19.01.2011 р.

Справа №22ц-315, 2011р.                                  Головуючий в 1-й інстанції

                                                          Зубов О.С.

Категорія:  25                                                                      Доповідач –Капітан І.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

          2011 року січня місяця “19” дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі

                                  Головуючого –Капітан І.А.

                                             Суддів: Вербицької Л.І., Колісниченка А.Г.

                                     при секретарі –Дремлюзі О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»на заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 8 липня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», треті особи: ОСОБА_3, АТ «Райффайзен  банк «Аваль», про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 8 липня 2010 року позов задовлено частково.

Постановлено: стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 112 475,77грн. та судові витрати; у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відмовити.

В апеляційній скарзі Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»(далі –Товариство), посилаючись на невідповідність  висновків суду обставинам справи, просить рішення в частині вирішення вимоги про оплату страхового відшкодування скасувати.

В письмових запереченнях представник ОСОБА_2, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність рішення, просить скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відмова у виплаті страхового відшкодування суперечить  умовам договору страхування і не ґрунтується на вимогах Закону України «Про страхування».

Колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини про справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що 7 грудня 2009 року між  ОСОБА_2 та Товариством укладено договір добровільного страхування  автомобіля TOYOTA RAV4, р/н НОМЕР_1 /а.с.7-15/. За умовами договору Товариство зобов’язується відшкодувати ОСОБА_2 в межах страхової суми збитки, які були спричинені страховими випадками, у тому числі, і дорожньо-транспортними пригодами  за участю застрахованого транспортного засобу. 17 грудня 2009 року близько 10-ої години на автодорозі «Одеса-Мелітополь»мала місце страхова подія за участю застрахованого автомобіля, яким керував ОСОБА_3 на підставі довіреності від 19 серпня 2009 року /а.с.16,55,58/. Згідно висновку аварійного комісара від 27 січня 2010 року вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 117 311грн. 95коп. /а.с.59-69/. З урахуванням визначеної договором франшизи розмір страхового відшкодування становить 112 475,77грн. У виплаті ОСОБА_2 страхового відшкодування Товариство відмовило з тих підстав, що при укладенні договору страхувальник не відвернув відому можливість керування транспортним засобом особою, яка не досягла 23-річного віку, що суперечить п.6.3.2 Договору та п.9.32 Правил /а.с.17,18-19/. При цьому Товариство посилається на «додаткові дані про транспортний засіб», відомості до яких внесені самим Товариством щодо відсутності осіб, які мають законне право керувати транспортним засобом менше 23 років /а.с.8/. Зазначені «Додаткові дані»не є додатком до договору страхування, який є обов’язковим для виконання сторонами. Договором страхування, який укладено сторонами 7 грудня 2009 року, як і Правилами добровільного страхування наземного транспорту не визначено такого терміну як «додаткові дані про ТЗ».

На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача страхового відшкодування, оскільки встановлені судом обставини підтверджують, що відмова Товариства у виплаті такого відшкодування не ґрунтується на вимогах закону, що регулює виниклі правовідносини, та суперечить п.13.1 Договору страхування.

Доводи апеляційної скарги  колегією суддів до уваги не приймаються як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону та не спростовують встановлених судом обставин.

Порушень норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»відхилити.

Заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 8 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді