Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

06 січня 2011 року                                                                                           м. Рівне

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області  Коробов О.К.,

             з участю прокурора     Козінської Ю.В.,

особи, яка подала апеляцію, –ОСОБА_2,

                              захисника     ОСОБА_3,

                   у відкритому  судовому  засіданні розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 на  постанову  судді  Рівненського міського суду від 7 грудня  2010 року.

          Указаною постановою          

ОСОБА_2,  яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1  в селі Мокрець Ізяславського району Хмельницької області, жителька м. Березне  Рівненської області, головний  державний податковий інспектор Березнівського відділення Костопільської МДПІ,  громадянка України,

–притягнута до  адміністративної відповідальності за п. „а” ч. 1 ст. 5 ; п. „г” ч. 1 ст. 5 Закону „Про  боротьбу з корупцією”  з накладенням стягнення у виді штрафу в 255 гривень.

          У постанові судді зазначено, що ОСОБА_2 допустила  порушення спрямованих на попередження корупції спеціальних обмежень щодо державних службовців. В провину їй поставлений  такий факт:

11 червня 2010 року  перевіряючи податкову декларацію ТОВ „Укленко” по податку  на додану вартість за квітень ОСОБА_2 виявила завищення заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 96 гривень. За результатами перевірки ОСОБА_2  підготувала відповідне  податкове повідомлення.  При цьому  до податкової міліції про цей факт вона не повідомила, що суд вважає порушенням вимог ст. 13 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” та методичних рекомендацій.  Не склала ОСОБА_2 і протоколів про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-11 КУпАП, щодо  посадових осіб  ТОВ „Укленко”. Цим діям суд дає кваліфікацію як   правопорушенням, передбаченим п. „а” ч. 1 ст. 5 Закону „Про  боротьбу з корупцією”  (відмова юридичній особі в інформації, надання якої передбачено правовими актами);  п. „г” ч. 1 ст. 5 Закону „Про  боротьбу з корупцією”  (сприяння використовуючи своє службове становище юридичній особі у здійсненні нею підприємницької діяльності).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову судді і закрити справу за відсутністю в її діях складу правопорушення. При цьому апелянт  стверджує про безпідставність обвинувачення її в порушення положень ст. 13 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”,  неправильному тлумаченні особою, яка склала протокол, та судом методичних рекомендація ДПА. Виявлення  факту  перевищення заявлення на відшкодування ПДВ на 96 гривень не давало  можливості їй припускати, що  є ознаки злочину, бо  листом відділу податкової міліції Сарненської міжрайонної ДПІ від 16  грудня 2009 року  повідомлялось, що  при направленні матеріалів для притягнення до кримінальної відповідальності слід враховувати розмір ймовірно нанесених збитків, які мають бути на суму більше 1305 гривень 50 копійок. Заперечує апелянт і винність в тому, що  не склала протокол про правопорушення, передбачене  ст. 163-11 КУпАП, адже в цій статті передбачена відповідальність за порушення порядку розкриття інформації на фондовому ринку. Ознак цього правопорушення вона не виявляла. ОСОБА_2  заперечує наявність корупційних чи інших особистих інтересів, сприяння ТОВ „Укленко”  в здійсненні підприємницької діяльності.

          В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та її захисник  підтримали апеляційну скаргу.

Прокурор Козінська Ю.В. заявила, що розгляд справи в апеляційному судів показав, що обставини, зазначенні в постанові місцевого суду, підтвердились лише частково (в чому не уточнила). Прокурор просить постанову місцевого суду скасувати за малозначністю вчиненого діяння і обмежитись усним зауваженням.

