Судове рішення #13270922

       

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України



 25 січня 2011 року  Справа № 2-21/10053.1-2008


                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Антонової І.В.,

суддів                                                                      Котлярової О.Л.,

                                                                                          Ткаченка М.І.,

за участю представників сторін:

          третьої особи: Чиркова Ольга Миколаївна, довіреність №  03-15/27 від 10.01.11,  Севастопольська міська рада;

          прокурор: Бучко Роман Васильович, посвідчення № 299 від 28.09.07,  прокурор відділу військової прокуратури Військово-Морських Сил України;

          позивача: не з'явився, Севастопольська міська державна адміністрація;

          відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-Сігма";

          третьої особи: не з'явився, Міністерство оборони України в особі Центрального спеціалізованого (госпрозрахункового) будівельного управління ;

          третьої особи: не з'явився, військова частина А-3009;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Сігма" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 10 березня 2009 року у справі № 2-21/10053.1-2008

за позовом           Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Леніна, 2, місто Севастополь, 99011)

до           товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Сігма" (вул. Некрасова, 30-14, місто Сімферополь, 95000; вул. Пролітна, 55, місто Севастополь, 99011; представник Дюкарь Роман Сергійович: АДРЕСА_1 місто Сімферополь, 95047)

третя особа: Міністерство оборони України в особі Центрального спеціалізованого (госпрозрахункового) будівельного управління (вул. Артьома, 59, місто Київ, 03100)

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки;

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Сігма"

до Севастопольської міської державної адміністрації

треті особи: Міністерство оборони України в особі Центрального спеціалізованого (госпрозрахункового) будівельного управління (вул. Артьома, 59, місто Київ, 03100)

Севастопольська міська рада (вул. Леніна, 3 місто Севастополь, 99000)

Військова частина А-3009 (вул. Пролітна, 55, місто Севастополь, 99011)

про визнання права користування земельною ділянкою та спонукання до укладення договору

за участю військового прокурора Севастопольського гарнізону (вул. Суворова, 27 місто Севастополь, 99011)

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Севастопольська міська державна адміністрації звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Техно-Сігма”, третя особа - Міністерство оборони України в особі Центрального спеціалізованого (госпрозрахункового) будівельного управління про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, яка розташована за адресою: с. Флотське, місто Севастополь площею 185,09 га, шляхом її звільнення від товариства з обмеженою відповідальністю „Техно-Сігма”.

У процесі розгляду справи товариством з обмеженою відповідальністю „Техно-Сігма” була подана зустрічна позовна заява до Севастопольської міської державної адміністрації, третя особа Міністерство оборони України в особі Центрального спеціалізованого (госпрозрахункового) будівельного управління  про визнання права користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: с. Флотське, місто Севастополь площею 185,09 га, за товариством з обмеженою відповідальністю „Тено-Сігма” в межах координат згідно з каталогом координат меж землекористування та відомостей обчислення площі та зобов’язання відповідача –Севастопольську міську державну адміністрацію укласти договір оренди даної земельної ділянки (а.с. 5-7 том 1).

          Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 липня 2007 року зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю „Техно - Сігма” прийнята для спільного розгляду з первісним позовом (а.с. 196 том 1).

          Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2007 року у справі № 2-17/10516-2007 у первісному позові відмовлено, зустрічний позов задоволено, за товариством з обмеженою відповідальністю „Техно - Сігма” визнано право користування земельною ділянкою площею 185,09 га, яка розташована в місті Севастополі, Балаклавський район, с. Флотське; Севастопольську міську державну адміністрацію зобов’язано укласти з товариством з обмеженою відповідальністю „Техно - Сігма” договір оренди вказаної земельної ділянки (а.с. 6-11 том 2).

          Постановою Вищого господарського суду України від 10 липня 2008 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2007 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 200-208 том 2).

          Ухвалою Верховного суду України від 18 вересня 2008 року відмовлено у  порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 10 липня 2008 року у даній справі (а.с. 279 том 2).

          Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 листопада 2008 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Севастопольську міську раду (а.с. 9-10 том 3).

          Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 лютого 2009 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено військову частину А - 3009 (а.с. 145 том 3).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 березня 2009 року у справі № 2-21/10053.1-2008 у задоволенні первісного позову Севастопольської міської державної адміністрації та у задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Сігма" відмовлено.

          Стверджуючи, що рішення місцевого господарського суду прийнято при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, товариство з обмеженою відповідальністю „Техно-Сігма” оскаржило його до Севастопольського апеляційного господарського суду.

          За твердженням заявника апеляційної скарги, поза увагою місцевого господарського суду залишилось те, що товариство з обмеженою відповідальністю „Техно - Сігма” на підставі інвестиційного договору № 10/3/03-061/СБФ1 від 14 березня 2006 року та договору № 10/4/06-062/СБФ2 від 22 березня 2006 року є власником будівель і споруд, розташованих на спірній земельній ділянці, а тому має право на отримання вказаної ділянки у користування.

          Апеляційна скарга прийнята до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду колегією суддів у складі: головуючий –суддя Антонова І.В., судді Котлярова О.Л., Прокопанич Г.К.

          У зв’язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Прокопанич Г.К., на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 квітня 2009 року, здійснено заміну судді Прокопанич Г.К. на суддю Ткаченка М.І.

          Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 квітня 2009 року провадження у справі було зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи № 2-7/2489-2008 (2-22/2309.1-2009).

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 січня 2011 року провадження у справі поновлено.

У судове засідання, призначене на 25 січня 2011 року, представники позивача - Севастопольської міської державної адміністрації, відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Сігма" та третіх осіб - Міністерства оборони України в особі Центрального спеціалізованого (госпрозрахункового) будівельного управління військової частини А-3009 не з'явилися, про час та місце розгляду справи сповіщалися належним чином, причин своєї неявки суду не повідомили.

Оскільки явка в судове засідання представників - це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися.

Переглянувши рішення суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.  

14 березня 2006 року між державною Україна в особі органу, уповноваженого управляти майном, –Міністерства оборони України, від імені якого діє директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України, та товариством з обмеженою відповідальністю „Техно - Сігма” укладено інвестиційний договір № 10/3/03-061/СБФ1 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об’єктів житлово –цивільного призначення, розташованих за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Севастополь, Балаклавський район, с. Флотське, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін (а.с. 13-23 том 1).

Відповідно до пункту 2.5 договору площа земельної ділянки, яка розташована за адресою: місто Севастополь, Балаклавський район, с. Флотське, на якій відповідно до договору буде здійснюватися будівництво (реконструкція) об’єктів житлово –цивільного призначення з вбудовано –прибудованими приміщеннями соціально –побутового, торгівельного та адміністративного призначення, підземним паркінгом та інженерними мережами, і яка є необхідною для обслуговування існуючих та новостворених будівель та споруд, становить 185,09 га.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2007 року у справі № 2 - 17/10267-2007, яке є чинним, договір № 10/4/03-062/СВФ2 від 22 березня 2006 року визнано дійсним; за товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Сігма" визнано право власності на будівлі і споруди військового містечка № 461/10 (м. Севастополь, вул. Прольотна, 55), що складається з: КП літ. "А" з двома ґанками; будівлі з казармами літ. «Б»з двома ґанками; будівлі літ. «В»з естакадою і трьома сходами; складу літ. «Г»; навісу літ. «Д»; котельні літ. «Е»; лазні літ. „Ж” з ґанком; складу літ. «З»; овочесховища літ. «И»; бомбосховища літ. «К»; дзотів літ. «Л»та літ. «М»; складу літ. «Н»; трансформаторної підстанції літ. «О»з ґанком; контрольно - пропускного пункту літ. «П»; навісу літ. «Р»; огороджень та інших споруд (а.с. 31-36 том 3).

