Справа № 22-     1776 / 2006                             Головуючий в 1  інстанції

Пляс М.Г.

Категорія      Доповідач       Фурман Т.Г.

Ухвала іменем України

2006 року липня місяця 27 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого             Стародубця М.П.

Суддів               Фурман Т.Г.Закарян К.Г

При секретарі                 Костеннікові Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на      рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від ЗО травня 2006 року в справі за    позовом      ОСОБА_1 до ОСОБА_2,

третя особа на стороні позивача - ОСОБА_3, про виселення із квартири без надання другого жилого приміщення , за зустрічним позовом ОСОБА_2     до    ОСОБА_1 , Цюрупинської міської ради,   треті   особи   - ОСОБА_3, міжгалузеве територіально виробниче об'єднання про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на житло та визнання права власності на 1/3 частину квартири,

встановила:

Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від ЗО травня 2006 року ухвалено: в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про виселення із квартири без надання другого жилого приміщення відмовити за необґрунтованістю.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати частково недійсним на 1/3 частин свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 видане на ім'я ОСОБА_1 23 вересня 1993 року за НОМЕР_1 органом приватизації.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Цюрупинської міської ради відмовити за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права рішеня суду просить скасувати і ухвалити нове по суті заявлених позовних вимог.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили. Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи  ,     законність     та обґрунтованість рішення  суду ,   в межах визначених, ст. 303 ЦПК України,   колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити   з таких підстав.

Судом встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані і проживають ОСОБА_2,ОСОБА_1 , які перебували у шлюбі до 2002 року і їх син ОСОБА_3.

Спірна квартира була надана сторонам на підставі ордеру НОМЕР_2, виданого на ім'я ОСОБА_2 , членами його сім'ї були дружина - ОСОБА_1 та син - ОСОБА_3.

Розпорядженням органу приватизації від 16.09.1993 року вказана квартира була передана у власність ОСОБА_1, про що видано свідоцтво про право власності   на житло на її ім'я.

Суд встановивши, що свідоцтво про право власності на спірну

квартиру видано з порушенням ст.. З, ч.2 ст. 8 Закону України „ Про

приватизацію державного житлового фонду" , п. 5 ,30 Положення про

порядок передачі квартир ( будинків ) у власність громадян ,

затвердженого    Державним    Комітетом    України    по    житлово-

комунальному господарству від 15.09.1992 року, оскільки при передачі квартири у власність ОСОБА_1 були порушені права ОСОБА_2 на приватизацію спірного житла , поновив порушене право позивача за зустрічним позовом , визнавши частково недійсним на 1/3 частин свідоцтво про право власності видане на ім'я ОСОБА_1 23 вересня 1993 року за НОМЕР_1 органом приватизації та визнавши за АДРЕСА_1 право власності на 1/3 частину спірної квартири .

Оскільки ОСОБА_2. вважав себе одним із співвласників спірної квартири, та вважав, що свідоцтво про право власності було видано ОСОБА_1як уповноваженому власнику, колегія суддів погоджується з висновками суду про те, що строк звернення до суду з позовом позивачем за зустрічним позовом не пропущений.

Визнавши за ОСОБА_2 право власності на частину спірної квартири, суд обґрунтовано відмовив ОСОБА_1в позовних вимогах щодо виселення ОСОБА_2. Суд з достатньою повнотою з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, наданим ними доказам дав правильну оцінку та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого в справі судового рішення, а тому підлягають відхиленню.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування та задоволення первісного позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 303,307, 308 ЦПК України, колегія суддів

Ухвалила Апеляційну скаргу     ОСОБА_1 відхилити .

Рішення     Цюрупинського районного суду  Херсонської області від ЗО травня 2006 року      залишити без змін .

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.