Справа № 2-а-6/11 р.

                                                    П О С Т А Н О В А

                                           І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 січня 2011 року Кіровський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Максюта І.О.,

при секретарі Нікітіній М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіровськ Луганської області цивільну справу за позовом Кіровського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю,

                                                    В С Т А Н О В И В:

         03.11.2010р. Кіровський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся  з позовом до відповідачки про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 4 361,45 грн., мотивуючи тим, що 04.07.2006 року до позивача за пошуком роботи звернулася відповідачка. 11.07.2006 року за заявою відповідачки їй було присвоєно статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю, у тому числі одноразову її виплату для організації безробітними підприємницької діяльності. З 07.03.2007 року відповідачку за особистою заявою, та у зв'язку з набуттям права на пенсію, було знято з обліку. За результатами перевірки, Кіровським міським центром зайнятості 12.08.2010р. було виявлено факт надання відповідачкою недостовірних даних при реєстрації, а саме, при проведенні реєстрації відповідачкою було приховано факт державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, що означає що остання не мала права на отримання  допомоги по безробіттю, та на підставі Закону України "Про зайнятість населення" відносилася до зайнятого населення. Тому позивач у своєму позові і просить суд стягнути з відповідачки незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 4 361,45  грн., а також покласти на відповідачку судові витрати.

    У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та надала пояснення, аналогічні тим, які містяться у позовній заяві.

    Відповідачка у судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на те, що її підприємницька діяльність була припинена рішенням господарського суду луганської області і вона вважала себе безробітною з моменту набрання законної сили рішенням суду. Розмір допомоги по безробіттю, який вказаний позивачем у позові не оспорювала.

        Суд, вислухавши сторони, дослідивши  матеріали справи, суд прийшов до наступного:

     Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

      Із матеріалів справи судом встановлено, що на підставі заяви відповідачки від 11.07.2006 року наказом Кіровського міського центру зайнятості від 11.07.2006 року відповідачці надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю(а.с.6-7)

     Згідно до  заяви відповідачки від 07.03.2007 року її було знято з обліку у зв'язку і з отриманням права на пенсію(а.с.8)

      На підставі ї акту № 95 від 12.08.2010р.  Кіровським міським центром зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування не випадок безробіття", відповідачка перебувала на обліку в Кіровському міському Центрі зайнятості як безробітна з 11.07.2006 року по 06.03.2007 року.(а.с.11)

      Згідно до  розрахунку щодо повернення коштів згідно SQL-запит з розслідування страхових випадків за період з 11.07.2006 року по 06.03.2007 року по особі ОСОБА_1 їй сплачена була допомога по безробіттю у сумі 4361 грн.45 коп.(а.с.16);

       З наказу позивача від 12.08.2010 року, вбачається що відповідачці було запропоновано повернути незаконно отриману допомогу у добровільному порядку, та із копії поштового повідомлення вбачається що копію даного наказу остання отримала (а.с.12-15).

    Відповідно до рішення господарського суду Луганської області від 11.04.2006р.була припинена підприємницька діяльність фізичної особи-підприємця, якою є відповідачка.

Трудова книжка відповідачки свідчить про те, що у період з 15.02.2005р. по 03.07.2006р. вона працювала у Кіровському міському комунальному підприємстві «Комбінат комунальних послуг»майстром ділянки з поточного утримання шляху. (а.с.10).

             Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що сам факт постановлення рішення господарським судом не є підставою для припинення підприємницької діяльності, оскільки для цього необхідно особі пройти певну процедуру зняття з реєстрації, а саме відповідачка повинна була подати відповідний пакет документів. При цьому на державного реєстратора покладається обов»язок не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою —підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи —підприємця та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та фізичну особу —підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису.  Рішення суду відповідачці направлялося, але доказів про те, що вона його отримала немає.

