КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-4561/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г.
Суддя-доповідач: Губська О.А.
У Х В А Л А
Іменем України
"20" січня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Губської О.А.
суддів Ключкович В.Ю., Грибан І.О.
при секретарі Франчук О.П.
за участю позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Черкаси, Головного управління державного казначейства України в Черкаській області про визнання протиправними, неправомірними дій, стягнення гошових коштів та штрафу, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними, неправомірними дій посадових осіб відповідача щодо визначення суми податкового кредиту, щодо визначення об'єкта оподаткування, визначення порядку та підходу для проведення розрахунків суми для повернення, безпосереднього проведення розрахунку (за результатами перевірки наданих позивачем) даних у зазначений спосіб (за алгоритмом, який не узгоджується із законом) та щодо результату визначення суми для повернення; визнати протиправними дії відповідача стосовно заниження та неповернення у встановлений законом строк належної позивачу суми надмірно сплаченого податку; зобов’язати відповідача повернути грошові кошти у розмірі 968,50 грн., з яких 484,25 грн. –залишок суми надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб внаслідок реалізації права на податковий кредит та 484,25 грн. –суму штрафу в розмірі 100 % суми частки надміру сплаченого та не повернутого у визначений законом строк податку з доходів фізичних осіб внаслідок реалізації права на податковий кредит.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач –ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.
В судове засідання з'явилася позивач, яка підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В судове засідання представник відповідача не з»явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, оскільки у відповідності до п. 3.5 ст. 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року №889, відповідачем правомірно визнечена сума податку з доходів фізичних осіб, яка підлягає поверненню в розмірі 4729,17 грн.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 06 лютого 2008 року між позивачем та ВАТКБ «Надра»було укладено договір про надання ОСОБА_2 кредиту в сумі 36953,40 доларів США та в забезпечення повернення кредиту, 07 лютого 2008 р. між ними було укладено договір іпотеки.
З метою реалізації свого права на податковий кредит, позивач подала до Державної податкової інспекції у м. Черкаси декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2009 року з додатками. При заповненні декларації про доходи за 2009 р. позивач зазначила в ній, що має право на повернення з бюджету 5213,42 грн. надміру сплаченої суми податку з доходів фізичних осіб.
За результатами перевірки фахівцями відповідача визначено суму податку з доходів фізичної особи, яка підлягає поверненню в розмірі 4729,17 грн.
Відповідно до п. 1.16 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий кредит –сума (вартість) витрат, понесених платником податку-резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів –фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до п.п. 5.3.8 ч. 5.3 ст. 5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року фактично понесені ним протягом такого звітного року суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року частину суми процентів (комісій, винагороди) за іпотечним житловим кредитом, договором оренди житла з викупом або фінансового лізингу житла, сплачених платником податку, що розраховується за правилами, визначеними статтею 10 цього Закону.
Відповідно до п.10.1 ст.10 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», платник податків –резидент має право включити до складу податкового кредиту частину суми процентів за іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику як у національній, так і в іноземних валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
Право на включення до складу податкового кредиту суми, розрахованої згідно з цією статтею, надається платнику податку не частіше одного разу на 10 календарних років починаючи з року, в якому об'єкт житлової іпотеки придбається або починає будуватися.
Відповідно до п. 18.8 ст. 18 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації, протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації.
На виконання зазначеної норми позивачем отримано кошти в сумі 4729,17 грн., що підтверджується квитанцією отримання переказу у Печерській філії відділення № 7 КБ «ПриватБанк».
Пункт 3.5 ст. 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначає, що при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який відповідно до закону справляється за рахунок доходу найманої особи.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що зазначена вище норма, на яку посилається і позивач в апеляційній скарзі, застосовується виключно при визначенні об’єкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб при нарахуванні заробітної плати.
Враховуючи наведене вище, відповідач правомірно визначив суму податку з доходу фізичних осіб, яка підлягає поверненню в розмірі 4729,17 грн., а тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення.
Крім того, оскільки позивачем подано декларацію про доходи 29 січня 2010 року, а відповідачем –Державною податковою інспекцією у м. Черкаси, повернуто суму надмірно сплаченого кредиту 30.03.2010 року, то строк, визначений Порядком нарахування штрафів за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 року № 127 відповідачем порушено не було.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог позивача.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повного і всебічного з’ясування обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Черкаси, Головного управління державного казначейства України в Черкаській області про визнання протиправними, неправомірними дій, стягнення гошових коштів та штрафу –залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Головуючий суддя Губська О.А.
Суддя Ключкович В.Ю.
Суддя Грибан І.О.
Повний текст ухвали виготовлено 21.01.2011 року.