КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.01.2011 № 12/268
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
за участю
представників сторін:
від позивача:Демченко Я. О. – представник за довіреністю.
від відповідача:Косар Б. М. – представник за довіреністю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Динамо-Інвест"
на рішення Господарського суду м.Києва від 06.10.2010
у справі № 12/268 ( .....)
за позовом ТОВ "Динамо-Інвест"
до Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2009 року ТОВ “Динамо-Інвест” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства (ПАТ) “Альфа-Банк” про визнання виконавчого напису № 3796, виданого 23.06.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. таким, що не підлягає виконанню з моменту вчинення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Господарського суду м. Києва у справі №27/69 від 13.03.2009 р. були частково задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства (ПАТ) “Альфа-Банк” та присуджено до стягнення солідарно з позивача та ТОВ „Інвестсервіс” 2 430 680,80 дол. США, на виконання якого видано наказ. При цьому, відповідач звернувся до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису на договорі іпотеки №405/06 від 29.01.2007 р., за яким звернено стягнення на майно позивача. Позивач вважає, що маючи наказ Господарського суду м. Києва у справі № 27/69, відповідач не мав права звертати стягнення на майно згідно договору іпотеки № 405/06 від 09.01.2007, оскільки одні й ті самі вимоги, в такому випадку, підлягають до задоволення двічі.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.10.2010 у справі № 12/268 у позові ТОВ “Динамо-Інвест” відмовлено повністю, скасовано заходи до забезпечення позову, що були вжиті ухвалою суду від 17.08.2009 р.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши про те, що виконавчий напис № 3796, виданий 23.06.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1., відповідає вимогам законодавства, оскільки виданий на виконання чинного договору іпотеки № 405/06 від 09.01.2007 в порядку, встановленому законодавством.
Крім того, відповідач звертає увагу на ту обставину, що згідно чинного законодавства вимога про відповідність законодавству нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також вимоги про визнання недійсним виконавчого напису нотаріуса можуть бути оскаржені в суді, проте не в той спосіб, що визначений позивачем.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставинам, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, недоведеність обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими.
Відповідачем не надано відзиву на апеляційну скаргу, однак, представник відповідача у судовому засіданні в апеляційній інстанції проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 06.10.2010 року – без змін.
Розглянувши апеляційну скаргу та відзив, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2007 між Закритим акціонерним товариством (ЗАТ) “Альфа-Банк” та ТОВ “Інвестсервіс” був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 208-В/06, згідно з умовами якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у іноземній валюті, та на підставі додаткових угод до договору окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредит у порядку і на умовах визначених договором. Позичальник, у свою чергу, зобов’язується використати кредит за цільовим призначенням, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати всі інші умови договору, та повернути кредит у терміни, встановлені договором.
З метою забезпечення виконання зобов’язань ТОВ “Інвестсервіс” за договором про відкриття кредитної лінії, між позивачем та ТОВ “Динамо-Інвест” був укладений договір поруки № 393-П/06 від 03.01.2007, згідно з умовами якого ТОВ “Динамо-Інвест” поручилося за виконання ТОВ “Інвестсервіс” обов’язків, що виникли або виникнуть у майбутньому у останнього на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 208-В/06 від 03.01.2007.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.03.2009 у справі № 27/69 за позовом ЗАТ „Альфа-Банк” до ТОВ „Інвестсервіс”, ТОВ „Динамо-Інвест” про стягнення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №208В/07 від 03.01.2007 р. присуджено до стягнення солідарно з ТОВ “Інвестсервіс” та ТОВ “Динамо-Інвест” на користь ЗАТ “Альфа-Банк” заборгованість за кредитом у розмірі 2 407 802,75 дол. США, пеню за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 22 878,05 дол. США, пеню за прострочення сплати процентів у розмірі 161,41 дол. США та витрати по сплаті державного мита в сумі 3 302,10 дол. США, присуджено до стягнення з ТОВ “Інвестсервіс” на користь ЗАТ “Альфа-Банк” заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 847,33 дол. США, пені за прострочення сплати процентів у сумі 41,94 дол. США та витрати по сплаті державного мита у розмірі 9,60 дол. США.
Зазначене вище рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2009 у справі № 27/69 і на його виконання було видано відповідний наказ.
Крім того, 09.01.2007 між ТОВ “Динамо-Інвест” та ЗАТ “Альфа-Банк” був укладений договір іпотеки № 405/06, відповідно до умов якого ТОВ “Динамо-Інвест” як іпотекодавець на забезпечення виконання зобов’язання ТОВ “Інвестсервіс” за договором про відкриття кредитної лінії № 208-В/06 від 03.01.2007 передало ЗАТ “Альфа-Банк” як іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно – виробничі приміщення загальною площею 3 637,4 кв. м. та земельну ділянку площею 2,2765 га.
23.06.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. вчинено було виконавчий напис № 3796 про звернення стягнення на вказане нерухоме майно, що перебуває в іпотеці.
