Справа № 2-14629/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

          24 грудня 2010 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючої судді Кравчук Т.С.,

при секретарі Лахматової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

  ВСТАНОВИВ:  

           Позивачка звернулася до суду з позовом в якому просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу 289/2000 частин квартири АДРЕСА_1, укладений 30 квітня 1996 року на Одеській універсальній товарній біржі «Центр» за № Н/96-0461 між ОСОБА_3, який діяв в інтересах ОСОБА_1, з одного боку та ОСОБА_2, з іншого боку.

   У судове засідання позивачка не з’явилася, але надала до суду заяву в якої пояснила суду, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглядати справу у її відсутності.

Свої позовні вимоги позивачка в своєму позові обґрунтовує наступним, 30 квітня 1996 року між ОСОБА_3, який діяв в інтересах позивача  та Відповідачем, ОСОБА_2 на Одеській універсальній товарній біржі «Центр» було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна №Н/96- 0461.

Згідно з даною угодою Відповідач продав, а Позивачка купила 289/2000 частин квартири АДРЕСА_1. Вказана частина квартири належала Відповідачу на підставі договору дарування від 29.03.1996 року.

Сторони, відповідно до ст. 224 ЦК України, умови договору виконали своєчасно і належним чином, оскільки продавець передав вищезгадане майно у власність покупця, а покупець сплатила відповідачу вказану в договорі грошову суму, вселилися в куплену квартиру і оформила реєстрацію на квартиру в КП «ОМБТІ та РОН» 06.05.1996. за №521 стр.189 кн 169пр.

Проте, договір купівлі-продажу нотаріально оформлений не був, оскільки працівники Одеської товарної біржі переконали як Позивача, так і Відповідача в тому, що даний договір не потребує нотаріального посвідченню, що також вказано в тексті договору.

В даний час Позивач, має намір реалізувати своє право власності шляхом відчуження належну їй вищевказаної частини квартири, але нотаріально оформити даний договір неможливо, оскільки вищезгаданий біржовий договір купівлі-продажу не засвідчений нотаріально та не відповідає вимогам діючого законодавства, у зв’язку з чим позивачка вимушена звернутися до суду з вказаним позовом за захистом своїх прав та інтересів.    

Відповідач до судового засідання не з'явився, надіслав до суду лист в якому повідомив суду, що з позовними вимогами ОСОБА_1 згоден та просить суд розглянути справу у його відсутності.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов доведений, обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 квітня 1996 року між ОСОБА_3, який діяв в інтересах позивача  та Відповідачем, ОСОБА_2 на Одеській універсальній товарній біржі «Центр» було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна №Н/96- 0461.

Згідно з даною угодою Відповідач продав, а Позивачка купила 289/2000 частин квартири АДРЕСА_1. Вказана частина квартири належала Відповідачу на підставі договору дарування від 29.03.1996 року.

Сторони, відповідно до ст. 224 ЦК України, умови договору виконали своєчасно і належним чином, оскільки продавець передав вищезгадане майно у власність покупця, а покупець сплатила відповідачу вказану в договорі грошову суму, вселилися в куплену квартиру і оформила реєстрацію на квартиру в КП «ОМБТІ та РОН» 06.05.1996. за №521 стр.189 кн 169пр.

Проте, договір купівлі-продажу нотаріально оформлений не був, оскільки працівники Одеської товарної біржі переконали як Позивача, так і Відповідача в тому, що даний договір не потребує нотаріального посвідченню, що також вказано в тексті договору.

В даний час Позивач, має намір реалізувати своє право власності шляхом відчуження належну їй вищевказаної частини квартири, але нотаріально оформити даний договір неможливо, оскільки вищезгаданий біржовий договір купівлі-продажу не засвідчений нотаріально та не відповідає вимогам діючого законодавства.

На підставі ч. 2 ст. 47 ГК України (1963 р.) і ч. 2 ст. 220 ГК України (2003 p.), якщо сторони домовилися щодо всіх важливих умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін відхилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Таким чином, суд вважає можливим позов ОСОБА_1 - задовольнити ,  визнати дійсним договір купівлі-продажу 289/2000 частин квартири АДРЕСА_1, укладений 30 квітня 1996 року на Одеській універсальній товарній біржі «Центр» за № Н/96-0461 між ОСОБА_3, який діяв в інтересах ОСОБА_1, з одного боку та ОСОБА_2, з іншого боку.

Куруючись ст.ст. 203, 204, 209, 220, 655, 656 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 62, 130, 212 – 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:  

 Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу 289/2000 частин квартири АДРЕСА_1, укладений 30 квітня 1996 року на Одеській універсальній товарній біржі «Центр» за № Н/96-0461 між ОСОБА_3, який діяв в інтересах ОСОБА_1, з одного боку та ОСОБА_2, з іншого боку.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання рішення.  

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

  Суддя: