Судове рішення #13271064

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2011 року                                                    м. Сімферополь

      Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Бондарєв В.К., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 30 листопада 2010 року, якою

                                                               ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Садове Нижньогірського району, не працюючий, проживаючий по АДРЕСА_1,

раніше притягувався до адміністративної відповідальності:

- 2 березня 2009 року за ст. 130 ч.3 КУпАП з накладенням стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 4 роки,

- 8 квітня 2010 року за ст. 130 ч.3 КУпАП з закриттям провадження в справі через відсутність передбаченого законом стягнення, яке може бути до нього застосовано,  

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.2 КУпАП з накладенням стягнення у виді 15 діб адміністративного арешту,

                         ВСТАНОВИВ:

       Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 20 жовтня 2010 року, близько 17 год. 10 хв., на вул. Шкільна в с. Дрофіно Нижньогірського району, керував транспортним засобом ВАЗ 2109, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота) і в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння у присутності двох свідків, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч.2 КУпАП, як особа, яка вчинила таке правопорушення повторно протягом року.

               В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати і закрити  провадження в справі за відсутністю в його діях складу цього правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що судом неправильно встановлені фактичні обставини справі, оскільки його було зупинено працівниками ДАІ за керування транспортним засобом без посвідчення водія, але він від огляду на стан сп’яніння не відмовлявся, протокол відносно нього не складався, зазначені в ньому свідки не були присутні. Крім того, посилається на порушення його права на захист, оскільки він не був повідомлений про час та місце розгляду справи судом, у зв’язку з чим був позбавлений можливості брати участь у розгляді справи і надавати докази.

               Заслухавши ОСОБА_1, який підтримав свою апеляційну скаргу, перевіривши його доводи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

               Як вбачається з перевірених апеляційним судом матеріалів справи, при її розгляді суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.2 КУпАП.

        Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 20 жовтня 2010 року, його складено відносно ОСОБА_1 за керування в цей день близько 17 год. 10 хв., на вул. Шкільна в с. Дрофіно Нижньогірського району, транспортним засобом ВАЗ 2109, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота) і в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння у присутності двох свідків, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч.2 КУпАП, як особа, яка вчинила таке правопорушення повторно протягом року (а.с.1).

              Відповідно до власних пояснень ОСОБА_1, він не заперечує факт його зупинення працівниками ДАІ 20 жовтня 2010 року.

              Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 при його складанні відмовився від підпису в протоколі, що в ньому зафіксовано за участю двох свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3  

              Свідки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 підтвердили, що в їх присутності водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками ДАІ і відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння. Крім того, свідки підтвердили, що працівниками ДАІ також було виявлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом без відповідних документів, в тому числі і без водійського посвідчення, оскільки його раніше було позбавлено права керування транспортним засобами. Також свідки пояснили, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп’яніння (запах алкоголю), а також відмовився підписати протокол про адміністративне правопорушення, скаредний відносно нього (а.с.3,4).

              Ставити під сумнів ці докази підстав немає.

               Також безпідставними є доводи апелянта про порушення судом вимог ст. 268 КУпАП, оскільки як вбачається з матеріалів справи, судом було повідомлено ОСОБА_1 про   день і місце розгляду справи на 30 листопада 2010 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, підписаного ОСОБА_1 (а.с.6).

               Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи судом і відсутність від нього будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи, суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість розгляду справи під час відсутності ОСОБА_1, що відповідає вимогам ст. 268 ч.1 КУпАП.

              Таким чином судом дана належна оцінка всім доказам в справі в їх сукупності і він обґрунтовано дійшов висновку про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом за вищенаведених обставин і відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння, у зв’язку з чим є обґрунтованими висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.2 КУпАП, як вчинене особою, яка вчинила таке правопорушення повторно протягом року.  

              За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування постанови суду за наведеними ОСОБА_1 доводами не вбачається.

              Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, судом при накладенні стягнення враховано як характер вчиненого правопорушення, так і особу порушника, і обґрунтовано обрано стягнення у виді адміністративного арешту, враховуючи, що раніше він неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічного правопорушення і на нього було накладено стягнення у виді позбавлення спеціального права на певний строк, але застосуванням такого стягнення не було досягнуто мети виховання особи і запобігання вчинення нових правопорушень, у зв’язку з чим суд обґрунтовано дійшов висновку про необхідність накладення більш суворого стягнення.

               На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП,

                                                    ПОСТАНОВИВ:

               Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

               Постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 30 листопада 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 130 ч.2 КУпАП, залишити без зміни.

               Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

   

               Суддя                                               Бондарєв В.К.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація