КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-4717/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Гаращенко В.В.
Суддя-доповідач: Ізмайлова Т.Л.
У Х В А Л А
Іменем України
"20" січня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Ізмайлової Т.Л.
суддів - Троян Н.М. Шостака О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08.11.2010 року по адміністративній справі за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 до Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001732308 від 17.09.2010 року.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.11.2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вищевказаним судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, а позов задовольнити повністю.
Сторони у судове засідання не з’явились, про причини неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що справу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявній у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, то колегія суддів вважає, що апелянт цей строк не пропустив, а тому правових підстав окремо вирішувати це питання немає.
Судом встановлено, що посадовими особами ДПА у Черкаській області проведена перевірка за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари(послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій торгівельного кіоску, розташованого на Привокзальній площі в м. Сміла Черкаської області, в якому здійснює господарську діяльність позивач.
В результаті перевірки податковим органом здійснений висновок, що позивачем порушено п.п. 2, 5, 13 ст. 13 Закону України «Про РРО», оскільки суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товару (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані: видавати особі, яка отримує товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
За результатами перевірки складено акт від 02.09.2010 року № 002972, в якому зазначено, що продавець отримала готівку, видала товар, але операцію через реєстратор розрахункових операцій не провела та не видала чек та не використала розрахункову книжку для проведення розрахункової операції на загальну суму 5,50 грн.; в ході перевірки встановлено, що фактично на місці проведення розрахунків рахується 581,50 грн., проте за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня на місці проведення розрахунків, повинно рахуватися 151,00 грн. Таким чином, невідповідність готівкових коштів складає 430,50 грн.
На підставі акта перевірки прийнято рішення про застосування штрафних санкцій в розмірі 2152,50 грн.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про РРО», у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання початку робочого дня, до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Оскільки сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків складає 581,50 грн., а відповідно до КОРО (у загальній сумі за розрахунковими квитанціями) складає 151,00 грн., невідповідність склала –430,50 грн., що в силу ст.22 вищевказаного Закону, складає 2151,50 грн. фінансової санкції.
Допитана в судовому засіданні в суді першої інстанції свідок ОСОБА_3 підтвердила факт зберігання коштів на закупівлю товарів в тому ж місці, з якого і проводяться розрахункові операції.
Що стосується послання позивача на те, що при проведенні перевірки виявлені працівниками відповідача кошти передбачались для розрахунку з постачальниками, то суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про те, що суб’єкти підприємницької діяльності в силу Закону України «Про РРО», зобов’язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня,
Крім того, згідно ст.2 вищевказаного Закону, місце проведення розрахунків –це місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Відповідно до наказу ДПА України від 01.12.2000 року № 614, видача готівкових коштів з місця проведення розрахунків повинна реєструватись з використанням операції «службова видача», не пов’язаної з проведенням розрахунку. Таким чином, зберігання готівкових коштів за реалізовані товари на місці проведення розрахунків, без використання операції «службова видача»і оприбуткування в касовій книзі, вважається порушенням ст. 22 Закону України «Про РРО».
Посилання апелянта в апеляційній скарзі не спростовують правильні висновки суду першої інстанції.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія прийшла до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції, рішення постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08.11.2010 року –без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ч.2 ст. 212, ч.5 ст. 254 КАС України.
Головуючий суддя
Судді