Справа № 2-1214/10  

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

30 грудня 2010 р. Приморський районний суд міста Одеси в складі:  

головуючого  -  судді                     Кічмаренко С.М.  

при секретарі                               Науменко Г.О.  

за участю:  

- представника позивача               Фекліной Л.В.  

- представника позивача               Шахназарова Г.С.     - представника позивача               Ланової Л.О.  

- представника  позивача               Дорошенко Н.А.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовами прокурора Одеської міжрайонної природоохоронної прокуратури Одеської області в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно – західного регіону Чорного моря, Одеської обласної ради  та  третіх осіб - Одеської міської ради та АТ «Укрсиббанк», до судновласницької компанії «TAIPAN CHEMICAL CARRIERS LTD», про стягнення 1 071 595,44 долларів США,  

    В С Т А Н О В И В :  

  Прокурор Одеської міжрайонної природоохоронної прокуратури Одеської області, в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-західного регіону Чорного моря  звернувся до суду  з позовом до судновласницької компанії «TAIPAN CHEMICAL CARRIERS LTD», про стягнення збитків в розмірі 1 071 595, 44 долларів США.  

  Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує наступними обставинами.  

  01 квітня 2008 року, близько першої години ночі, у внутрішні морські води України, в акваторії Одеського морського торгівельного порту, Приморського району м. Одеси, в районі причалу № 4 – с ООП «Судноверф України» з т/х «TAIPAN», прапор Ліберія, який належить судновласницькій компанії «TAIPAN CHEMICAL CARRIERS LTD», при розвантажуванні пальмового олеїна, через вантажний шланг стався викид олеїна за борт, безпосередньо в морське середовище.  

  У морські води скинуто значну кількість пальмового олеїна, що потягло забруднення морського середовища та причалу 4-с ООП Одеського морського торгівельного порту. Загальна кількість речовини скинутої з т/х   «TAIPAN» склала 19 844,36 кг, що призвело до збитків, завданих державі , в розмірі 1 071 595,44 долларів США.  

  Представник Одеської  обласної ради звернувся до суду  з позовом до судновласницької компанії «TAIPAN CHEMICAL CARRIERS LTD», про стягнення збитків в розмірі 1 071 595, 44 долларів США.  

  Свої позовні вимоги представник Одеської обласної ради обгрунтовує наступним. 01 квітня 2008 року, близько першої години ночі, у внутрішні морські води України, в акваторії Одеського морського торгівельного порту, Приморського району м. Одеси, в районі причалу № 4 – с ООП «Судноверф України» з т/х «TAIPAN», прапор Ліберія, який належить судновласницькій компанії «TAIPAN CHEMICAL CARRIERS LTD», при розвантажуванні пальмового олеїна, через вантажний шланг стався викид олеїна за борт, безпосередньо в морське середовище.  

  У морські води скинуто значну кількість пальмового олеїна, що потягло забруднення морського середовища та причалу 4-с ООП Одеського морського торгівельного порту. Загальна кількість речовини скинутої з т/х   «TAIPAN» склала 19 844,36 кг, що призвело до збитків, Одеському регіону, в розмірі 1 071 595,44 долларів США.  

  Внаслідок зазначених неправомірних дій було заподіяно шкоду спільним інтересам сіл, селищ, міст Одеської області, які представляє Одеська обласна рада.  

  Представники відповідача, в попередніх засіданнях, позовні вимоги не визнавали, вважаючи їх безпідставними та необгрунтованими.  

В судовому засіданні представники позивачів підтримали заявлені позовні вимоги і просили їх задовольнити, оскільки вони є законними та обґрунтованими.  

В судове засідання представники третіх осіб не з’явились, про час та місце сповіщені належним чином.  

  В судове засідання представники відповідача не з’явилися, про що заздалегідь попередили суд. Свою неявку мотивували тим, що відповідач, судновласницька компанія «TAIPAN CHEMICAL CARRIERS LTD» -  ліквідована, згідно з законодавством Ліберії, в зв’язку з чим, вони не можуть виступати представниками відповідача та захищати його інтереси та просили закрити провадження по справі.  

  Суд, надавши оцінку поясненням та доказам, наданим представниками відповідачів, щодо ліквідації судновласницької компанії «TAIPAN CHEMICAL CARRIERS LTD», прийшов до висновку, що вони є не допустими, про що виніс ухвалу суду про відмову в закритті провадження.      

  Вислухавши пояснення представників позивачів, оцінивши досліджені докази представлені сторонами, на підставі всебічного, повного та об’єктивного принципів розгляду справи - суд прийшов до висновку, що позовні вимоги прокурора Одеської міжрайонної природоохоронної прокуратури Одеської області, в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-західного регіону Чорного моря обгрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

  01 квітня 2008 року, приблизно в 01:00 годині ночі, в акваторію Одеського морського торгівельного порту, що знаходиться на території Приморського району м. Одеси, при розвантаженні, з т/х «TAIPAN» був здійснений викид пальмового олеїну в кількості 19 844, 36 кг.  

Суд підкреслює, що підставами для відшкодування майнової шкоди є:  

  1   .Наявність майнової шкоди, завданної особистим немайновим правам, або шкоди, завданної майну физічної або юридичної особи;  

2.   Протиправність діянь, особи, які потягли шкоду;  

3.   Наявність безпосереднього причинного зв’язку між діянням особи та завданною шкодою.  

4.   Наявність вини особи, крім випадків, встановленних законом.  

  1.   В ході розслідування обставин справи, щодо попадання пальмового олеїну в морське середовище Одеського морського торгівельного порту, було встановлено, що в вищезазначену акваторію Чорного моря скинуто пальмовий олеїн. В результаті ліквідації наслідків зазначеного викиду було зібрано суміш, яка складалась з олеїну та води в кількості 24 120 кг,  що в чистому виді складає  19 844,36 кг, відповідно до висновку експерта - «Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод».  

  Згідно міжнародної класифікації встановленної Міжнародною конвенцією, по запобіганню забрудненню із суден (1973 р.), пальмовий олеїн відноситься до категорії «Д» шкідливих речовин. Таким чином, пальмовий олеїн визнаний на міжнародному рівні шкідливою речовиною та при попаданні до морського середовища наносить шкоду екологічній безпеці та навколишньому середовищу.  

  Згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати,  яких  особа  зазнала  у  зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).  

Отже, навколишньому середовищу та екологічній безпеці Чорного моря в акваторії Одеського морського торгівельного порту завдана майнова шкода, яка виражається в реальних збитках, пов’язаних з відновленням навколишнього середовища та екологічної безпеки акваторії Чорного моря в районі Одеського морського торгівельного порту.  

  Розмір збитків розраховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 484, від 03 липня 1995 року,  «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України».  

  Відповідно до такс затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03 липня 1995 року, збитки від 1 кг пальмового олеїну, при попаданні в морське середовище  (речовини, що відноситься до категорії «Д», згідно Міжнародної конвенції, по запобіганню забрудненню із суден (1973 р.) складають 54 доллара США. Виходячи з цього, внаслідок розливу пальмового олеїну, завдана шкода дорівнює (19 844,36 кг х 54 доллара США) 1 071 595,44 долларів США.  

  2.   Відповідно до ст. 101 Водного кодексу України, власники засобів водного транспорту, трубопроводів,  плавучих та інших споруд на водних  об'єктах,  а  також  інші  юридичні  та фізичні  особи  зобов'язані  забезпечувати   охорону    вод    від забруднення  і  засмічення  внаслідок  втрат  мастила,   пального, хімічних, нафтових та інших забруднюючих речовин.  

  Згідно положень ст. 102 Водного кодексу України, у внутрішні морські води та територіальне море  забороняється скидати з суден і плавучих засобів,  платформ  та  інших  морських споруд і повітряних суден хімічні, радіоактивні та  інші  шкідливі речовини,  а  також  радіоактивні  або  інші  відходи,  матеріали, предмети та сміття, які можуть спричинити забруднення моря.  

