П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   27 січня 2011 року                                                    м. Сімферополь

      Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Бондарєв В.К., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 28 грудня 2010 року, якою

ОСОБА_1,  

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Наманган, не працюючий, проживаючий по АДРЕСА_1,

притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП з накладенням стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік,

                         ВСТАНОВИВ:

     Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 9 грудня 2010 року, близько 11 год. 25 хв., на вул. Шосейній в с. Зуя Білогірського району, керував транспортним засобом «ВАЗ 2107», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.

             В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду в частині обраного стягнення змінити і накласти на нього стягнення у виді штрафу або громадських робіт. При цьому стверджує, що судом не враховано визнання ним вини, наявність двох неповнолітніх дітей і матері похилого віку, позитивну характеристику за місцем проживання. Крім того посилається на те, що право керування транспортним засобом необхідно йому за сімейними обставинами, а також у зв’язку з використанням транспорту при веденні підсобного господарства, що є єдиним джерелом доходів його сім'ї. Також не оспорюючи відмову від проходження огляду на стан сп’яніння, ОСОБА_1 посилається на те, що він не перебував у стані сп’яніння, що підтверджується висновками медичного огляду, який він пройшов самостійно, що просить врахувати при обранні стягнення.

             Заслухавши ОСОБА_1 і його захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши їх доводи і дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

             Як вбачається з матеріалів справи, при її розгляді суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, що не оспорюється в апеляційній скарзі.

             Що стосується доводів ОСОБА_1 в обґрунтування зміни постанови суду в частині накладеного на нього стягнення, то вони є безпідставними, виходячи з наступного.

             Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, судом при накладенні стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами враховано як характер вчиненого правопорушення, так і особу порушника.

             Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не має постійного місця роботи і працює за наймом, тобто його доводи про те, що наявність права керування транспортними засобами пов’язана з єдиним джерелом доходів не підтверджуються матеріалами справи, в тому числі і доданими ним до апеляційної скарги, у зв’язку з чим вони не можуть бути взяті до уваги.

              ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за правопорушення на транспорті (а.с. 7,8).

              Крім того, вчинені ним дії є грубим порушенням порядку користування спеціальним правом керування транспортним засобом, що відповідно до вимог ст. 30 КУпАП є підставою для позбавлення особи такого права на певний строк.

              При цьому судом враховано матеріальний і сімейний стан ОСОБА_1, його позитивну характеристику, у зв’язку з чим визначено мінімальний строк позбавлення спеціального права, встановлений ст. 130 ч.1 КУпАП.  

              Доводи ОСОБА_1 про те, що він пройшов медичний огляд, відповідно до висновків якого в нього не виявлено ознак сп’яніння, не можуть бути взяти до уваги, виходячи з наступного.

              Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан сп’яніння здійснюється в закладах охорони здоров’я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

              Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 було зупинено працівниками ДАІ і він відмовився від огляду на стан сп’яніння 6 грудня 2010 року об 11 год. 25 хв., а відповідно до висновків медичного огляду, такий огляд проводився тільки о 14 год. 30 хв., тобто значно більше ніж через дві години.

               Таким чином, на підставі вищенаведених вимог закону, такий висновок вважається недійсним, тому він не може бути взятий до уваги як обставина, що пом’якшує відповідальність ОСОБА_1 при відмові від огляду на стан сп’яніння особою, яка керує транспортним засобом.  

              Враховуючи наведене, обґрунтованими є висновки суду про необхідність обрання ОСОБА_1  стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

              На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП,

                                                            ПОСТАНОВИВ:

               Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

               Постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 28 грудня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП, залишити без зміни.

               Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

               Суддя                                               Бондарєв В.К.