ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 |
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
07 грудня 2010 року 10:29 № 2а-14102/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Черненко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом | Відкрите акціонерне товариство "АК "Укртранс" |
до | Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва |
про | визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 24.09.2010р. №0000932202/1 |
за участю представників сторін:
від позивача: Приходько Л.В. (дов.від 07.07.10 №877)
від відповідача Чайка М.О. (дов.від 19.07.10 №4111/9/10-009)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «АК «Укртранс»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 07.12.2010 року в 10 год. 29 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.
В С Т А Н О В И В :
позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000932202/1 від 24.09.2010р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що звернувся до компанії «Stena Line Scandinavia AB» та отримав належним чином легалізовану довідку про статус резидента в розумінні уникнення подвійного оподаткування доходів, перекладену відповідно до чинного законодавства.
Тому на підставі Порядку №470 від 06.05.2001р. «Про звільнення (зменшення) від оподаткування доходів з джерелом їх походження з України»затвердженого постановою Кабінету Міністрів України», доход виплачений компанії «Stena Line Scandinavia AB», підлягає звільненню від оподаткування в Україні.
За таких підстав, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити, та визнати недійсним податкове повідомлення-рішення.
Відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, обґрунтовуючи тим, що позивачем порушено вимоги п.13.5 ст.13, з урахуванням вимог п.16.13 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого не утримано та не сплачено податок з доходу нерезидента всього на суму 302,332,00 грн.
За таких підстав, відповідач вважає, що прийняте на підставі порушень виявлених під час перевірки податкове повідомлення-рішення є правомірним.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи Державної податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва документальну невиїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс»з питань оподаткування у сфері зовнішньоекономічної діяльності при розрахунках з нерезидентами «Polish Baltic Shipping Co. Kolobrzeg»(Польша), «Stena Line Scandinavia AB»(Швеція) за період з 01.04.2007 по 20.09.2008.
За результатами проведеної перевірки виявлено порушення:
- п. 13.5 ст.13, з урахуванням вимог п.16.13 ст.16 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого позивачем не утримано та не сплачено податок з доходу нерезидентів всього у сумі 302 332 грн.
На підставі акту перевірки від 06.07.2010 р. за № 690/1-23-20-22890514 винесено податкове повідомлення-рішення від 15.07.2010 року №0000732202/0 про сплату 302 332 грн. податку на прибуток іноземних юридичних осіб і 604 664 грн. застосованої штрафної санкції.
Позивач, оскаржив податкове повідомлення-рішення від 15.07.2010 року №0000732202/0 в адміністративному порядку, в результаті чого, рішенням ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 16.09.2010 року № 19695/10/25-011 вказане податкове повідомлення-рішення скасовано в частині 47 384,0 грн. податку на прибуток іноземних юридичних осіб та 94 769,0 грн. штрафних санкцій, в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Однак, відповідачем винесено нове податкове повідомлення-рішення від 24.09.2010р. № 0000932202/1 про сплату 254 948,0 грн. податку на прибуток іноземних юридичних осіб та на 509 895,0 грн. штрафних санкцій, 27.09.2010 року скеровано поштою на адресу позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору від 19.11.2003 № 43 про організацію морських перевезень вантажів, укладеного із компанією „ Stena Line Scandinavia AB " (Швеція), позивачем перераховано вказаній компанії кошти у загальній сумі 583 889,83 євро (еквівалент 4 249 127,26 грн.)
Проте податок на доход нерезидентів - компанії „Stena Line Scandinavia AB " (Швеція) у сумі 254 947,6 грн. позивач не сплачував.
На думку відповідача, оскільки довідки про підтвердження статусу резидента компанії „ Stena Line Scandinavia AB " не надано, то оплата здійсненна позивачем за послуги з міжнародних перевезень підлягає оподаткуванню за ставкою 6%. згідно п. 13.5 ст. 13 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР ..Про оподаткування прибутку підприємств".
Відповідно до п.13.5. ст. 13 ЗУ„Про оподаткування прибутку підприємств" сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.
Згідно п. п. 1.35.1. п. 1.35 ст. 1 того ж Закону, фрахт - винагорода (компенсація), щр сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для цілей перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.
Відповідно до п. п. 17.1.9 п. 17 ст. 17 Закону України від 21.12.2000р. №2181-111 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).
Пунктом 18.1. ст. 18 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.
Так, у п. 1 ст.8 „Морський та повітряний транспорт" Конвенції між Урядом України та Урядом Швеції про уникнення подвійного оподаткування доходів та попередження податкових ухилень, яка підписана 15.08.1995 р. та набула чинності 04.06.1996 р. вказано, що прибутки одержані підприємством договірної держави від експлуатації морських, повітряних суден у міжнародних перевезеннях будуть оподатковуватись лише в цій державі.
Механізм застосування положень міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування визначено Порядком звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. № 470 (далі - Порядок).
Згідно з п. 4 зазначеного Порядку, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, ( або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір.
Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана. Разом з тим, у ст. 2 Гаазької конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, підписаної 05.10.1961, дата приєднання України 10.01.2002 р. набула чинності для України 22.12.2003 (далі - Гаазька Конвенція) встановлено, що кожна з договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця конвенція і які мають бути представлені на її території.
Для цілей цієї конвенції під легалізацією розуміється тільки формальна процедура, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країн, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, підписала документ, та у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ.
Згідно ст. 3 Гаазької конвенції єдиною формальною процедурою , яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складний.
Дотримання зазначеної формальної процедури не може вимагатися, якщо закони, правила або практика, що діють в державі, в якій документ представлений, або угода між двома або декількома договірними державами, відміняють чи спрощують дану формальну процедуру або звільняють сам документ від легалізації.
Статтею 4 Гаазької конвенції встановлено, що апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріплюються з документом та повинен відповідати зразку, що подається до конвенції.
Відповідно до ст.12 Гаазької конвенції будь-яка держава може приєднатися до цієї конвенції після набуття нею чинності, відповідно до ст. 11. Приєднання дійсне лише у відносинах між державою, що приєднується, і тими Договірними державами, які не висловили заперечень проти її приєднання протягом шести місяців після отримання повідомлення, передбаченого пунктом Д) статті 15. Повідомлення про таке заперечення направляється Міністерству закордонних справ Нідерландів.
Країнами, що приєдналися до Гаазької конвенції, є зокрема Польща –19.11.2004 (набула чинності 14.08.2005) та Швеція - 02.03.1999 (набула чинності 01.05.1999 року).
З огляду на вище викладене, суд підтримав позицію відповідача, який, як суб’єкт владних повноважень довід правомірність винесеного податкового повідомлення –рішення від 24.09.2010 №0000932202/1 від 24.09.2010р.
Частиною першою статті 94 КАС України встановлено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі —КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обґрунтування заявлених позовних вимог, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст.185-187 КАС України.
Суддя І.А. Качур
Суддя І.А. Качур