Справа № 2-а-445/10

 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

01 грудня 2010 року       Суддя Згурівського районного суду Київської області

                                                        ХИЖНИЙ Р.В.

розглянувши у порядку скороченого провадження в смт. Згурівка адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ЗГУРІВСЬКОМУ РАЙОНІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до Згурівського районного суду Київської області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Згурівському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, в якому  вказує, що у відповідності до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 від 18 листопада 2004 року вона є дитиною війни та згідно ст. 6  Закону має право на державну соціальну підтримку, а саме – щомісячну соціальну допомогу ( надбавку ) до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію статті 6 Закону було зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20 грудня 2005 року № 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік», на 2007 рік – Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Оскільки рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 відповідно до положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та п.п. 41 Р.2 Закону України «про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції України.

На звернення позивачки до УПФ України в Згурівському районі Київської області щодо здійснення нарахування та виплати щомісячної соціальної допомоги (підвищення) до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону №2195 та у відповідності до вказаних вище рішень Конституційного Суду України, відповідачем було відмовлено. На думку позивачки, своєю бездіяльністю відповідач порушив надані їй чинним законодавством права на соціальний захист, звузивши їх зміст та обсяг.

Тому позивачка ОСОБА_2 просить суд :

           1.Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області щодо не нарахування та невиплати їй – ОСОБА_2 щомісячної державної допомоги ( підвищення ) до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195 від 18 листопада 2004 року, з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058, за період з 15 травня 2010 року по даний час, протиправними.

2.Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області, ідентифікаційний код 20622465, здійснити їй – ОСОБА_2 нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » за період з 15 травня 2010 року по даний час у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум.

3.Провести розгляд і вирішення її адміністративного позову у її відсутність на основі наявних у суду матеріалів.

4.У разі задоволення позову не застосовувати положення ст. 94 КАС України.

Позивачка – ОСОБА_2 просить розглянути справу за її відсутності. Відповідач – Управління Пенсійного фонду України Згурівського району Київської області заперечень проти позову не надав.

Відповідно до копії посвідчення Серії НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_2, 1944 року народження є дитиною війни ( а.с. 9 ).

Копією паспорта встановлено, що позивачка – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка с. Сорокопичи Остерського району Чернігівської області, є громадянкою України, якій на час закінчення ( 2 вересня 1945 року ) Другої світової війни було менше 18 років ( а.с. 7 - 8 ).

Листом № 141/К – 01 від 27.10.2010 року Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області проінформувало позивача ОСОБА_2 про те, що з 01.01.2008 року підвищення дітям війни виплачується в розмірі 10% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність ( 498х10% ), затвердженого на 2008 рік ( а.с. 5 ).

Довідкою УПФ України у Згурівському районі Київської області від 27 жовтня 2010 року підтверджено, що ОСОБА_2 знаходиться на обліку в УПФ України у Згурівському районі і отримує пенсію за віком при повному стажі, в тому числі підвищення до пенсії дітям війни ( а.с. 6 ).

До суду позивачка ОСОБА_2 з адміністративним позовом звернулася 15 листопада 2010 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

           Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсій приймаються територіальними органами  Пенсійного фонду України за місцем поживання пенсіонерів. Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії позивача, передбаченого ст.6 Закону, покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача, тому УПФ України в Згурівському районі Київської області є належним відповідачем.

           Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни – особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було  менше 18 років.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державна соціальна гарантія – встановлений цим Законом мінімальний розмір державної соціальної допомоги, а також пільги з метою надання соціальної підтримки дітям війни.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

 Згідно ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії) до обрахування підвищення пенсії дитині війни, пов’язаного із мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 статті, мінімального розміру  пенсії за віком.

Відповідно до ст.152 Конституції України закони та інші правові акти або їх окремі положення , що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Конституційний Суд України своїм рішенням від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року у справі про соціальні гарантії громадян № 1-29/2007 року визнав положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» - п.12 ст.71, яким призупинено дію ст.6 Закону, такими, що не відповідають Конституції України та зазначив, що Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та /або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10–рп/2008 року у справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України № 1-28/2008 року визнано положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і внесення змін до деяких законодавчих актів України» - п.41 Розділу ІІ, яким ст.6 Закону викладено у новій редакції, такими, що не відповідають Конституції України, з підстав, аналогічних, що зазначені в рішенні від 9 липня 2007 року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» не передбачено звуження прав громадян порівняно з 2008 роком.

