КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-2493/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С.
Суддя-доповідач: Ізмайлова Т.Л.
У Х В А Л А
Іменем України
"20" січня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Ізмайлової Т.Л.
суддів Троян Н.М., Шостака О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2010 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі Київської області до Головного управління юстиції у Київській області (підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби) про скасування постанови про накладення штрафу, -
ВСТАНОВИЛА:
УПФУ в м. Борисполі Київської області звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Київській області (підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби) про скасування постанови про накладення штрафу.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2010 року у задоволенні позовних відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Сторони в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що справу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою підрозділу примусового виконання рішень Відділу ДВС ГУЮ в Київській області від 02.12.2009 року було накладено штраф на УПФУ в м. Борисполі Київської області за невиконання рішення суду в розмірі 340 гривень
Позивач не погоджуючись з прийнятою постановою, звернувся з вказаним позовом до суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та правомірно застосував до позивача штрафні санкції.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.03.2009 року було зобов’язано УПФУ у м. Борисполі Київської області здійснити нарахування і виплату гр. ОСОБА_1 державну та додаткову пенсії у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 01.01.2008 року.
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред’явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Відповідно до ст. 87 вказаного Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником , та рішення про поновлення на роботі, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника. У разі повторного невиконання рішення суду боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі.
Відповідно до постанови державного виконавця від 02.10.2009 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання по виконавчому листу від 25.08.2008 року, виданого на підставі постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.03.2009 року, відповідно до якої було зобов’язано боржника виконати рішення суду та надано семиденний строк для добровільного виконання з моменту отримання постанови державного виконавця.
02.12.2009 року на виконання рішення суду державним виконавцем направлено позивачу вимогу та надано термін про виконання рішення суду, а 25.01.2010 року державним виконавцем було надіслано повторну вимогу № 109, якою зобов’язано боржника виконати рішення суду в 10-денний строк, а також попереджено про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду.
Проте, постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.03.2009 року станом на час розгляду справи судом першої інстанції не виконана.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність дій відповідача про винесення постанови про накладення штрафу від -02.12.2009 року, оскільки рішення суду, не було виконано добровільно.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта про те, що державний виконавець зобов’язаний був зупинити виконавче провадження до розгляду заяви про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, оскільки зупинення виконавчого провадження не є обов’язком державного виконавця, а є його правом, а тому і не можна стверджувати, що відповідач діяв неправомірно.
Проаналізувавши норми права та обставини справи, викладені в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно і об’єктивно досліджено всі обставини по справі, рішення постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2010 року –необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі Київської області –залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2010 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ч. 2ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя
Судді