ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
20.09.07 Справа № 7/598ад.
м. Луганськ
Суддя господарського суду Луганської області Калашник Т. Л., при секретарі судового засідання Герасименко Р.В., розглянув матеріали справи за позовом
Лутугинського районного центру зайнятості, м. Лутугине Луганської області
до Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Луганськтеплокомуненерго", м. Луганськ
про стягнення 15414 грн. 16 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача –Кєліпова С.А., довіреність № 18/6-974 від 03.07.07;
від відповідача –Козлова Ю.В., довіреність № 15/42-17-347 від 12.07.07.
Суть спору: про стягнення 4375 грн. 66 коп. недоїмки по страховим внескам на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та пені у сумі 11038 грн. 50 коп.
Відзивом на позовну заяву № 135 від 17.09.07, відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі. Клопотанням № 134 від 17.09.07, відповідач просить скасувати нараховану пеню у зв’язку зі скрутним фінансовим становищем, посилаючись на ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -
в с т а н о в и в:
Відповідно до Закону України від 02.03.00 № 1533-ІІІ “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" ( далі –Закон) роботодавець набуває статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття ( далі - Фонд) з дня реєстрації згідно з пунктом 1 частини другої статті 35 цього Закону та зобов`язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески (пункт 2 частини другої статті 35 Закону ).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач є платником страхових внесків до Фонду та зобов’язаний сплачувати страхові внески.
Відповідно до Закону України від 11.01.01 № 2213-ІІІ “Про розмір внесків на деякі види загальнообов`язкового державного соціального страхування” розмір внесків на загальнообов`язкове державне страхування на випадок безробіття для роботодавців складає 1,9%, з 31.03.05 – 1,6% (відповідно д о Закону України від 25.03.05 № 2505-IV „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України”), з 01.01.06 –1,3% (відповідно до Закону України від 20.12.05 № 3235-IV „Про Державний бюджет України на 2006 рік”) суми фактичних витрат на оплату праці, 0,5% для найманих працівників.
Частиною другою статті 38 Закону встановлено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати, страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач, зареєстрований як платник страхових внесків до Фонду та своєчасно не перераховує названий збір, у зв‘язку з чим за ним утворилась заборгованість (недоїмка) у сумі 4375 грн. 66 коп. за період з 01.05.06 по 31.05.07.
За несвоєчасне та неповне перерахування страхових внесків за період з 01.01.01 по 31.05.07 відповідачу нарахована пеня на загальну суму 11038 грн. 50 коп., що підтверджено Актами перевірки правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття № 21 від 03.03.03, № 3 від 24.02.05, № 33 від 15.05.06 та № 47 від 21.06.07.
Суми заборгованості по сплаті страхових внесків та пені підтверджені документально, у тому числі Актами перевірки № 21 від 03.03.03, № 3 від 24.02.05, № 33 від 15.05.06 та № 47 від 21.06.07 та визнаються відповідачем у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням господарського суду Луганської області від 24.06.05 у справі № 6/27, з відповідача на користь позивача вже стягувалась пеня за Актом перевірки № 3 від 24.02.05 у сумі 2036 грн. 28 коп. Зазначене рішення набрало законної сили. Тому у частині стягнення пені у сумі 2036 грн. 28 коп. слід відмовити.
Решта частина позовних вимог підлягає до задоволення.
Клопотання відповідача про скасування нарахованої пені не підлягає до задоволення, оскільки Господарським кодексом України на передбачено право суду на зменшення адміністративно-господарських санкцій, до яких відноситься пеня нарахована позивачем. Стаття 233 ГК України, на яку посилається відповідач, відноситься до штрафних санкцій, які нараховуються учасникам господарських відносин у разі порушення ними правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. Крім того, суд звертає увагу відповідача, що справа розглядається не за нормами Господарського процесуального кодексу України, а за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Згідно ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що повний текст постанови буде виготовлений та підписаний у п’ятиденний строк.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 136, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Луганськтеплокомуненерго", м. Луганськ, вул. Карла Маркса, 54, код ЄДРПОУ 03340529 на користь Лутугинського районного центру зайнятості, м. Лутугине Луганської області, вул.. Леніна, 89, код ЄДРПОУ 13392697 –недоїмку у сумі 4375 грн. 66 коп. та пеню у сумі 9002 грн. 22 коп.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 25.09.07.
Суддя Т. Л. Калашник