КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-16044/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.
Суддя-доповідач: Умнова О.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"25" січня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Умнової О.В.
суддів: Василенко Я.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 9.09.2010 року по адміністративній справі за позовом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи до ДПІ у Шевченківському районі м.Києва
- про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з позовом, вимоги якого уточнив в ході розгляду справи та просив визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення рішення відповідача від 8.12.2009 року №0001302203/2 про визначення податкового зобов»язання по ПДВ на суму 141846 грн. (92692 грн. –за основним платежем та 49154 грн. –по штрафним санкціям), та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.07.2009 року №0001312203/0, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 9543 грн. за порушення пп.2.11, 7.41, 7.43 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 9.09.2010 року вказаний позов задоволений у повному обсязі.
Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В судове засідання сторони не з»явилися, про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв»язку із чим, колегія суддів, на підставі ст.ст.12 ч.6, 41, 196 ч.4 КАС України розглядає справу у їх відсутність без фіксування судового засідання технічним засобом.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 31.04.2009 року по 1.06.2009 року працівниками податкового органу була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.10.2001 року по 31.12.2008 року, за результатами проведення якої складений акт від 1.07.2009 року №95/22-3/00041467.
Згідно висновків даного акту податковим органом встановлені порушення позивачем, зокрема, вимоги п.п. 4.1.1, п.п. 4.1.6 п. 4.1, п. 4.3 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.10 п. 5.2, п.п. 5.3.1 п.п. 5.3.3 п.п. 5.3.9 п.п. 5.4.10 п. 5.4, п. 5.9 ст. 5,п.п. 8.1.1 п. 8.1, п.п. 8.2.1, п.п. 8.2.2 п. 8.2 п.п 8.6.1 п. 8.6, п.п. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження оподатковуваного прибутку на загальну суму 745 930 грн., та п. 2.11, 7.41, 7.43 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, а саме: порушення встановленого порядку касових операцій –видача коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів на загальну суму 6631,97 грн. та відображення в облікових документах РРВ ДІФКУ витраченої підзвітними особами суми коштів без подання ними підтверджуючих документів на загальну суму 806,52 грн.
На підставі висновків акту перевірки та виявлених в ході її проведення порушень вимог чинного законодавства податковий орган 14.07.2009 року виніс податкове повідомлення-рішення №0001302203/0 від 14.07.2009 року про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 1 831 224,00 грн., та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.07.2009 року №0001312203/0, яким до позивача застосував штрафні санкції на суму 9543 грн. за порушення пп.2.11, 7.41, 7.43 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637.
За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення №0001302203/0 скасоване в частині визначення суми податку на прибуток у сумі 93791 грн. та 1595587 грн. –штрафних санкцій, у зв»язку із чим, податковий орган 8.12.2009 року виніс податкове повідомлення-рішення №0001302203/2, яким визначив позивачу податкове зобов’язання по податку на прибуток у розмірі 141 846 грн., з яких: 92692 грн. – основний платіж та 49154 грн. – штрафні санкції.
Колегія суддів не погоджується з висновками податкового органу щодо виявлення зазначених вище порушень позивачем вимог чинного законодавства та вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Висновки акту перевірки щодо несвоєчасного відображення валового доходу на суму 22458,96 грн., отриманого згідно договору фінансового лізингу №15-2/30/07/02, укладеного з ДП «Дібрівський кінний завод №62», та необхідності застосування штрафної санкції у розмірі 2807,50 грн. з підстав відсутності самостійного нарахування платником штрафної санкції за дане порушення необґрунтовані та не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позивач відобразив вказану суму у податковому обліку, шляхом коригування у 1 кварталі 2007 року суми податкового зобов»язання за звітний період відповідно до вимог чинного законодавства, сплативши встановлені законом штрафні санкції, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та узгоджується з нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Висновки податкового органу щодо завищення позивачем валових витрат на суму 23080 грн. спростовані останнім в ході розгляду справи, оскільки правомірність віднесення даної суми до складу валових витрат підтверджується актами виконаних робіт, наявними в матеріалах справи. Крім того, податкове зобов»язання та штрафні санкції нараховані позивачу з 1 кв. 2006 року, тобто після спливу 1095 днів, визначених Законом.