Ознайомившись із змістом апеляційної скарги,  заслухавши прохання особи, яка її подала, захисника та прокурора, перевіривши матеріали справи про адміністративний проступок,  суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

За п. „г” ч.1 ст. 5 Закону №356/95-ВР „Про  боротьбу з корупцією”  відповідальність  державного службовця настає, коли суб’єкт правопорушення, отримавши запит фізичної чи юридичної особи надати йому інформацію, якою він володіє в силу займаної посади і надання якої передбачено правовими актами, умисно відмовляє в цьому або затримує її, спотворює чи надає неповно інформацію. Тобто, особа хоче отримати певні відомості, а державний службовець умисно відмовляється їх надати чи надає відомості недостовірними чи неповними.

Та ніяких фактів  відмови певним фізичним та юридичним особам в інформації суд не встановив. В матеріалах справи взагалі немає даних, що певна фізична чи юридична особа завернулась до ОСОБА_2  з проханням про надання інформації, надання якої передбачено правовими актами, а  остання  відмовила незаконно в наданні такої інформації.

За п. ”а” ч.1 ст. 5 Закону №356/95-ВР „Про  боротьбу з корупцією”  відповідальність  державного службовця настає за сприяння з використанням службового становища, фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності, а так само в отриманні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.

Для притягнення до відповідальності за цією статтею необхідно встановити прямий умисел діях суб’єкта правопорушення, корисливий мотив, встановити факти та причинний зв’язок, з якого можна було б визначити, що своїми діями правопорушник незаконно сприяв конкретній особі в отриманні бажаного результату.

Ніяких даних, що  ОСОБА_2    сприяла  згаданому в постанові товариству в отриманні бажаного результату в підприємницькій діяльності не встановлено.

Нескладення  ОСОБА_2 протоколу про правопорушення передбачене ст. 163-11 КУпАП,  ознак якого вона обґрунтовано не вбачала, не має ніяких ознак правопорушень, за які на неї накладене стягнення.

При розгляді справи в суді першої інстанції суд не зважив на те, що зміст протоколу   про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, він не містить необхідних даних,  зокрема  викладення суті правопорушення, яке б відповідало  диспозиціям п. „а” ч. 1 ст. 5  та  п. „г” ч. 1 ст. 5 Закону №356/95-ВР „Про  боротьбу з корупцією” .

В постанові суду не спростовано жодного доводу, з тих, які наводила в суді  ОСОБА_2 на свій захист.  Нехтуючи презумпцією невинуватості особи в протоколі судового засідання  ще  до  винесення постанови суд називає ОСОБА_2 правопорушником  (а.с.50-52 ). Указаний факт свідчить також про порушення вимог про  об’єктивність та неупередженість суду при розгляді справи.  Як убачається з протоколу судового засідання прокурор  Козінська  Ю.В. не зробила навіть спроби проаналізувати обставини справи, законність та обґрунтованість протоколу про адміністративне правопорушення та доводи ОСОБА_2, викладені останньою на свій захист. Участь прокурора в  судовому засіданні  місцевого суду була винятково формальною, без  реального виконання  прокурорських обов’язків, з метою  сприяти дотриманню  вимог закону.

За таких обставин доводи апеляційної скарги  матеріалами справи  не спростовуються. Наявність складу правопорушення в діях ОСОБА_2 не доведена. А тому необґрунтована постанова судді  суду першої інстанції не може залишатись чинною.

Суд, до того ж,  на порушення вимог ст. 13  Закону України „Про судоустрій і статус суддів” не  зазначив, що ухвалює постанову, якою закінчувався розгляд справи в суді,  іменем України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП ,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на  постанову  судді  Рівненського міського суду від 7 грудня  2010 року задовольнити.

Постанову  судді  Рівненського міського суду від 7 грудня  2010 року про притягнення ОСОБА_2 до  адміністративної відповідальності за п. „а” ч. 1 ст. 5 ; п. ”г” ч. 1 ст. 5 Закону №356/95-ВР „Про  боротьбу з корупцією” скасувати, а  справу –закрити за відсутністю складу правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя                                              О.К.Коробов    

Згідно з оригіналом.                Суддя                                              О.К.Коробов