Справа № 2-42
2011 рік Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 січня 2011 року Березанський районний суд Миколаївської області у складі
головуючої - судді - Гапоненко Н.О.,
при секретарі - Потриваєвій М.А.,
за участі позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Бєломитцева Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Березанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство" про стягнення матеріальної допомоги, не виплаченої при звільненні, -
встановив:
Позивач 30.11.2010 року звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що він 17.03.2010 року звільнений з посади лісника ДП "Очаківське ЛМГ" за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію. На підставі Положення про виплату одноразової матеріальної допомоги і одноразової винагороди працівникам ДП "'Очаківське ЛМГ" (додаток 23 до колективного договору) йому повинні були виплатити матеріальну допомогу в розмірі одного посадового окладу при досягненні віку 60 років та в розмірі двох посадових окладів при виході на пенсію, тобто 2580 грн. (860x3), проте на заяви про виплату матеріальної допомоги відповідач не реагує, тому позивач просить стягнути з відповідача вказану суму.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги позивача не визнав, надав суду заперечення проти позову, мотивовані тим, що порядок та умови призначення і виплати матеріальної допомоги, пов'язаної з ювілейними датами та звільненням працівників за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію, не передбачаються вимогами КЗпП України, тому можливі тільки за умовами колективних договорів. Наказ про призначення ОСОБА_1 матеріальної допомоги не видавався, тому така сума не може вважатися як заборгованість перед колишнім працівником, заява від позивача про виплату такої допомоги безпосередньо перед звільненням до відповідача не надходила. У зв»язку з тяжким фінансовим станом підприємства на час звільнення позивача відповідач не мав можливості надати матеріальну допомогу позивачу в день досягнення позивачем 60-річного віку та в день звільнення позивача за власним бажанням. Колективний договір підприємства не передбачає зарахування, як боргу підприємства перед працівником, суми, яку підприємство не мало можливості виплатити працівнику в якості матеріальної допомоги до ювілейної дати або і зв'язку з звільненням за власним бажанням при досягненні пенсійного віку. Крім того, посилався на пропуск позивачем встановленого ч.1 ст.233 КЗпП України трьохмісячного строку звернення до суду для вирішення трудового спору, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог позивачу просив відмовити.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено і сторонами не оспорюється, що позивач ОСОБА_1 працював на посаді лісника обходу № 6 Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство" з 05 травня 2004 року до 17 березня 2010 року, звільнений за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за статтею 38 Кодексу законів про працю України, що підтверджується копією трудової книжки позивача, його заявою про звільнення та наказом ДП "Очаківське лісомисливське господарство" від 17 березня 2010 року № 48-к (а.с. 7-8, 31, 32).
Оклад позивача, згідно з довідкою, наданою ДП "Очаківське лісомисливське господарство" від 20.12.2010 р. станом на 17.03.2010 р. складав 1032,00 гривень (а.с.30).
Колективним договором Державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство» на 2008-2009 роки зі змінами та доповненнями від 01.03.2010 року (а.с.21-27) передбачено виплату одноразової матеріальної допомоги в залежності від безперервного стажу роботи на підприємстві в розмірі до двох посадових окладів, місячних тарифних ставок при умові звільнення та одноразової допомоги працівникам і ветеранам підприємства з приводу свят та ювілейних дат в залежності від фінансового стану підприємства (а.с.24).
Додатком № 23 до Колективного договору (а.с.27) передачено підстави для виплати одноразової матеріальної допомоги при виході на пенсію та досягненні 60 років, та передбачено, що одноразова матеріальна допомога виплачується за рахунок прибутку або за рахунок економії фонду заробітної плати по бюджету або госпрозрахунку.
Відповідно до п.6.1 Колективного договору, рішення про розподіл коштів на соціально-трудові пільги приймається спільно адміністрацією та профспілковим органом виходячи з пріоритетів та реальних фінансових можливостей підприємства відповідно до затвердженого кошторису (а.с.25).
До розгляду судом справи по суті одноразова матеріальна допомога у зв'язку із виходом на пенсію та досягненням віку 60 років позивачу виплачена не була.
Посилання представника відповідача на відсутність джерел для виплати матеріальної допомоги позивачу на день його звільнення підтвержено бухгалтерською довідкою (а.с.28) та довідкою про планові показники (а.с.29).
З книги обліку вхідної кореспонденції ДП «Очаківське лісомисливське господарство», оглянутої в судовому засіданні (а.с.38-47) вбачається, що в період з 25.02.2010 по 01.04.2010 року заява від позивача про виплату одноразової матеріальної допомоги не надходила.
За умовами частини першої статті 5 Закону України «Про колективні договори і угоди», умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов’язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали. Відповідно до частини третьої статті 7 зазначеного Закону, колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.
Пунктами 7, 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” роз’яснено, що з урахуванням загальних положень законодавства про оплату праці суд у разі вирішення спорів з цих питань має з'ясовувати, чи були і як саме вони врегульовані у зазначеному порядку та чи було при цьому додержано норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною й галузевою (регіональною) угодами. При їх недодержанні застосовуються відповідно норми і гарантії, передбачені законодавством, генеральною, галузевою (регіональною) угодами. При вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.
Оскільки проведення спірних виплат обумовлене в колективному договорі наявністю коштів, суд вважає правомірною невиплату відповідачем зазначеної матеріальної допомоги за обставин, що склалися на момент звільнення позивача.
Відповідно до пункту 3.6 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, до виплат, що не належать до фонду оплати праці, відноситься одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно з діючим законодавством та колективними договорами.
Тобто одноразова допомога, яку позивач просить стягнути з відповідача, не є складовою заробітної плати, а тому виплата вказаної допомоги є правом, а не обов»язком відповідача, яка, до того ж, поставлена в залежність від фінансового стану відповідача.
На підставі ст.81 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача витрати на інофрмаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
В И Р I Ш И В:
У задоволенні позовних вимог за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство" про стягнення матеріальної допомоги, не виплаченої при звільненні, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді в сумі 120 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
Повний текст рішення виготовлено та підписано 31 січня 2011 року.