18.01.2011
Справа №22ц-12311, 2010р. Головуючий в 1-й інстанції
Ратушна В.О.
Категорія: 20 Доповідач –Ігнатенко П.Я.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року січня місяця “18” дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого –Орловської Н.В.
Суддів: Майданіка В.В., Ігнатенко П.Я.
при секретарі – Склярському П.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 09 листопада 2010 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4, третя особа: Херсонська державна нотаріальна контора, про встановлення факту прийняття спадщини. Визнання права власності, визнання договору дарування частково недійсним та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус Херсонського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування ,-
в с т а н о в и л а:
У лютому 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про встановлення факту прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що вона була співвласником 14\25 частин будинку АДРЕСА_1, побудовані ними разом із батьком позивача ОСОБА_7; після смерті матері позивач фактично прийняв спадщину та просив визнати за ним в порядку спадкування право власності на 7\50 вказаного домоволодіння. Окрім того, позивач посилався на те, що його батько ОСОБА_7 при житті розпорядився 14\25 частин домоволодіння, подарував його ОСОБА_3 Позивач просив визнати частково недійсним договір дарування від 29.06.2001 року.
В ході розгляду справи ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічним позовом про визнання за нею права власності на 14\50 частин домоволодіння в порядку спадкування після смерті матері - ОСОБА_6 та просила визнати частково недійсним договір дарування від 22.06.2001 року.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 09 листопада 2010 року у задоволенні позовів відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на неповне з»ясування обставин справи, незаконність даного рішення, зокрема апелянт вказує на те, що судом безпідставно не взято до уваги, що він після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично вступив в управління і володіння спадковим майном та заявник посилається на те, що йому не було відомо про наявність договору дарування домоволодіння від 29.06.2001 року, в зв»язку з чим строк позовної давності не пропущено. Просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
Заперечень на апеляційну скаргу не надходило.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що після смерті його матері - ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, ніким спадщина прийнята не була, внаслідок чого ОСОБА_7, як єдиний власник 14\25 частин спірного домоволодіння 29.06.2001 року подарував належне йому майно ОСОБА_3, про що було відомо всім членам сім»ї, в зв»язку з чим суд вважав строк позовної давності пропущеним.
Однак вказаний висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи.
Згідно ст.. 549 ЦК України (1963 р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав заяву державній нотаріальній конторі заяву про прийняття спадщини за місцем її відриття.
Як вбачається з матеріалів справи батько позивача - ОСОБА_7 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_2) та мати позивача - ОСОБА_6 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1), в період шлюбу 01.11.1979 року побудували та набули право власності на 14\25 домоволодіння №АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про шлюб та свідоцтвом про право власності на домоволодіння (а.с.7,10), вказані обставини не оспорюються сторонами.
З наведеного вбачається, що згідно вимог ст. 22 Кодексу про шлюб та сім»ю (1969 р.) спірне домоволодіння є сумісно нажитим майном подружжя, в зв»язку з чим у ОСОБА_6 виникло право власності на 14\50 частин вказаного домоволодіння. Після смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13) її син (позивач ОСОБА_2.) та її чоловік -ОСОБА_7 постійно проживали у спірному домоволодінні і фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, що підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9 (а.с.53), домовою книгою (а.с.75-76) та довідкою квартального комітету (а.с.15). В зв»язку з наведеним ОСОБА_2 набув право власності на 7\50 домоволодіння, оскільки інші спадкоємці не вчинили дій, передбачених ст. 549 ЦК (1963 р.), що підтверджується повідомленням Першої Херсонської нотаріальної контори від 04.11.2010 року №2246 (а.с.83).
За таких обставин договір дарування від 29.06.2001 року між ОСОБА_7 і ОСОБА_3 про відчуження 14\50 частин домоволодіння АДРЕСА_1 з яких 7/50 частин успадковано позивачем ОСОБА_2, порушує його право власності та є частково недійсним в цій частині.
Щодо застосування строку позовної давності, апелянт заперечує вказівку на обізнаність щодо укладення оспореного договору дарування від 29.06.20091 року, іншими доказами вказана обставина не підтверджується, в зв»язку з чим, на думку судової колегії, строк позовної давності судом застосовано безпідставно.
Враховуючи викладене, рішення в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 підлягає скасуванню з постановленням нового, яким позов ОСОБА_2 задовольнити, визнати за ним право власності на 7\50 частин домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1. Визнати частково недійсним договір дарування від 29.06.2001 року
Керуючись ст.ст. 203, 217, 228 ЦК України, ст. 22 КпШС України (1969 р.), ст. 529,549 ЦК України (1963 р.), 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 09 листопада 2010 року ,- скасувати в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 та постановити нове.
Позов ОСОБА_2 –задовольнити. Визнати частково недійсним договір дарування від 29.06.2001 року на 14\50 частин домоволодіння АДРЕСА_1 між ОСОБА_7 і ОСОБА_3. Визнати за ОСОБА_2 право власності на 7\50 частин домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення може бути оскаржена протягом 20 днів з моменту його проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: