ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 18/99 | 14.11.07 |
За позовом: ВАТ „АСК „Енергополіс”;
До: ВАТ „Київспецтранс”;
Третя особа: АТ „Український інноваційний банк”;
Про: стягнення 4 191,02 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Представники
Від позивача: Малиновський В.І., представник, довіреність №902-06/245 від 18.08.2006 р.;
Кравчук О.В., представник, довіреність №902-06/238 від 08.08.2006 р.;
Від відповідача: Гунько О.В., представник, довіреність б/н від 19.03.2007 р.;
Від третьої особи: Зеленюк В.В., представник, довіреність №2 від 10.01.2007 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2007 р. у даній справі призначена судова автотоварознавча та судова автотехнічна експертизи, у зв”язку з чим провадження у справі було зупинене до закінчення їх проведення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2007 р. провадження у даній справі було поновлено, справа призначена слуханням на 02.10.2007 р.
Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 02.10.2007 р. до 18.10.2007р., з 18.10.2007 р. до 14.11.2007 р., про що господарським судом винесені відповідні ухвали від 02.10.2007 р. та від 18.10.2007 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 4 191,42 грн. заборгованості, 102,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.
11.10.2007 р. позивачем до господарського суду була подана заява про уточнення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача 4 191,42 грн. заборгованості, 1 900,00 грн. витрат за проведення судової експертизи, 102,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просять позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у наданому відзиві на позов зазначає про те, що у ДТП наявна вина обох водіїв, а тому просить задовольнити позовні вимоги частково у розмірі 2 095,52 грн. (50% від суми відшкодування). При цьому, відповідач посилається на частину 1 пункт 3 статті 1188 Цивільного кодексу України, згідно з яким шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яки було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Відповідач посилається на те, що у позивача були відсутні підстави виплачувати страхове відшкодування у повному обсязі та зазначає, що останній повинен був сплатити лише частину страхового відшкодування з урахуванням вини водія автомобіля марки „Ауді А-8”.
Третя особа у наданих письмових поясненнях та представник останньої у судовому засідання зазначає про те, що автомобіль марки „Audi A8 Quatro” (державний номер АА01-49ОО) був припаркований, тобто знаходився в нерухомому стані, на момент вчинення ДТП, а автомобіль марки „ЗІЛ –130” (державний номер 165-64 КА), яким керував Глевацький В.Г., рухався в попутному напрямку, що свідчить про те, що автомобіль марки „Audi A8 Quatro” був перешкодою для автомобіля марки „ЗІЛ –130” у розумінні пунктів 1.10. та 12.3. Правил дорожнього руху України. Пункт 13.3. Правли дорожнього руху України передбачає, що під час обгону, випередження, об”їзду перешкоди чи зустрічного роз”їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Третя особа зазначає про те, що водієм автомобіля марки „ЗІЛ –130”були порушені вимоги Правил дорожнього руху України, а саме, виявивши перешкоду (автомобіль марки „Audi A8 Quatro”) він не звернувся за допомогою до інших осіб, не врахував наявності перешкоди та габарити автомобіля при здійсненні повороту, що, в свою чергу, і призвело до ДТП.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,—
В С Т А Н О В И В:
Між позивачем та третьою особою 01.08.2005 р. укладений договір №202-05/079 добровільного страхування наземного транспорту, згідно з яким під страховий захист позивача був взятий автомобіль марки „Audi A8 Quatro” (державний номер АА01-49ОО).
Відповідно до п. 4 договору до страхових випадків віднесені: пошкодження чи знищення транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; викрадення транспортного засобу чи незаконне заволодіння транспортним засобом; пошкодження чи знищення транспортного засобу внаслідок протиправних дій третіх осіб; пошкодження чи знищення транспортного засобу внаслідок подій, що мають ознаки стихійного або природного явища.
04.08.2006 р. у м. Києві на пров. Музейному, 8, сталася ДТП за участю автомобіля марки „Audi A8 Quatro” (державний номер АА01-49 ОО), власником якого є третя особа, та автомобіля марки „ЗІЛ –130” (державний номер 165-63 КА), що належить відповідачеві та знаходився під керуванням водія Глевацького В.Г. Зазначені обставини підтверджуються довідкою ВДАІ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 31.08.2006 р.
Постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 31.08.2006 р. у справі №3-15747/06 винним у вищезазначеній ДТП визнано водія автомобіля марки „ЗІЛ –130” (державний номер 165-63 КА) – Глевацького В.Г.
Внаслідок вищезазначеної ДТП автомобіль марки „Audi A8 Quatro” було пошкоджено, що підтверджується довідкою ВДАІ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві про пошкодження від 04.08.2006 р.
Згідно з актом товарознавчого дослідження №34 від 15.08.2006 р., складеного СПД Гончаренко Оленою Євгенівною, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки „Audi A8 Quatro” (державний номер АА01-49 ОО) складає 7 449,54 грн.; матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля марки „Audi A8 Quatro” (державний номер АА01-49 ОО) в результаті його пошкодження при ДТП, становить 5 809,19 грн.
25.09.2006 р. позивачем складений страховий акт, згідно з яким сума страхового відшкодування визначена у розмірі 3 881,02 грн.
Згідно з платіжним дорученням №4663 від 04.10.2006 р. позивачем на користь ТОВ „Автотехніка” було сплачене страхове відшкодування згідно з завою третьої особи за договором страхування №202-05/079 у розмірі 3 881,02 грн.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 1 Закону України „Про страхування” страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як визначено статтею 27 Закону України „Про страхування”, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Аналогічний зміст вищезазначеній статті містить стаття 993 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Вищезазначені норми чинного законодавства України свідчать про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги в межах фактичних затрат до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Враховуючи ту обставину, що винним у ДТП, яка сталася 04.08.2006 р. у м. Києві по провулку Музейному,8, визнано водія Глевацького В.Г., який керував автомобілем марки „ЗІЛ –130” (державний номер 165-64 КА), що належить відповідачеві, позивач правомірно звернувся до відповідача за відшкодуванням шкоди.
Розрахунок страхового відшкодування, здійснений позивачем, відповідає матеріалам справи та умовами договору, а саме, сума страхового відшкодування у розмірі 3 881,02 грн. визначена з урахуванням вартості відновлювального ремонту відповідно до акту №34 автотоварознавчого дослідження у сумі 7 370,42 грн. за вирахуванням безумовної франшизи у розмірі 3 489,40 грн. Крім того, відшкодуванню відповідачем підлягають також витрати на оплату автотоварознавчого дослідження у розмірі 310,00 грн., а загальна сума відшкодування складає 4 191,02 грн.
Слід також зазначити про те, що висновком судової автотоварознавчої експертизи №192 від 16.07.2007 р., складеним Товариством з обмеженою відповідальністю „Центр правової допомоги „Правозахист” на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 05.04.2007 р., визначено, що розмір матеріального збитку, завданий власнику автомобіля марки „Audi A8 Quatro” (державний номер АА01-49 ОО), складає 6 426,81 грн.; вартість відновлювального ремонту пошкодженого при ДТВ автомобіля марки „Audi A8 Quatro” (державний номер АА01-49 ОО) становить 8 438,44 грн.
Висновком судової автотехнічної експертизи №162 від 27.06.2007 р., складеним ТОВ „Центр правової допомоги „Правозахист” на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 05.04.2007 р., встановлено, що дії водіїв автомобіля марки „Audi A8 Quatro” (державний номер АА01-49 ОО) –Долгова М.Ф., та автомобіля марки „ЗІЛ –130” –Глевацького В.Г. не відповідали вимогам Правил дорожнього руху України.
Вина відповідача підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.
Матеріалами справи підтверджується понесення позивачем витрати на оплату судових експертиз у розмірі 1 900,00 грн., а тому зазначена сума підлягає відшкодуванню відповідачем на підставі статей 44, 49 ГПК України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Київспецтранс” (інд. 04208, м. Київ, вул. Правди, 85, код ЄДРПОУ 02772037) на користь Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „Енергополіс” (інд. 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41, код ЄДРПОУ 19031693) 4 191 (чотири тисячі сто дев’яносто одна) грн. 02 коп. шкоди, 1 900 (одна тисяча дев’ятсот) грн. витрат на оплату послуг експертиз, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя | О.В. Мандриченко |