ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
28.01.11 Справа №2а-15402/10/18/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Лавренчук О.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
до Сімферопольського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим, сектору зі справ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Сімферопольського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим
про визнання протиправними дії та спонукання до виконання певних дій.
за участю представників:
позивачі: ОСОБА_1, паспорт серії: НОМЕР_1; ОСОБА_2 , паспорт серії: НОМЕР_2; ОСОБА_3, паспорт серії: НОМЕР_3;
представник Сімферопольського РВ ГУ МВС в АРК: Білоусова А.А., довіреність №8/2440 від 12.05.10 року, паспорт серії: НОМЕР_4.
Суть спору: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися в Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Відділу зі справ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Сімферопольського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим про визнання дій відповідача стосовно відмови ОСОБА_1 в реєстрації її та членів її родини - ОСОБА_2, ОСОБА_3, - за місцем проживання протиправними; зобов'язання відповідача зареєструвати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за місцем проживання - АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачі з лютого 2010 року постійно проживають за зазначеною адресою. 25.11.2010 року позивачі зверталися до органів реєстрації з проханням зареєструвати їх за місцем постійного проживання, однак, на письмове звернення отримали відмову. Вважають, що такою відмовою відповідачі порушують їх права, у зв’язку з чим звернулися до суду.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.11.2010р. відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні 11.01.2011р. ОСОБА_3 звернулася з клопотанням про залучення до участі у справі у якості відповідачів Сімферопольського РВ ГУМВС України в АР Крим та Сектору зі справ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Сімферопольського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 11.01.11 року питання про залуження до участі у справі належних відповідачів вирішено позитивно.
Позивачі в судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі.
У судове засідання представник відповідача-1 заперечував проти задоволення позовних вимог у зв'язку з тим, що позивачі постійно проживають у садовому будинку, який за приналежністю повинен використовуватись для сезонного проживання.
Представник відповідача-2 в судове засідання призначене на 28.01.2011 року не з’явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності неприбувших сторін, та підставі наявних доказів.
Вислухавши пояснення представника позивача 1, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд,
ВСТАНОВИВ:
Статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Законом, яким відповідно до Конституції України регулюються відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними актами, а також визначаються порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлюються випадки їх обмеження є Закон України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”.
Частиною 1 статті 2 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” (далі Закон) передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Відповідно до статті 3 Закону реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Обов’язок зареєструватись за місцем проживання в органах реєстрації покладений ч.1 ст.6 Закону на громадянина України, а також іноземця чи особу без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Згідно зі ст.379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
Судом встановлено, що відповідно до довідки Садового товариства "Дзержинець" № 13 від 15.01.2011 року позивачі проживають в АДРЕСА_1 (а.с.37).
Відповідно до витягу з свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.02.10 р. садовий будинок за адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на підставі розпорядження №9-С 11.02.10. (а.с.8).
Згідно з свідоцтвом 0100000651 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил від 09.10.2009 року, Інспекція ДАБК в АРК засвідчила відповідність закінченого будівництва об'єкта : будівництво садового будинку та господарських будівель, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Сімферопольським районним БТІ за №44, 13.02.2009 року зареєстровано технічний паспорт на садовий (дачний) будинок (а.с.10).
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 має документи на садовий будинок за вказаною адресою.
Суд зазначає, що з метою обслуговування зазначеного будинку ОСОБА_1 уклала відповідні договори та сплачує кошти за користування комунальними послугами, за проживання у вказаному будинку.
Таким чином, суд зазначає, що садовий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 відноситься до інших приміщень відповідно до визначення ст.379 Цивільного кодексу України, отже, є житлом.
Матеріали справи свідчать про те, що позивачі зверталися до органів реєстрації з проханням зареєструвати позивачів за місцем їх постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 однак, на письмове звернення отримали відмову у зв’язку з тим, що дачний будинок позивачів не визнано житловим, на думку відділу у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Головного управління МВС України в. АРК дачні та садові будинки призначені для тимчасового проживання в них (а. с. 7.
Суд не погоджується з доводами відповідача, що даний будинок не визнано житлом, оскільки він є житловим будинком, що призначений та придатний для постійного в ньому проживання.
Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 571 від 26.05.2004 року “Про організацію реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні” затверджена Постанова з питань оформлення документів і контролю щодо реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні, якою визначено, що реєстрація місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні включає в себе внесення відомостей до паспортного документа чи видачу вкладного талона до паспортного документа про місце проживання та перебування з зазначенням адреси житла особи та адресно-довідкової картотеки головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим та м. Києві, управлінь МВС України в областях та м. Севастополі. Оформлення реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб відповідно до території обслуговування проводять територіальні органи та підрозділи служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України.
Таким чином, Сімферопольський РВ ГУ МВС України в АРК, сектор зі справ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АРК зобов’язанні здійснити реєстрацію позивачів за адресою проживання.
Статтею 14 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових та службових осіб з питань свободи пересування, вільного вибору місця проживання, реєстрації місця проживання чи місця перебування особи можуть бути оскаржені в установленому законом порядку.
Суд враховує, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.
Суд зазначає, що дії відповідачів Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АРК, сектору зі справ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АРК у зв’язку з відмовою у здійсненні реєстрації позивачів за адресою: АДРЕСА_1 не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі, у межах повноважень, добросовісно та розсудливо.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що невиконання відповідачами покладених на них Законом України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” обов’язків призводить до порушення прав позивачів, зокрема володіння та користування садовим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, її власником – ОСОБА_1, та можливості бути зареєстрованим членам її родини - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, якіпостійно в ньому проживає. Крім цього, це суттєво обмежує і здійснення інших конституційних прав, які підлягають безумовному захисту.
Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган державної влади, місцевого самоврядування діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
З вищезазначених підстав, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Повний текст постанови буде виготовлено та підписано у відповідності до ч.3 ст. 160 КАС України,
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Зобов’язати Сімферопольський районний відділ ГУ МВС України в АР Крим в особі Сектору зі справ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Сімферопольського районного відділу ГУ МВС України в АР Крим зареєструвати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3,40 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Лавренчук О.В.