Справа №2- 11460/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
20 жовтня 2009 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі:
головуючого судді Ярош С.В.
при секретарі Зубчевському Ю.О.
розглянули у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нежилі приміщення, суд
встановив:
позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на нежилі приміщення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 1/5 домоволодіння по АДРЕСА_1 належить її на праві власності , ОСОБА_1.
У дворі домоволодіння, де розташована належна її квартира, розташовані нежилі підсобні приміщення сараїв. Відповідно до заяв всіх власників квартир-співвласників будинку АДРЕСА_1 ними було здійснено поступку своїх прав сумісної власності на нежилі приміщення сараю на її користь.
Однак, не зважаючи на вищевикладене, відповідач по справі спричиняє дії, що обмежують її право власності на вказані приміщення. ОСОБА_2 в усному порядку відмовляється від своєї заяви про поступку свого права власності на підсобне приміщення та створює перешкоди у здійсненні позивачом своїх прав користування та володіння вказаним приміщенням по АДРЕСА_1 у вигляді погроз та постійних сварок
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
В судове засідання відповідач не з'явилася, про дату та час судового засідання повідомлялася належним чином, надала суду письмову заяву про згоду з позовом та просила суд розглянути справу у її відсутність.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Дійсно, як вбачається з матеріалів справи згідно договору купівлі-продажу від 2 липня 1979 року, зареєстрованого в МБТІ та РОН м. Одеси 11.07.1979 року під № 5291 стор. 33 кн. 170, № 2939, 1/5 домоволодіння по АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 1/5 частина домоволодіння складалася з зазначених на схематичному плані під літ. А приміщень під індексом І-І – кухня, І-2 – житлова кімната, І-3 – житлова кімната, загальною площею 30 кв.м.
Згідно викопіювання з плану забудованого кварталу, у дворі домоволодіння розташовані нежитлові приміщення сараїв, зокрема сараю «З», право користування на який перейшло до позивача разом з правом власності на частину домоволодіння.
Всіма власниками домоволодіння АДРЕСА_1 було зроблено поступку своїх прав на приміщення сараю під літ. «З», на користь позивача і дано згоду на реконструкцію сараю.
Згідно з Рішенням Конституційного суду України № 1-2/2004 від 02.03.2004 р., співвласники багатоквартирного будинку є співвласниками його допоміжних приміщень (горища, підвалу та ін.). П. 1.1. резолютивної частини даного рішення проголошує, що "допоміжні приміщення (підвали, сараї, комори, горища, колясочні тощо) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією (набуття права власності) ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення будь-яких додаткових дій.
Згідно Рішення Конституційного суду України № 1-2/2004 від 02.03.2004 р. момент виникнення права власності ва квартиру є й моментом виникнення права спільної власності на допоміжні приміщення.
Треба зазначити, що рішення з офіційного тлумачення Конституції України та законів України Конституційним Судом України, є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Позивачем, як власником приміщення, було зроблено реконструкцію нежитлового приміщення сараю під літ. «З». В результаті проведеної реконструкції нежиле підсобне приміщення було реконструйоване і на теперішній час являє собою ізольоване житлове приміщення квартири № 1 загальною площею 96,2 кв.м., житловою площею 73 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1
Однак, не зважаючи на вищевикладене, ОСОБА_2 спричиняє дії, що обмежують право власності позивача на житлове приміщення квартири № 1 загальною площею 96,2 кв.м., житловою площею 73 кв.м. , що розташовані у будинку АДРЕСА_1
ОСОБА_2 в усному порядку відмовляється від своєї заяви про поступку свого права власності на нежиле приміщення та створює перешкоди у здійсненні позивачем своїх прав користування та володіння вказаною реконструйованою квартирою №1 по АДРЕСА_1 у вигляді погроз та постійних сварок.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.10 ч.2 Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду», рішенням Конституційного Суду України № 1-2/2004 від 02.03.2004 р., ст.10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Визнати право власності ОСОБА_1 на ізольоване житлове приміщення квартири № 1 загальною площею 96,2 кв.м., житловою площею 73 кв.м. , що розташовані у будинку АДРЕСА_1
Рішення підлягає обов'язковій реєстрації в КП МБТІ й РОН м. Одеси.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду одеської області через Приморський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції..
Суддя