ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
24.09.07 Справа № 7/567н-ад.
м. Луганськ
Суддя господарського суду Луганської області Калашник Т. Л., при секретарі судового засідання Михайлевич М.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом
Державного підприємства "Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій "Хімтехнологія", м. Сєвєродонецьк Луганської області
до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області
про скасування рішення
в присутності представників сторін:
від позивача –Рябченко П.Л., довіреність № 326 від 11.04.07;
від відповідача –Семенюк В.М., довіреність № 15 від 07.09.07.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про скасування рішення № 260 від 10.07.2007р.
Відповідач позовні вимоги відхилив з підстав викладених у запереченнях на позовну заяву, зданих до суду 16.08.07, посилаючись зокрема на наступне:
- борг за позивачем виник через порушення встановлених строків сплати внесків в період до моменту реорганізації;
- після реорганізації до позивача перейшла зазначена недоїмка відповідно до розподільчого балансу;
- поточні платежі позивача зараховувались у рахунок погашення недоїмки, фінансових санкцій та пені обґрунтовано на підставі п. 5. ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- рішення № 260 від 10.07.2007р. прийнято у відповідності з п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
На підставі ст. 150 КАС України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 27.08.07 до 24.09.07, 10-00.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -
в с т а н о в и в:
Відповідно до наказу Міністерства промислової політики України № 349 від 21.09.05 "Про створення Державного підприємства "Інститут азотної промисловості та продуктів органічного синтезу" було створено Державне підприємство "Інститут азотної промисловості та продуктів органічного синтезу", шляхом виділення частини майна, прав та обов’язків Державного підприємства "Науково –дослідний і проектний інститут хімічних технологій "Хімтехнологія" , згідно з розподільчим балансом (а.с.6-8).
Згідно рядка 570 Розподільчого балансу майна, майнових і немайнових прав та обов’язків Державного підприємства "Науково –дослідний і проектний інститут хімічних технологій "Хімтехнологія" станом на 31.10.06р. (а.с.17-18) на балансі Державного підприємства "Науково –дослідний і проектний інститут хімічних технологій "Хімтехнологія" залишилась відповідна частина зобов’язань зі страхування.
10.07.07, на підставі даних картки особового рахунку позивача відповідачем було прийнято Рішення № 260 (а.с.15), яким позивачу були нараховані штрафні санкції у сумі 37338 грн. 15 коп. та пеня у розмірі 13984 грн. 27 коп.
Позивач вважає такі висновки відповідача такими, що суперечать законодавству України, а застосування штрафних санкцій неправомірними, оскільки, як зазначає позивач, ним у відповідності до платіжних доручень поточні страхові внески до пенсійного фонду сплачувались у повному обсязі та у відповідності до вимог закону. Заборгованість перед Пенсійним фондом України утворилась в період до моменту реорганізації.
Відповідачем позовні вимоги відхилено з підстав викладених у запереченнях на позовну заяву, зданих до суду 16.08.07.
Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування
Засади і механізми системи функціонування загальнообов‘язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІУ “Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування” (далі –Закон).
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст.17 Закону страхувальники (роботодавці) зобов‘язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 106 Закону).
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (ч. 2 ст. 106 Закону).
Згідно рядка 570 Розподільчого балансу майна, майнових і немайнових прав та обов’язків Державного підприємства "Науково –дослідний і проектний інститут хімічних технологій "Хімтехнологія" станом на 31.10.06р. (а.с.17-18) на балансі Державного підприємства "Науково –дослідний і проектний інститут хімічних технологій "Хімтехнологія" залишилась відповідна частина зобов’язань зі страхування.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до платіжних доручень (а.с.9-14) сплачувались поточні суми страхових внесків.
За рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій (ч. 5 ст. 106 Закону).
Крім того, відповідно до п. 10.11 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 № 64/8663 (далі –Інструкція), сплата (погашення) пені здійснюється у тому самому порядку, що і недоїмка та фінансові санкції. У разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.
Тобто, відповідачем обґрунтовано, на підставі ч. 5 ст. 106 Закону та положень Інструкції, поточні суми страхових внесків зараховувались шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.
У зв’язку з наведеним, у позивача виникла недоїмка зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду.
10.07.07, на підставі даних картки особового рахунку позивача відповідачем було прийнято Рішення № 260 (а.с.15), яким позивачу були нараховані штрафні санкції у сумі 37338 грн. 15 коп. та пеня у розмірі 13984 грн. 27 коп.
Виходячи з наведеного, відповідачем було обґрунтовано, на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону та положень Інструкції, прийнято Рішення № 260 від 10.07.2007р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.
За вказаних обставин у задоволені позову слід відмовити з віднесенням судових витрат на позивача.
Згідно ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що повний текст постанови буде виготовлений та підписаний у п’ятиденний строк.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 150, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 27.09.07.
Суддя Т. Л. Калашник