В ході проведення перевірки Хмельницького регіонального відділення ДІФКУ працівниками податкового органу, згідно акту від 2.06.2009 року №5168/22-0/21317793, було встановлено завищення валових витрат на загальну суму у розмірі 24 729 грн. у зв'язку з включенням до складу валових витрат сум податкового кредиту.
Колегія суддів не погоджується з висновками відповідача щодо вказаного порушення з наступних підстав.
Згідно з абз. 2 п.5.3.3 ст.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» для платників податку на прибуток підприємств, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу валових витрат виробництва (обігу) входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до валових витрат такого платника податку.
Даною нормою встановлено право платника податку, який не зареєстрований як платник ПДВ, щодо включення до складу валових витрат сум сплаченого ПДВ при придбанні товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до валових витрат такого платника податку.
З аналізу змісту пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» вбачається, що особа, яка не зареєстрована як платник ПДВ, сплачуючи ПДВ, не має права на податковий кредит. При цьому, віднесення до складу валових витрат сплаченого ПДВ при придбанні товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до валових витрат такого платника податку, є обґрунтованим.
Посилання апелянта на те, що позивач є платником ПДВ та зобов»язаний був відносити зазначену вище суму до податкового кредиту необґрунтовані та, в силу ч.2 ст. 71 КАС України, не підтверджені належними і допустимими доказами.
Крім того, відповідно до п.15.1 ст.15 Закону №2181, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов»язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
З акту перевірки та податкового повідомлення-рішення вбачається, що податкові зобов»язання по податку на прибуток та штрафні санкції нараховувались позивачу з І кварталу 2006 року, тобто після спливу 1095 днів.
Висновки акту перевірки щодо завищення валових витрат на суму 73 125 грн., безпідставного включення до складу валових витрат суми (сплачені за миючі засоби), що, на думку податкового органу, не пов»язані із господарською діяльністю на суму 7544 грн., завищення валових витрат на суму 241368 грн. у зв»язку з завищенням амортизаційних відрахувань на 3 групу основних фондів, завищення амортизаційних нарахувань на суму 338,98 грн. в силу неправомірного застосування норми амортизації у відсотках до балансової вартості 1 групи основних фондів, не підтверджуються нормативно та документально, спростовані позивачем в ході розгляду справи, з посиланням на належну доказову базу та норми чинного законодавства, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку, обґрунтовані висновки щодо яких виклав в мотивувальній частині оскаржуваної апелянтом постанови.
Щодо рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001322203/0 у розмірі 9 543,00 грн. за порушення встановленого порядку ведення касових операцій слід зазначити наступне.
В ході проведення вищевказаної перевірки податковим органом були встановлені порушення позивачем вимог п.п. 2.11, 7.41, 7.43 Постанови НБУ № 637, а саме: видача коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів на загальну суму 6631,97грн. та відображення в облікових документах РРВ ДІФКУ витраченої підзвітними особами суми коштів без подання ними підтверджуючих документів на загальну суму 806,52 грн.
Разом з тим, висновки акту перевірки щодо виявлення вказаних порушень не відповідають фактичним обставинам справи, спростовуються наданими сторонами доказами та нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, яким суд першої інстанції дав належний правовий аналіз, виклавши обґрунтовану правову позицію в мотивувальній частині постанови.
Колегія суддів погоджується з правовою позицією суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення вимог позову, оскільки вона ґрунтується на повному і об»єктивному досліджені обставин справи, поданих сторонами доказів та узгоджується з нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Відповідач, як суб»єкт владних повноважень, аргументовано, з посиланням на відповідні документи та правові норми не довів правомірність винесення ним оскаржуваних позивачем податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Його позиція ґрунтується на невірному трактуванні норм матеріального права, неповному встановлені обставин справи та спростовується поданими позивачем належними та допустимими доказами.
Суд першої інстанції дав належну оцінку фактичним обставинам справи, наданим сторонами доказам та нормам права, що регулюють спірні правовідносини, у зв»язку із чим, вірно вирішив спір та прийняв рішення, яке відповідає Закону.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами чинного законодавства, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваної постанови.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 9.09.2010 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: