Справа № 2а -1355/2011
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2011 року м. Сімферополь
Суддя Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим Харченко І.О., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим про стягнення недоотриманого щомісячного підвищення до пенсії дітям війни, -
в с т а н о в и в:
Позивач 16.12.2010 року звернувся до суду з позовом, в якому просить поновити строк на звернення до суду, як такий, що був пропущений з поважних причин, визнати дії відповідача протиправними та зобов’язати провести перерахунок пенсії у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та стягнути з відповідача недоотриману надбавку за період з 01.01.2006 року по теперішній час. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є дитиною війни у розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивач зазначив, що має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Ухвалою суду від 22.12.2010 року позовні вимоги в частині вимог, що стосуються періоду часу до 16 червня 2010 року залишені без розгляду, у зв’язку з пропуском строку звернення до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії дітей війни, як це визначено у ст.1 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Зазначена редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» діє з 22.05.2008 року (з часу ухвалення рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008) й на теперішній час.
Виходячи з того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", в тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст.6 Закону.
Відповідно до вимог статті 7 Закону України Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вираховувався виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, тобто у 2010 році - статтею 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
Статтею 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» установлено у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня 2010 року - 695 гривень, з 1 квітня 2010 року - 706 гривень, з 1 липня 2010 року - 709 гривень, з 1 жовтня 2010 року - 723 гривень, з 1 грудня 2010 року - 734 гривень; у 2011 році: з 1 січня 2011 року - 750 гривень.
При вирішенні питання про період, за який підлягає нарахуванню та виплаті щомісячне підвищення до пенсії, суд виходить з наступного. Спірне підвищення до пенсії є «щомісячною» соціальною виплатою, право на яку у позивача триває з першого до останнього дня календарного місяця , у зв’язку з чим період має бути зазначений за цілий календарний місяць.
Таким чином, суд вважає за необхідне встановити період підвищення до пенсії, який підлягає донарахуванню позивачу з червня 2010 року по січень 2011 року (включно, в межах позовних вимог) з наступного розрахунку, з врахуванням виплачених сум:
червень 2010 р. ( 706 х 30:100 х 1) – (49,80 х 1) = 162 грн.,
липень – вересень 2010 р.( 709 х 30:100 х 3) – (49,80 х3) = 488,70 грн.,
жовтень – листопад 2010р. (723 х 30:100 х2) – (49,80 х2) = 334,20 грн.,
грудень 2010 р. (734 х 30:100 х 1) – (49,80 х 1) = 170,40 грн.;
січень 2011 р. (750 х 30:100 х 1) – (49,80 х 1) = 175,20 грн.
а всього 1330,50 гривні.
Ухвалюючи рішення, суд вважає за можливе покласти на відповідач обов’язок нарахувати та виплатити позивачу недоплачене підвищення до пенсії у розмірі 1330,50 грн.
Щодо позовних вимог про визнання бездіяльності відповідача протиправною, то вони не підлягають задоволенню, оскільки суду не надано доказів вини відповідача у несплаті щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», вони діяли у межах своїх повноважень і у способи, що передбачені законами України.
З урахуванням вищенаведеного, на підставі Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», керуючись ст.ст.11, 160-163, 167, 183-2 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим про стягнення недоотриманого щомісячного підвищення до пенсії дітям війни - задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачене щомісячне підвищення до пенсії, яке передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , за період з червня 2010 року до січня 2011 року (включно) у розмірі 1330 (одна тисяча триста тридцять) гривень, 50 (п’ятдесят) копійок.
В задоволені решти позовних вимог – відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: