Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 11-92/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Регеша
Категорія - 20 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Осєтров В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2011 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Кіровоградської області у складі :
головуючого судді Осєтрова В.І.,
суддів - Борща В.С., Бабича О.П.
за участю прокурора - Чабанюк Т.В.
захисника - адвоката - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.09.2010 року яким, -
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Світловодська, Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, не одруженого, без реєстрації та фактичного місця проживання, в період з липня 2010 року по 19 серпня 2010 року фактично проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,
засуджено за ч.3 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що 20.08.2010 року близько 07 години 00 хвилин, будучи в неповнолітньому віці, проходячи біля АДРЕСА_2, яка розташована на першому поверсі вказаного будинку відкрита кватирка вікна. В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свої злочині наміри, ОСОБА_3 переконавшись що його дії нікому не помітні, скористувавшись тимчасовою відсутністю господарів квартири, через не зачинену кватирку вікна проник до квартири АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_4.
Продовжуючи свої злочині дії, ОСОБА_3 оглянувши приміщення квартири виявив готівкові кошти в розмірі 1740 гривень, які з метою незаконного збагачення таємно викрав.
Заволодівши вище зазначеними грошима ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на свій розсуд. Тим самим ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 1740 гривень.
Крім того, 24.08.2010 року близько 14 години 00 хвилин, ОСОБА_3, проходячи біля АДРЕСА_3, яка розташована на першому поверсі вказаного будинку відкрита кватирка вікна. В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свої злочині наміри, ОСОБА_3 переконавшись що його дії нікому не помітні, скористувавшись тимчасовою відсутністю господарів квартири, через не зачинену кватирку вікна проник до квартири АДРЕСА_3, яка належить ОСОБА_5.
Продовжуючи свої злочині дії, ОСОБА_3 оглянувши приміщення квартири виявив готівкові кошти в розмірі 400 гривень та жіночий шкіряний гаманець, вартістю 40 гривень, в якому знаходилися готівкові кошти в розмірі 90 гривень, які з метою незаконного збагачення повторно таємно викрав.
Заволодівши вище зазначеними грошима ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на свій розсуд. Тим самим ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 530 гривень.
Крім того, 26.08.2010 року близько 13 години 00 хвилин, ОСОБА_3, проходячи біля будинку, АДРЕСА_4, яка розташована на першому поверсі вказаного будинку відкрита кватирка вікна. В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свої злочині наміри, ОСОБА_3 переконавшись що його дії нікому не помітні, скористувавшись тимчасовою відсутністю господарів квартири, через не зачинену кватирку вікна проник до квартири АДРЕСА_4, яка належить ОСОБА_6.
Продовжуючи свої злочині дії, ОСОБА_3 оглянувши приміщення квартири виявив готівкові кошти в розмірі 992 гривені, які з метою незаконного збагачення повторно таємно викрав.
Заволодівши вище зазначеними грошима ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на свій розсуд. Тим самим ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 992 гривні.
Засуджений в своїй апеляції просить вирок суду скасувати, застосувати до нього ст. 104 КК України та призначити йому покарання з випробуванням, мотивуючи це тим, що він визнав вину в повному обсязі, допомагав органам досудового слідства та суду встановити істину по справі, щиро розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується, не перебуває на обліку і лікаря нарколога та психіатра, раніше ні до кримінальної ні до адміністративної відповідальності не притягався. Також вказує на те, що він є сиротою, та перебуває на вихованні у своєї бабусі, яка потребує його підтримки.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення апеляції засудженого без задоволення, заслухавши захисника –адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3, який підтримав апеляцію свого підзахисного, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Висновок суду про винність ОСОБА_3 у скоєнні злочину, за який він засуджений, ґрунтується на достовірних та узгоджуваних між собою доказах, та в апеляції не оспорюється.
Дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, кваліфікація скоєного ним відповідає дослідженим доказам, не оспорюється в апеляції і не викликає сумнівів.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь суспільної небезпеки скоєного ним, особу винного, обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання. Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного ОСОБА_3 є повторність злочинів. Обставинами, які пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_3 суд визнав його щире каяття, вчинення злочину будучи неповнолітнім.
Посилання ОСОБА_3 на те, що він позитивно характеризується та відсутні компрометуючі його дані, спростовується характеристиками з місця навчання, згідно яких ОСОБА_3 характеризується посередньо, що і було враховано судом. Також суд врахував те, що ОСОБА_3 раніше не судимий, офіційного та тимчасового місця проживання не має, згідно довідок на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває.
При призначенні покарання, судом також було враховано те, що представник служби у справах дітей Світловодського міськвиконкому та представник кримінальної міліції по справах неповнолітніх Світловодського УМВС вважали за необхідне направити неповнолітнього ОСОБА_3 до виховної трудової колонії для попередження рецидивних злочинів, мотивуючи це тим, що на обліку він перебуває з 2005 року, як дитина позбавлена батьківського піклування, характеризується негативно, схильний до крадіжок, скоєння правопорушень та злочинів. Із 2007р по 18.06.2010 р. перебував на перевихованні у Балахівській загальноосвітній школі соціальної реабілітації по рішенню суду за скоєння злочину.
18 червня 2010 року органом опіки та піклування Світловодського міськвиконкому його влаштовано до сім’ї громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які створили йому належні умови для проживання та виховання. Незважаючи на це, ОСОБА_3 почав тікати від них, бродяжити та скоювати злочини. Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_3 належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову скоїв корисливі злочини.
З урахуванням всіх вказаних обставин, суд обґрунтовано прийшов до висновку про можливість застосування до ОСОБА_3 ст. 69 КК України та призначення йому покарання нижче від найнижчої межі передбаченої санкцією ст. 185 ч. 3 КК України та про можливість виправлення ОСОБА_3 лише в умовах ізоляції його від суспільства в призначений судом строк.
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції.
Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію ОСОБА_3 –залишити без задоволення, а вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.09.2010 року відносно нього –залишити без змін.
Судді: 1.___________________ 2. ___________________ 3. ___________________