Постановою про відкриття виконавчого провадження від 03.07.2009 р. ВП № 13565380 було відкрито виконавче провадження на виконання вказаного виконавчого напису.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 статті 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року.
Вказана норма кореспондується зі ст. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджуються безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29..06.1999 р. №1172.
При цьому, відповідно до пункту 284 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої Міністерством юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 (далі – Інструкція), заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999, для одержання виконавчого напису нотаріусу надається: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язань.
Судовою колегією встановлено, що оспорюваний Виконавчий напис був вчинений нотаріусом з дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема, статті 87 Закону України «Про нотаріат», пункту 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999, розділу 32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 04.03.2004, і є таким, що підлягає виконанню.
У своїй апеляційній скарзі скаржник зазначає, що виконавчий напис було вчинено на договорі іпотеки № 405/06 від 09.01.2007, яким було забезпечено виконання ТОВ “Інвестсервіс” зобов’язань, що виникли на підставі кредитного договору, а саме повернення кредиту, сплату відсотків та інших платежів. У зв’язку з чим, на думку скаржника, у відповідача виникло право саме грошової вимоги за кредитним договором, тому суду першої інстанції слід було застосовувати положення статей 1046 та 1049 Цивільного Кодексу України.
Скаржник стверджує, що відповідач, маючи лише право вимоги грошових коштів, створив можливість звернути стягнення на майно позивача, а потім ще й пред’явити до виконання наказ про примусове виконання рішення у справі № 27/69 та стягнути з позивача суму заборгованості, яка вже буде задоволена за рахунок майна ТОВ “Динамо-Інвест”, як наслідок можливе стягнення одного й того ж боргу два рази, що не передбачено жодним нормативний актом в Україні.
Зазначені доводи позивача судова колегія вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються наступним.
Відповідно до умов Договору іпотеки № 405/06 від 09.01.2007 року, укладеного 09.01.2007 р. між позивачем, відповідачем та ТОВ „Компанія Зоря”, ТОВ “Динамо-Інвест”, як іпотекодавець, на забезпечення виконання зобов’язання ТОВ “Інвестсервіс” за Договором про відкриття кредитної лінії № 208-В/06 від 03.01.2007 передало ЗАТ “Альфа-Банк”, як іпотекодержателю, в іпотеку нерухоме майно – виробничі приміщення загальною площею 3 637,4 кв. м. та земельну ділянку площею 2,2765 га.
Відповідно до п. 6.1. Договору іпотеки Банк набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання позичальником основного зобов’язання.
Як вбачається з матеріалів справи, позичальник та боржник не виконали своїх зобов’язань за Договором про відкриття кредитної лінії №208В/07 від 03.01.2007 р., що підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 13.03.2009 у справі № 27/69 за позовом ЗАТ „Альфа-Банк” (правонаступником якого є позивач) до ТОВ „Інвестсервіс”, ТОВ „Динамо-Інвест” про стягнення заборгованості за вказаним договором.
Таким чином, у зв’язку з невиконанням позичальником та боржником своїх зобов’язань за Договором про відкриття кредитної лінії №208В/06 від 03.01.2007 р. щодо погашення заборгованості, відповідач відповідно до п.6.1. Договору іпотеки набув право звернути стягнення на заставлене майно позивача.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В матеріалах справи відсутні докази того, що заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №208-В/06 від 03.01.2007 року погашена.
Отже, відповідач правомірно звернувся до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису, яким просив стягнути солідарно з ТОВ „Динамо-Інвест”, ТОВ „Компанія Зоря” на користь відповідача заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №208-В/06 від 03.01.2007 року шляхом звернення стягнення на заставлене майно відповідно до умов Договору іпотеки №405/06 від 09.01.2007 р.
За таких обставин, враховуючи правомірність вчинення оспорюваного виконавчого напису, судова колегія дійшла висновку про те, що відсутні правові підстави для задоволення позову.
Висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що на час вирішення даного спору не передбачено такого способу захисту прав та законних інтересів особи, як визнання виконавчих написів (актів чи дій) такими, що не підлягають виконанню, судова колегія вважає помилковим, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 2 вказаної статті передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина 3 статті 16 Цивільного кодексу України).
Частиною 3 статті 15 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.
Таким чином, законодавством передбачено оспорювання виконавчих написів нотаріуса та розгляд таких справ господарськими судами.
Доводами апеляційної скарги не спростовано зазначені вище обставини та висновки місцевого господарського суду.
Враховуючи зазначене вище, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення, з урахуванням обставин, зазначених вище в даній постанові.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ТОВ “Динамо-Інвест” на рішення Господарського суду м. Києва від 06.10.2010 у справі № 12/268 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 06.10.2010 у справі № 12/268 –без змін, з урахуванням підстав, зазначених у даній постанові.
3. Матеріали справи № 12/268 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді
17.01.11 (відправлено)