КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-2836/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.
Суддя-доповідач: Умнова О.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"25" січня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Умнової О.В.
суддів: Василенко Я.М., Кузьменко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ТОВ «Зорг Україна»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2010 року по адміністративній справі за позовом ТОВ «Зорг Україна»до Ірпінської ОДПІ Київської області, третя особа: ДПІ у Голосіївському районі м.Києва
- про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсними податкове повідомлення-рішення відповідача №0000122200/0/1653 від 12.05.2009 року про визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 803648,01 грн., з яких: 267882,67 грн. –за основним платежем та 535765,34 грн. –по штрафним санкціям.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2010 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
В судове засідання сторони не з»явилися, про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв»язку із чим, колегія суддів, на підставі ст.ст.12 ч.6, 41, 196 ч.4 КАС України розглядає справу у їх відсутність без фіксування судового засідання технічним засобом.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 27.03.2009 року по 16.04.2009 року працівниками податкового органу була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 1.01.2006 року по 31.12.2008 року, за результатами проведення якої складений акт від 24.04.2009 року №680/22-0/32240221.
Згідно висновків вказаного акту орган державної податкової служби встановив порушення позивачем пп. «в», «г»п.13.1 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: товариством не оподатковано доходів нерезидентів з джерелом походження з України, у зв»язку із чим сума несплаченого податку за такими виплатами склала 267882,67 грн.
На підставі даного акту перевірки та встановленого в ході її проведення порушення податковий орган 12.05.2009 року виніс податкове повідомлення-рішення відповідача №0000122200/0/1653, яким визначив позивачу податкове зобов»язання по податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 803648,01 грн., з яких: 267882,67 грн. –за основним платежем та 535765,34 грн. –по штрафним санкціям.
Висновки податкового органу щодо виявленого порушення та визначення податкового зобов»язання ґрунтуються на тому, що позивач неправомірно застосував положення Угоди про уникнення подвійного оподаткування, оскільки станом на останній день перевірки ним не було підтверджено, що нерезиденти «РLANET BIOGASTECHNIK GMBH», «Biogest Energie und Wassertechniк GmbH»є резидентами країн, з якими Україною укладені угоди про уникнення подвійного оподаткування. Довідки на підтвердження такого факту податковому органу не надані.
Вказані висновки податкового органу відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та узгоджуються з нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, зокрема з вимогами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження із України відповідно до міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою КМУ від 6.05.2001 року №470.
Наявність міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування є першоосновою у спірних правовідносинах. Разом з тим, підставою для звільнення від оподаткування доходів з джерелом їх походження з України є надання нерезидентом довідки, що підтверджує президентство країни, з якою підписано міжнародний договір, та інших документів, у випадку якщо це встановлено міжнародним договором. Довідка видається за формою, передбаченою в дод.1 до Порядку №470, або відповідно до законодавства іншої країни.
Резиденство компанії, на користь якої українське підприємство здійснює виплату доходів, має підтверджуватися відповідною довідкою, що в свою чергу є підставою для неутримання податку на репатріацію із суми виплачуваних процентів.
У разі ненадання відповідної довідки особа, яка здійснює виплату доходу відповідно до п.8 Порядку №470, зобов»язана провести оподаткування доходу нерезидента з джерелом з України відповідно до вимог законодавства –Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Станом на дату закінчення проведення перевірки позивач не надав відповідних довідок.
Відповідно до вимог п.16.13 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку, визначеного ст..13 цього Закону, несуть платники податку, які проводять відповідні виплати. Перерахування податків, зазначених у ст.13 Закону, здійснюється до/або разом із здійсненням таких виплат.
Суд першої інстанції дав належну оцінку довідкам, наданим позивачем в ході розгляду справи, та обґрунтовано не прийняв їх до уваги в силу невідповідності останніх ознакам належності та допустимості, як доказів.
Суд першої інстанції дав належну оцінку фактичним обставинам справи, наданим сторонами доказам та нормам чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, обґрунтовані висновки та правовий аналіз щодо яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Доводи апеляційної скарги щодо процедурних порушень, допущених податковим органом в ході проведення перевірки, не спростовують наявність встановленого факту порушення позивачем вимог податкового законодавства та обґрунтованості висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог даного позову.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог, повно встановив обставини справи, вірно та об»єктивно оцінивши зібрані по справі докази, ухвалив рішення, яке відповідає нормам матеріального права.
Податковий орган, як суб»єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним рішень, його позиція ґрунтується на вірному трактуванні норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, зібраними по справі доказами та нормами чинного законодавства, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваної постанови.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ТОВ «Зорг Україна»залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2010 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: