Судове рішення #13275094

Справа №2010/2-164/11

РІШЕННЯ

іменем України

   

18 січня 2011 року                                                   м. Дергачі

   


Дергачівський районний суд Харківської області

у складі головуючого - судді Болибок Є.А.

за участю секретаря судового засідання Бондаренко А.В.


               

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство  «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за договором про надання кредиту №249-04-И від 20.11.2007 року у сумі 379642,12 грн. В обґрунтування позову позивач вказав, що 20.11.2007 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання кредиту №249-04-И в сумі 181800,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 20 листопада 2019 року. Невід’ємною умовою видачі кредиту відповідачу був його обов’язок щомісячно, у встановлені договором строки здійснювати повернення частини кредиту, а також сплачувати нараховані відсотки за використання кредиту. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_3 кожного місяця зобов’язаний сплачувати кошти для погашення заборгованості за кредитом, який складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також витрат згідно умов. До договору №249-04-И від 20.11.2007 року був укладений договір поруки №249-04-И-П від 20.11.2007 року відповідно до якого ОСОБА_4 несе солідарну відповідальність з Позичальником ОСОБА_3, тобто погашення основного боргу, процентів, неустойки та відшкодування збитків завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань за кредитним договором. Станом на 23.06.2010 року прострочена заборгованість за кредитом - 20208,00 грн., прострочена заборгованість по процентам 46239,33 грн., пеня за прострочення погашення кредиту – 48499,20 грн., пеня за прострочення погашення процентів – 122048,59 грн., строкова заборгованість за кредитом 142647,00 грн.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, просив надати можливість продати будинок для погашення кредиту, підтвердив, що між ним та позивачем було укладено кредитний договір та  отримано кредитні кошти в сумі 181800,00 грн., а також підтвердив укладення між позивачем та ОСОБА_4 договору поруки.

У судове засідання  відповідач ОСОБА_4 не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, від нього  не надійшло повідомлення про причини неявки.

Відповідно до ч.2 ст. 77 ЦПК України,  сторони  та  інші  особи,  які  беруть  участь  у  справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення  суду  про  причини  неявки  вважається,  що сторони та інші особи,  які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що відповідач ОСОБА_4 не з'явився в судове засідання без поважних причин.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Судом встановлені обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Згідно кредитного договору №249-04-И від 20.11.2007 року ОСОБА_3, був виданий кредит в сумі 181800,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 20 листопада 2019 року.

Згідно договору поруки №249-04-И від 20.11.2007 року ОСОБА_4 несе солідарну відповідальність з Позичальником ОСОБА_3

20.11.2007 року між сторонами було встановлено графік повернення коштів за кредитним договором  №249-04-И.

Всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з’ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 128 ЦПК України, відповідачам було запропоновано подати письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються. У встановлений судом строк відповідачі не подали заперечення проти позову.

За весь час користуванням кредитом ОСОБА_3 постійно порушував графік повернення коштів, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості за кредитом та не заперечується ОСОБА_3, внаслідок чого існує заборгованість.

Суд застосовує наступні нормативно-правові акти.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання  особисто,  якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 536 ЦК України, за   користування   чужими   грошовими   коштами   боржник зобов'язаний   сплачувати   проценти,  якщо  інше  не  встановлено договором між фізичними особами.

Згідно ч.2 ст. 536 ЦК України, розмір процентів за користування чужими грошовими  коштами встановлюється  договором,  законом  або  іншим  актом  цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 543 ЦК України, у разі   солідарного   обов'язку  боржників  (солідарних боржників)  кредитор  має  право  вимагати   виконання   обов'язку частково  або в повному обсязі як від усіх боржників разом,  так і від будь-кого з них окремо.

Згідно ч.2 ст. 543 ЦК України, кредитор,  який одержав виконання обов'язку не  в  повному обсязі  від  одного  із  солідарних боржників,  має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст. 553 ЦК України, за   договором   поруки   поручитель   поручається   перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.     Поручитель відповідає    перед    кредитором   за   порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч.1 ст. 554 ЦК України, у разі  порушення  боржником  зобов'язання,  забезпеченого порукою,  боржник  і  поручитель  відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ч.2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч.3 ст. 554 ЦК України, особи,   які   спільно  дали  поруку,  відповідають  перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України, за  кредитним  договором  банк або інша фінансова установа (кредитодавець)  зобов'язується  надати  грошові  кошти   (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах,  встановлених договором,  а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст. 1054 ЦК України, до  відносин   за   кредитним   договором   застосовуються положення  параграфа  1  цієї глави,  якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув  суму  позики,  він зобов'язаний  сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.  Якщо позичальник своєчасно не повернув  речі,  визначені родовими ознаками,  він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу,  яка нараховується від дня,  коли речі   мали  бути  повернуті,  до  дня  їх  фактичного  повернення позикодавцеві,  незалежно  від  сплати  процентів,  належних  йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо   договором   встановлений   обов'язок   позичальника повернути   позику   частинами   (з   розстроченням),  то  в  разі прострочення повернення чергової частини  позикодавець  має  право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів,  належних йому відповідно до статті  1048  цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець  має  право  на  одержання  від  позичальника процентів від суми позики,  якщо інше не встановлено договором або законом.  Розмір  і  порядок одержання  процентів  встановлюються договором.  Якщо  договором  не встановлений розмір процентів,  їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного  банку України.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник  зобов'язаний  повернути  позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі  або  речі,  визначені  родовими ознаками,  у  такій  самій кількості,  такого самого роду та такої самої якості,  що були передані йому позикодавцем) у  строк  та  в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини,  на  які  вона посилається  як  на  підставу  своїх  вимог  або заперечень,  крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як  за  зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін  та  інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з  ч. 1 ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідачів судові витрати на користь позивача.

На підставі ст.ст. 526, 527 ч.1, 530 ч.1, ст. 536, ч.1-2, ст. 543, ст. 554, 610, 625 ч.2, 1048, 1049 ч.1, 1050,  1054 ЦК України, керуючись   ст. ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»   задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором №249-04-И від 20 листопада 2007 року  в розмірі 349642 (триста сорок дев'ять тисяч шістсот сорок дві) грн. 12 коп., з яких прострочена заборгованість за кредитом у сумі 20208,00 грн.; прострочена заборгованість по процентах у сумі 46239,33 грн.; строкова заборгованість за кредитом у сумі 142647,00 грн.; пеня за прострочення погашення кредиту у сумі 48499,20 грн.; пеня за прострочення погашення процентів у сумі 122048,59 грн.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судові витрати  на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в розмірі 1820,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ч.1 ст. 223 ЦПК України.

Суддя                                                     Є.А. Болибок

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація