Справа №2010/6-6/11
УХВАЛА
іменем України
28 січня 2011 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі головуючого - судді Болибок Є.А.
за участю секретаря судового засідання Бондаренко А.В.
розглянувши у судовому засіданні питання про питання про відстрочення виконання судового рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, в якому просив суд зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області призначити недоотримані суми щорічної дороги на оздоровлення та разової грошової допомоги за 2007 та 2008 роки виключно з законодавчо встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком на день фактичного виконання виплати, а саме: заборгованості по належних соціальних виплатах в сумі 10953,48 грн.: за 2007 рік - допомога на оздоровлення 2080,00 грн., разова грошова допомога 2920,48 грн.; за 2008 рік – допомога на оздоровлення 2505 грн., разова грошова допомога 3448 грн.; зобов’язати Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації перечислити 10953,48 грн. Харківському обласному центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації для нарахування та виплати недоотриманих сум щорічної дороги на оздоровлення та разової грошової допомоги за 2007 та 2008 роки та організувати і проконтролювати призначення, нарахування та виплату; зобов’язати Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити 10953,48 грн. недоотриманих сум щорічної дороги на оздоровлення та разової грошової допомоги за 2007 та 2008 роки. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що йому встановлена 1-а категорія учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена виплата щорічної грошової допомоги на оздоровлення інвалідам 2 групи в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Фактично, на даний час щорічна допомога на оздоровлення виплачена позивачу в розмірі 120 грн., що значно менше суми, передбаченої відповідним Законом. Так, згідно чинного законодавства встановлені розміри мінімальної зарплати, а саме: з 1.01.2007 року – 400 грн. на місяць, з 1.04.2007 року – 420 грн. на місяць, з 1.07.2007 року – 440 грн. на місяць та з 1.10.2007 року – 460 грн. на місяць, а ст. 62 розмір мінімальної пенсії за віком з 01.01.2007 року – 380 грн. на місяць, з 01.04.2007 року – 410,06 грн. на місяць та з 01.10.2007 року – 415,11 грн. У 2007 році щорічна допомога на оздоровлення була виплачена позивачу у розмірі 120 гривень, чим було порушене його право на отримання передбаченої соціальної виплати в належному об'ємі: 440х5=2200грн. Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачена виплата щорічної разової грошової допомоги позивачеві в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. У 2007 році до 5 травня разова грошова допомога була виплачена позивачу у розмірі 360 гривень, чим було порушене його право на отримання передбаченої соціальної виплати в належному об'ємі: 410,06x8=3280,48грн. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були встановлені ст. 59 розмір мінімальної заробітної плати: з 1 січня 2008 року - 515 гривень на місяць, з 1 квітня 2008 року - 525 гривень на місяць, 1 жовтня 2008 року - 545 гривень на місяць та з 1 грудня 2008 року - 605 гривень на місяць, а ст. 58 розмір мінімальної пенсії за віком: з 1 січня 2008 року - 470 гривень на місяць, з 1 квітня 2008 року - 481 гривень на місяць, з 1 липня 2008 року - 482 гривень на місяць та з 1 жовтня 2008 року - 498 гривень. У 2008 році щорічна допомога на оздоровлення була виплачена позивачу також у розмірі 120 грн., чим порушене його право на отримання передбаченої законом соціальної виплати в належному об’ємі: (525 х 5)=2625грн. (по квітню 2008 р.). У 2008 році до 5 травня разова грошова допомога була виплачена позивачу у розмірі 400 грн., чим порушене його право на отримання передбаченої соціальної виплати в належному об’ємі: (481 х 8)=3848 грн. (по квітню 2008 р.).
Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 29.10 .2009 року з обов'язано Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області здійснити перерахунок та провести відповідні виплати щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_3, як особі віднесеної до 1 категорії учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за 2007 рік, у відповідності до ч.4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в редакції зазначеного Закону, яка діяла з 09.07.2007 року, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-V, з урахуванням фактично виплачених сум у 2007 році. Також з обов’язано Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області здійснити перерахунок та провести відповідні виплати щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_3, як особі віднесеної до 1 категорії учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за 2008 рік, у відповідності до ч.4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в редакції зазначеного Закону, яка діяла з 22.05.2008 року, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року №107-VI, з урахуванням фактично виплачених сум у 2008 році. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2010 року постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 29.10.2009 року залишено без змін.
До Дергачівського районного суду Харківської області надійшла заява начальника Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області про відстрочення виконання судового рішення, в обґрунтування заяви зазначив, що 02.12.2010 року винесено постанову державного виконавця Овчаренко про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа від 14.09.2010 року №2-а-156 про визнання протиправною бездіяльність управління. Якщо у процесі виконавчого провадження буде накладено арешт на рахунки управління, це заблокує роботу управління та створить соціальну напругу серед населення. Виконавче провадження здійснюється з рахунків управління, за якими проводиться поточне фінансування за відповідною бюджетною програмою шляхом накладання арешту, тому виникає загроза невиконання поточних зобов'язань та утворення заборгованості з виплат перед іншими громадянами, постраждалими внаслідок аварії на ЧАЕС, які мають на це право, інвалідів загального захворювання, ветеранів війни та праці, малозабезпечених сімей з дітьми та інших вразливих верств населення Дергачівського району Харківської області. Це порушує статтю 24 Конституції України, якою передбачено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
У судове засідання державний виконавець та особи, які беруть участь у розгляді справи не з’явилися, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені.
Відповідно до ч.2 ст. 263 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні клопотання необхідно відмовити з наступних мотивів.
Суд вважає безпідставними посилання начальника Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області на відсутність коштів щодо забезпечення виплат.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
За змістом ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» реалізовано конституційне право на захист громадян, які мають відповідний статус.
Суд звертає увагу сторін на те, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не приймається до уваги. Так, наприклад, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.
Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання щорічної допомоги основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов’язана з іншим принципом – відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов’язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання допомоги на оздоровлення, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати щорічної допомоги та поклала виконання цього обов’язку на Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області , але воно не вчинило жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що воно не виконало свої повноваження без поважних причин.
Таким чином, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення заяви начальника Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області.
Згідно ч.1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст. 263 КАС України, у виняткових випадках суд може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Керуючись ст. 263 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання начальника Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області про відстрочення виконання судового рішення відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, з одночасним її надсиланням особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Є.А. Болибок