У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 січня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді - Григоренка М.П.,
суддів Оніпко О.В., Ковалевича С.П.,
при секретареві Омельчук А.М., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 та відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Рівненського міського суду від 02 листопада 2010 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про виселення та зняття з реєстрації,
ВСТАНОВИЛА :
Рішенням Рівненського міського суду від 02 листопада 2010 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про виселення та зняття з реєстрації задоволено.
Виселено ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення і знято його з реєстраційного обліку з вказаної квартири.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_5 сплачені ними витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 37 грн.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп.
Не погодившись із вказаним рішенням ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на незаконність рішення суду, оскільки суд не врахував, що відповідач зберіг право на проживання в квартирі, так як перебував в зареєстрованому шлюбі із попереднім власником та поселився в квартиру із його згоди. Припинення сімейних відносин з власником квартири не позбавляє його права користування займаним приміщенням.
Крім того, відповідач не заперечує проти укладення між ним та позивачами договору найму квартири із відповідною оплатою.
У зв’язку із викладеним апелянт просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач проживає в спірній квартирі з дозволу попереднього власника. Договір про користування квартирою між позивачами та відповідачем не укладався, відповідач до членів сім’ї власника житла не належить.
_______________________________________________________________________
Справа № 22- 29 Головуючий у 1 інстанції : Олексюк Г.Є.
Категорія : 42 Доповідач : Григоренко М.П.
Тому, припинення права власності ОСОБА_7 на квартиру за відсутності відповідного договору з новим власником за змістом ст.ст. 383,405 ЦК України та ст.ст. 150,156 ЖК України припиняє й право членів її сім’ї на користування цим житлом.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач зберіг право на проживання в квартирі, оскільки був в зареєстрованому шлюбі із попереднім власником та поселився в квартиру із його згоди, припинення сімейних відносин з власником квартири ніби-то не позбавляє його права користування займаним приміщенням не заслуговують на увагу, оскільки як вірно вказано судом першої інстанції, виникнення права членів сім’ї власника будинку (квартири) на користування цим будинком та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника будинку права власності на цей будинок, а відтак —припинення права власності особи на будинок припиняє право членів її сім’ї на користування цим будинком.
Права членів сім’ї власника будинку на об’єкт власності є похідними від прав самого власника.
Передбачаючи право власника житлового будинку (квартири) на відчуження цих об’єктів, закон не передбачив при цьому перехід прав і обов’язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом (житлового сервітуту) членів сім’ї колишнього власника у випадку зміни власника будинку (квартири).
Частина 4 ст.156 ЖК передбачає збереження такого права користування житлом лише для членів сім’ї, які припинили сімейні відносини з власником будинку, при умові збереження права власності на будинок цього ж власника, тобто при незмінності власника майна.
Зазначені висновки не суперечать нормам ст.47 Конституції, ст.9 ЖК, ст.311 ЦК, враховуючи, що право на житло (користування ним, усунення перешкод у користуванні ним) підлягає захисту лише у випадку порушення прав особи.
Право власності ОСОБА_7 припинено внаслідок її смерті, новими власниками квартири АДРЕСА_1 стали позивачі успадкувавши її після смерті ОСОБА_7 Будь-яких договірних правовідносин між відповідачем і попереднім власником, які б давали підстави для обмеження прав позивачів, як нових власників квартири, не існувало, як не існує і передбачених законом підстав для проживання відповідача у вказаній квартирі.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв’язку із чим рішення Рівненського міського суду від 02 листопада 2010 року підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 02 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і її може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів, з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Григоренко М.П.
Судді Ковалевич С.П.
Оніпко О.В.