  Отже, протиправність діянь виражається в порушенні вищевказаних норм.  

  3.   Причинний зв’язок між протиправним діянням капітана т/х  «TAIPAN» та завданною шкодою підтверджується: протоколом Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно- західного регіону Чорного моря № 000917, за фактом порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища України, від 01 квітня 2008 року, постановою № 000933 Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно - західного регіону Чорного моря про накладення адміністративного стягнення за ст. 59-1 КУпАП, від 02 квітня 2008 року   .    

  4.   Винним у здійсненні викиду пальмового олеїну в акваторію Одеського морського торгівельно порту визнаний капітан т/х  «TAIPAN», Топольский Б.В., згідно постанови № 000933 Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно - західного регіону Чорного моря про накладення адміністративного стягнення за ст. 59-1 КУпАП від 02 квітня 2008 року.  

  Суд наголошує, що згідно ст. 111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і  громадяни  України,  а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без  громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними  внаслідок  порушень водного  законодавства,  в  розмірах  і   порядку, встановлених законодавством України.  

  З урахуванням     викладенного вбачається наявність підстав для     відшкодування майнової шкоди, завданої екологічній безпеці та навколишньому середовищу.  

  Згідно ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення  законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.  

Відповідно до ст. 304 Кодексу торговельного Мореплавства України, власник судна відповідає за шкоду від забруднення,  заподіяну внаслідок витоку з його судна або скиду з  нього  нафти  чи  інших речовин, шкідливих для здоров'я  людей  або  живих  ресурсів  моря (далі- забруднюючі речовини), за винятком випадків, передбачених статтею  306 цього Кодексу.  

Оскільки, шкода заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього прородного середовища, підлягає компенсації, як правило в повному обсязі, без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів, а також враховуючи те, що шкода, завдана джерелом підвищенної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання, якого створює півищену небезпеку, суд вважає за необхідне стягнути з судновласника т/х  «TAIPAN» збитки, які завдані внаслідок розливу пальмового олеїну.  

Суд не приймає до уваги доводи відповідачів про те, що викид пальмового олеїну в акваторію Чорного моря в районі Одеського морського торгівельного порту з т/х «TAIPAN» не призвів до нанесенню шкоди морському середовищу, оскільки вказані доводи повністю спростовуються вищевикладенними обставинами.    

Вислухавши пояснення представників позивачів, оцінивши досліджені докази представлені сторонами, на підставі всебічного, повного та об’єктивного принципів розгляду справи - суд прийшов до висновку, що позовні вимоги представника Одеської  обласної ради необгрунтовані та не підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Указом Президента України від 27 грудня 2005 року затверджено «Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища», відповідно до якого, міністерство є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки.  

Постановою Кабінету Міністрів України було затверджено «Положення про державну екологічну інспекцію», відповідно до якого, державна екологічна інспекція є урядовим органом державного управління, що діє в складі зазначеного вище міністерства і йому підпорядковується.  

Згідно «Положенню», інспекція наділена правом подавати позови про відшкодування витрат і збитків, заподіяних у результаті порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.  

Статтями 16, 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що державна екологічна інспекція є органом, уповноваженим державою здійснювати контроль за дотриманням природоохороного законодавства.  

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 3 липня 1995 року №484 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних у результаті забруднення із суден, кораблів і інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх вод України», розмір відшкодування збитків визначається посадовими особами територіальних органів міністерства екології і природних ресурсів. У випадку відмови добровільного відшкодування збитків стягнення цих сум проводиться в судовому порядку за позовами територіальних органів міністерства екології і природних ресурсів.  

Положенням «Про порядок визначення розміру відшкодування і сплати збитків, заподіяних у результаті забруднення із суден, кораблів і інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх вод України», затвердженим Міністерством охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України №116 від 26 жовтня 1995 року, встановлено, що у випадку відмови від добровільного відшкодування збитків відповідна державна інспекція охорони Чорного й Азовського морів оформляє і подає в суд позови у встановленому законом порядку.  

