Справа №2-112 за 2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

      24 січня 2011 року                Макарівський районний суд Київської області в складі судді ДЗЮБИ Н.М. при секретарі Чмир І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Макарів справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Макарівська селищна рада, Макарівська районна державна нотаріальна контора, КП КОР «Макарівське БТІ» про визнання заповіту недійсним,

В С Т А Н О В И В :

      Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що її батько ОСОБА_3, помер ІНФОРМАЦІЯ_1, який був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1. Домоволодіння за вказаною адресою належало на праві власності її бабі ( матері її батька ) ОСОБА_4. В данному будинку зареєстрована та проживає вона. Її баба ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Після її смерті інших спадкоємців за законом, крім неї, у померлої немає. Спадщину після смерті баби вона прийняла своєчасно, подавши заяву до нотаріальної контори. Але отр имати свідоцтво про право на спадщину вона не змогла, так як все своє майно померла заповіла  відповідачці у справі –сусідці ОСОБА_2.Вважає заповіт померлої недійсним, оскільки з 2003-2004 р.р.її баба ОСОБА_4страждала на психічні розлади. Перебувала да «Д» обліку у лікаря-психіатра Макарівської ЦРЛ. У неї розвинулась стареча деменція, вона стала забудькуватою, не пам»ятала дат, подій,фактів, не впізнавала людей та її, вона чула сторонні голоси, розмовляла сама з собою, довільно та безпричинно вступала в контакт з незнайомими людьми, вела з ними довгі монологи, згадуючи свою роботу, людей, з якими колись працювала, знайомих, негативно їх характеризувала. В останні роки життя та особливо після смерті сина посилення психічного розладу у померлої проявлялось різкою зміною у її зхарактері та поведінці: все більшу стали проявлятись до неї не властиві бабі грубощі, злостивість, емоційна холодність, підозрілість, необгрунтовані безпричинні зміни у ставленні до неї як до рідної онуки (від теплого та дружнього до «нечуйного» та негативного). В її поведінці стали проявлятись певні «дивацтва»(цілими днями ходила навколо будинку та по городу, щось шукала, створювала ілюзію наведення порядку біля будинку та на городі, зачіпала сторонніх людей безпричинними розмовами та постійно намагалась їм щось доводити). До свого будинку баба часто запрошувала різних знайомих та незнайомих людей, часто влаштовувала з ними спільне розпиття спиртних напоїв. При цьому частим відвідувачем будинку баби була відповідачка ОСОБА_2, яка таким чином входила до неї в довіру. Напередодні вчинення заповіту, в період його посвідчення та після цього ОСОБА_4 була у розпачі після смерті сина, не могла адекватно повною мірою усвідомлювати значення своїх дій, правильно керувати ними  та надавати критичну оцінку реальним обставинам. Зокрема, після смерті сина, в жовтні 2007 року ОСОБА_4 була поміщена на стаціонарне лікування до неврологічного відділення Макарівської ЦРЛ, вела себе дивно та непередбачувано. В листопаді 2007 року після виписки з стаціонару психічний стан ОСОБА_4 погіршився. В грудні 2008 року, коли вона з матір»ю прийшли до баби, остання стала просити їх знайти документи, щоб вона переоформила спадщину на неї. Документів вони не знайшли. Баба дуже образилась на це, сказавши, що нікому їх не передавала і вони повинні бути в будинку. Напередодні смерті ОСОБА_4 знову просила знайти їх документи, щоб посвідчити заповіт на її ім»я, на наступний день вона впала в кому і більше до свідомості не приходила. Вважає, що вчинений заповіт на користь ОСОБА_2 має бути визнаний недійсним,оскільки на час його вчинення ОСОБА_4 була недієздатною, заповіт посвідчений в присутності особи, на користь якої він був посвідчений (ОСОБА_2.), оскільки ОСОБА_2 привела ОСОБА_4до нотаріуса, у неї були всі документи померлої і вона подавала їх нотаріусу. Крім того, правочин було вчинено під впливом тяжкої обставини і на вкрай не вигідних для ОСОБА_4 умовах. ОСОБА_2 для ОСОБА_4 чужа людина, рішення органу опіки та піклування про призначення її опікуном хворої ОСОБА_4 відсутнє. Крім того, заповіт вчинено на весь жилий будинок, без врахування того, що вона має право на обов»язкову частку у спадщині за законом та не має іншого житла, отже, правочин було укладено шляхом введення набувачем (відповідачем) іншої сторони-відчужувача в оману щодо обставин, які мають істотне значення. Тому за захистом своїх прав вона звернулась з позовом до суду та просила визнати заповіт, посвідчений від імені ОСОБА_4 24.10.2007 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 за р.№10061,недійсним.

         В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1-ОСОБА_6 позовні вимоги підтримав.

         Представник відповідачки ОСОБА_2-ОСОБА_7 позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що жоден факт, наведений в позовній заяві щодо підстав визнання заповіту недійсним, не доведений. Наявність у померлої психічного захворювання спростовується довідкою Макарівської ЦРЛ. Не може бути застосована і ст.233 ЦК України, оскільки протягом двох років після вчинення заповіту  до смерті заповідачка ОСОБА_4 могла змінити заповіт або його скасувати, але вона цього не зробила. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

        Представники третіх осіб-Макарівської селищної ради, Макарівської районної державної  нотаріальної контори, КП КОР «Макарівське БТІ»- в судове засідання не прибули.

        Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги безпідставні і задоволенню не підлягають.

        Судом встановлено, що ОСОБА_4 , яка проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1, померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Власниками вказаного домоволодіння на підставі розпорядження органу приватизації №21 від 21.01.1997 р. були ОСОБА_4, ОСОБА_8.( чоловік померлої), ОСОБА_3-син померлої, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачка ОСОБА_1-внучка померлої, зареєстрована у вказаному будинку з 19.05.2005 року. 24.10.2007 року від імені ОСОБА_4 приватним нотаріусом ОСОБА_5 посвідчено заповіт за р.№10061, яким все своє майно ( а не весь будинок, як вказує позивачка) померла заповіла відповідачці ОСОБА_2.Згідно довідки Макарівської поліклініки від 20.05.2010 року ОСОБА_4 у психіатра на «Д» обліку не перебувала. Як свідчить довідка Макарівської ЦРЛ, ОСОБА_4 не перебувала на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні Макарівської ЦРЛ у жовтні-листопаді 2007 року.

А тому твердження позивача щодо того, що померла ОСОБА_4 на час вчинення заповіту була недієздатною, спростовуються матеріалами справи.

         Не підтвердженими щодними доказами є також підстави визнання правочину недійсним, передбачені ст.ст.230,233 ЦК України.

          А тому в задоволенні позову слід відмовити.

          На підставі наведенного та керуючись ст.ст.203,215 ЦК УКраїни, ст.ст.10,11,58-60,79,209,215,294 ЦПК України,суд,-

В И Р І Ш И В :

      ОСОБА_1  в позові до  ОСОБА_2, треті особи Макарівська селищна рада, Макарівська районна державна нотаріальна контора, КП КОР «Макарівське БТІ» про визнання заповіту недійсним відмовити.

      На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.

      Рішення суду набирає чинності відповідно до ст.223 ЦПК України.

      Суддя                                           Н.М.ДЗЮБА