            Відповідно до ст. ст. 46, 49 Закону України  «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи —підприємця проводиться, у тому числі,  у разі: постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи —підприємця. Підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи —підприємця є, у тому числі, неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.  Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи —підприємця. Суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи —підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи —підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи —підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи —підприємця. Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій. Державний реєстратор зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою —підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи —підприємця та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та фізичну особу —підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису. Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов’язано з банкрутством фізичної особи —підприємця, здійснюється за процедурами, встановленими частинами дев’ятою — вісімнадцятою статті 47 цього Закону, відповідно до якої для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою —підприємцем за її рішенням фізична особа —підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи:заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою —підприємцем за її рішенням;

свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи —підприємця; довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов’язкових платежах),довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про

відсутність заборгованості; довідки відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості або про те, що вона не перебувала на  обліку.  Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації припинення фізичної особи —підприємця, якщо вони не передбачені частиною дев’ятою цієї статті. Якщо документи для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою —підприємцем подаються заявником особисто, державному реєстратору додатково пред’являється паспорт. Документи, які подаються для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою —підприємцем, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається рекомендованим листом) заявнику з відміткою про дату надходження документів. Дата надходження документів для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою —підприємцем вноситься до журналу обліку реєстраційних дій. Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які передбачені частинами першою та другою цієї статті, якщо: документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації; документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами першою та другою статті 8 цього Закону; документи подані не в повному обсязі; документи подані раніше строку, встановленого абзацом першим частини дев’ятої цієї статті. Про залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою —підприємцем, без розгляду заявнику в день надходження документів державним реєстратором видається (надсилається рекомендованим листом з описом вкладення) відповідне повідомлення із зазначенням підстав залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем, без розгляду та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи —підприємця, відповідно до опису. Залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою —підприємцем, без розгляду не перешкоджає повторному зверненню заявника до державного реєстратора в загальному порядку після усунення причин, що були підставою для залишення цих документів без розгляду.  За відсутності підстав для залишення документів, які передбачені частиною тринадцятою цієї статті, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи —підприємця. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою —підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою —підприємцем. Строк державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою —підприємцем не повинен перевищувати два робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою —підприємцем. Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою —підприємцем повинен видати або надіслати заявнику копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи —підприємця із спеціальною відміткою про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою —підприємцем. Порядок надання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою —підприємцем органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування встановлюється статтею 51 цього Закону.

            Відповідно до  ст. 51 Закону України  «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»  Державний реєстратор у день державної реєстрації припинення фізичної особи —підприємця у порядку, визначеному статтями 47-50 цього Закону, зобов’язаний надіслати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою —підприємцем та відомості реєстраційної картки про проведення державної реєстрації припинення фізичної особи —підприємця.

  Повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи —підприємця у разі її смерті або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою або повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи —підприємця за судовим рішенням щодо визнання фізичної особи —підприємця банкрутом, а також відомості відповідної реєстраційної картки є підставою для зняття фізичної особи —підприємця з обліку в органах статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування.

   Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 47 вказаного Закону з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису щодо рішення про припинення підприємницької діяльності фізичною особою —підприємцем забороняється проведення державної реєстрації фізичної особи —підприємця, щодо якої прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.2 та 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»застраховані особи,  зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про  обставини, що впливають на умови виплати  їм  забезпечення  та  надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст.1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті:  заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

         В силу ч.5 ст.12 Цивільного Кодексу України якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Оскільки у судовому засіданні встановлено, що на момент постановлення відповідачки на облік у центрі зайнятості і присвоєння статусу безробітної її діяльність як суб»єкта підприємницької діяльності –фізичної особи була припинена відповідно до рішення суду і з моменту набрання законної сили даним рішенням суду вона втратила право на зайняття підприємницькою діяльністю, її підприємницька діяльність не поновлювалася і вона не мала доходу від підприємницької діяльності, вважала свою підприємницьку діяльність припиненою, оскільки їй було відомо про ухвалення рішення судом, вона не була повідомлена державним реєстратором про внесення до державного реєстру рішення та про порядок припинення підприємницької діяльності, то суд не вбачає недобросовісності з боку відповідачки щодо отримання допомоги по безробіттю

          На підставі викладеного, керуючись   ст. ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд  

                                            П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Кіровському міському центру зайнятості - робочому органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю  відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького адміністративного апеляційного суду   через Кіровський міський суд Луганської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення   апеляційної скарги.

Повний текст судового рішення виготовлений у нарадчій кімнаті та проголошений 21 січня 2011 року.

   Суддя