Тим самим, відповідно до перерахованих вище нормативних актів України, особою, якій належить право вимоги по справах про відшкодування збитків, заподіяних забрудненням навколишнього природного середовища (внутрішніх морських вод України) і, відповідно, належним позивачем є Державна екологічна інспекція.  

Таким чином, з огляду на вищевикладене, Одеська обласна рада не є суб'єктом права вимоги відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу в результаті забруднення із суден, кораблів територіальних і внутрішніх вод України, і, як наслідок, є неналежним позивачем.  

Необхідно також звернути увагу, що згідно ст.ст. 3, 45 ЦПК України, обґрунтування наявності у особи процесуальної правосуб'єктності позивача покладається на позивача і особу, яка пред'являє позов у захист прав і інтересів позивача.  

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що Одеська обласна рада не повинна була заявляти самостійні вимоги, оскільки її інтереси можуть бути захищені в рамках позову прокурора Одеської міжрайонної природоохоронної прокуратури в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля північно – західного регіону Чорного моря, а прямі норми закону прямо приписують куди мають бути перераховані кошти і в якому розмірі після їх стягнення на користь інспекції з охорони навколишнього середовища.  

  Суд наголошує, що відповідно до ст. 217 ЦПК України, при  ухваленні  рішення, суд  може визначити порядок його виконання,  надати відстрочку  або  розстрочити  виконання,  вжити заходів  для  забезпечення  його  виконання,  про  що  зазначає  в рішенні.  

Отже, враховуючи те, що розливом нафтопродукту було заподіяно шкоду Одеському регіону в цілому, та оскільки кошти за шкоду, яка має бути стягнута з відповідача, внаслідок неправомірних дій, є джерелом формування обласного фонду охорони навколишнього природного середовища обласного бюджету Одеської області, суд вважає за необхідне зазначити, що після стягнення з відповідача суми матеріального збитку, слід перерахувати на користь обласного бюджету Одеської області 70% від загальної суми зазначених вище збитків, відповідно до положень ч. 7 ст. 47 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» .  

  З урахуванням викладеного і керуючись ст.ст. 3-14, 45, 57-60, 208, 209, 212-215, 217 ЦПК  України, ст.ст. 22, 1166, 1187 ЦК, ст. 304 КТМ, ст.ст. 101, 102, 111 ВК, ст.ст. 16, 20, 69 Закона України «Про охорону навколишнього природного середовища», Постановою Кабінету Міністрів України № 484 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних у результаті забруднення із суден, кораблів і інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх вод України», Міжнародною конвенцією, по запобіганню забрудненню із суден, від 1973 року, Указом Президента про затвердження «Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища», Постановою Кабінету Міністрів України, якою затверджено «Положення про державну екологічну інспекцію», суд -  

    В И Р І Ш И В :  

    Позов прокурора Одеської міжрайонної природоохоронної прокуратури Одеської області, в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-західного регіону Чорного моря до судновласницької компанії «TAIPAN CHEMICAL CARRIERS LTD», про стягнення збитків в розмірі 1 071 595, 44 долларів США - задовольнити.  

  Стягнути з судновласницької компанії «TAIPAN CHEMICAL CARRIERS LTD» на користь держави України, в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-західного регіону Чорного моря збитки в розмірі 1 071 595, 44 долларів США (один мільйон сімдесят одну тисячу п’ятьсот дев’яносто п’ять долларів 44 цента США), з подальшим перерахуванням до Одеського обласного бюджету 70 %, що складає 750 116,80 долларів США (сімсот п’ятьдесят сто шіснадцять долларів  80 центів США).  

  В задоволенні позову позову Одеської обласної ради до судновласницької компанії «TAIPAN CHEMICAL CARRIERS LTD» про стягнення збитків в розмірі 1 071 595, 44 долларів США – відмовити.  

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.  

  Суддя:                         С.М. Кічмаренко