Згідно із ст.70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаться залежно від розміру мінімальної зарплати, в той же час, Кабінету Міністрів України не надано право встановлювати розміри пенсії за віком, із розміру якої вираховується 30% підвищення до пенсії дітям війни.

Основне завдання держави – гарантувати права і свободи людини і громадянина. Основний Закон України надає Конституційному Суду України широкі контролюючі повноваження щодо дотримання конституційних приписів, а саме, згідно зі ст. 2 Закону України «Про Конституційний Суд України» завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України як основного Закону на всій території України. Рішення Конституційного Суду України, котрими були захищені права громадян та які мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції, не виконуються.

З огляду на вищевикладене, дитині війни належало виплачувати щомісячне підвищення до пенсії, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Залежно від зміни прожиткового мінімуму ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» було встановлено мінімальний розмір пенсії за віком з 1 січня 2010 року – 695 грн., з 1 квітня 2010 року – 706 грн., з 1 липня 2010 року – 709 грн., з 1 жовтня 2010 року – 723 грн.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно  зі ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно  зі ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Відповідно до п.6 ст.92  Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст.75  Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент -  Верховна Рада України. Конституція України не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім – своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

Згідно з ч. 1 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.  

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Розглянувши адміністративний позов, суддя приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, так як вбачається доведеним, що відповідач в період з 15 травня 2010 року до звернення позивача до суду, ігноруючи норми матеріального права, порушив право позивача на призначення та виплату підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, тому така бездіяльність є протиправною.

Враховуючи вищевикладене, Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року, на відповідача необхідно покласти обов’язок здійснити позивачу нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону за період з 15 травня 2010 року по 15 листопада 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням фактично виплачених сум.

З 1 січня 2008 року по 22 травня 2008 року ст.6 Закону була чинна в новій редакції від 28 грудня 2007 року,  Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року дана норма була визнана неконституційною, тому вбачається, що автоматично з 22 травня 2008 року ст. 6 Закону в редакції від 28 грудня 2007 року є нечинною та набирає чинності стара редакція.

Ст. 7 Закону передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Судові рішення ухвалюються в межах норми діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату підвищення, відповідно до вимог ч.2 ст.3 Конституції України, за якою права і свободи людини, їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Крім того, органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та ст.6 Закону.

Ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» надано право Державному казначейству України надавати Пенсійному фонду України позики на термін до дванадцяти календарних місяців на покриття тимчасових касових розривів, пов’язаних із виплатою пенсій в межах фактичного дефіциту коштів на цю мету, за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку на договірних умовах без нарахування відсотків за користування цими коштами у сумах, визначених на підставі розрахунків Пенсійного фонду України.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Рішеннями Конституційного Суду України від  9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року у справі про соціальні гарантії громадян № 1-29/2007 року та від 22 травня 2008 року № 10–рп/2008 року у справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України № 1-28/2008 року, Законами України «Про соціальний захист дітей війни», «Про Державний бюджет України на 2010 рік», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.8, 9, 10, 11, 12, 18, 69, 71, 86, 94, 99, 159, 160, 162, 163, 183-2 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

    Адміністративний позов ОСОБА_2 до УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ЗГУРІВСЬКОМУ РАЙОНІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії - задоволити повністю.

    Визнати бездіяльність УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ЗГУРІВСЬКОМУ РАЙОНІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 щомісячної державної допомоги (підвищення) до пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 від 18 листопада 2004 року, з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 за період з 15 травня 2010 року по 15 листопада 2010 року - протиправною.

Зобов’язати УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ЗГУРІВСЬКОМУ РАЙОНІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ідентифікаційний код 20622465 здійснити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання : АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 від 18 листопада 2004 року за період з 15 травня 2010 року по 15 листопада 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум.

Зобов’язати УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ЗГУРІВСЬКОМУ РАЙОНІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ виконати постанову негайно.

    Апеляційна скарга  на постанову суду може бути подана до Київського адміністративного апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів  з моменту отримання копії постанови.

               Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

СУДДЯ                 Р.В. ХИЖНИЙ