоду часу до 28.04.2010р  залишені без розгляду у зв’язку із пропуском строку звернення до суду.

В запереченнях на позов представник відповідача зазначила, що оскільки фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Управління  почало виплачувати надбавку з 22.05.2008 року на підставі постанови КМУ України №530 від 28.05.2008 року, яке набуло чинності з 22.05.2008 року  і згідно з котрим встановлена сума виплати складає 49,80 грн..

 Відповідно до ст.183-2 КАС України справа розглянута в порядку скороченого провадження.  

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги  підлягають задоволенню.

Як встановлено в ході судового засідання між сторонами склались правовідносини,  витікаючи із права особи отримувати щомісячну надбавку відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсія або щомісячне довічне  грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Відповідно до вимог статті 7 вказаного Закону України  фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  

 Підпунктом 2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VІ, що набрав  чинності з 01.01.2008 року, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, при цьому зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Зазначена редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» діє з 22.05.2008 року (з часу ухвалення рішення КСУ 22 травня 2008 року N 10-рп/2008)  й на теперішній час.

Оскільки  вищенаведені положення закону мають законну силу та не були призупинені позовні вимоги підлягають задоволенню  в повному обсязі виходячи із розрахунку:  квітень – червень 2010 р. (706 х 30:100 х 3) – (49,80 х3) = 486 грн.; липень – вересень 2010 р.( 709 х 30:100 х 3)– (49,80 х3)  = 488,70 грн.; жовтень– листопада 2010р. (723 х 30:100 х 2) – (49,80 х2) = 334,20 грн., всього 1308,90 грн..

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст.. 94 КАСУ.  

На підставі р ішення  Конституційного суду України 10-рп від 22.05.2008 року ,  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  ст. 28 ч.1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» , керуючись ст.183-2 КАСУ, суд

  п о с т а н о в и в  :  

             позовні вимоги  ОСОБА_2 задовольнити.

Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду Україні в АРК провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 28 ч.1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 28.04.2010 року.

Стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду Україні в АРК  на користь ОСОБА_2 недоплачену соціальну допомогу за період з 28.04.2010 року по листопад 2010 року в сумі 1308,90 (одна тисяча триста вісім) грн..  

Стягнути за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 3,40 (три) грн..  

   На постанову може бути подана апеляційна скарга в Севастопольський апеляційній адміністративний суд протягом 10 днів з дня її отримання.  

С у д д я