Стверджуючи, що товариство з обмеженою відповідальністю „Техно - Сігма” незаконно займає земельну ділянку площею 185,09 га, яка розташована за адресою: місто Севастополь, с. Флотське, Севастопольська міська державна адміністрація звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про усунення перешкод у користуванні вказаною земельною ділянкою шляхом звільнення її від відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Техно - Сігма” вважаючи, що воно на підставі договору № 10/3/03-061/СБФ1 від 14 березня 2006 року про спільну діяльність має право на отримання земельної ділянки площею 185,09 га в користування, звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з зустрічним позовом про визнання за ним права користування вказаною земельною ділянкою та спонукання Севастопольську міську державну адміністрацію укласти договір оренди спірної земельної ділянки.     

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Техно - Сігма” з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1,2 статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з частиною 1 статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до архівних копій рішень виконавчого комітету Севастопольського міської ради депутатів трудящих № 3/93 від 08 грудня 1977 року „Про межі районів міста Севастополя”, яким затверджено межі Балаклавського, Гагарінського, Ленінського та Нахімовського районів, та № 81 від 29 грудня 1994 року „Про затвердження меж сільських населених пунктів та окремих жилих районів сільського типу, розташованих на території Балаклавського та Нахімовського районів міста Севастополя”, селище Флотське входить до меж Балаклавського району міста Севастополя, тобто знаходиться в межах міста Севастополя (а.с. 54-65 том 3).

Згідно з вимогами частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З аналізу викладених правових норм та обставин справи вбачається, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що до суду з позовом про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки можуть звертатися особи, які мають право на цю земельну ділянку.

Як вбачається з матеріалів справи, майно, на яке за товариством з обмеженою відповідальністю „Техно - Сігма” визнано право власності, знаходиться на земельній ділянці, яка передана у користування В/ч А-3009 на підставі рішення виконавчого комітету Севастопольської міської ради № 4/86 від 15 листопада 1994 року, що підтверджено державним актом на право постійного користування земельною ділянкою ІІ-КМ № 002442 (а.с. 66-70 том 3).

Статтею 77 Земельного кодексу України передбачено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про використання земель оборони” землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини).

Згідно з частиною 2 статті 4 вказаного Закону землі оборони можуть використовуватися для будівництва об'єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про прийняття рішень щодо розмежування земель державної та комунальної власності у межах міста Севастополя, а позивач за первісним позовом не надав документів на підтвердження своїх повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою або щодо її розмежувань.

Матеріали справи також не містять відомостей про те, що спірна земельна ділянка була вилучена з користування В/ч А-3009.

Відповідно до частини 2 статті 95 Земельного кодексу України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Проте, як правильно зазначив господарський суд Автономної Республіки Крим, землекористувач - в/ч А-3009 або Міністерство оборони України з вимогами про усунення перешкод у користуванні земельної ділянки до суду не зверталися.

Крім того, колегія суддів вважає правильним звернення уваги місцевого господарського суду на те, що відповідно наданому товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Сігма»звіту про незалежну оцінку майна загальна площа земельної ділянки під майном складає 4233,3 кв. м.

Позивачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів того, яким чином відповідач чинить перешкоди у користуванні саме земельною ділянкою площею 185,09 га, зазначеною у позовній заяві.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення первісного позову Севастопольської міської державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка розташована за адресою: с. Флотське, місто Севастополь площею 185,09 га, шляхом її звільнення від товариства з обмеженою відповідальністю „Техно-Сігма”.

Колегія суддів також вважає обґрунтованою відмову господарського суду Автономної Республіки Крим у задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю „Техно - Сігма” про визнання за ним права користування вказаною земельною ділянкою та зобов’язання відповідача –Севастопольську міську державну адміністрацію укласти договір оренди земельної ділянки.

Як на підставу позову товариство з обмеженою відповідальністю „Техно - Сігма” посилається на те, що воно є власником будівель і споруд, які знаходяться на спірній земельній ділянці на підставі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2007 року у справі № 2-17/10267-2007, про наявність якого зазначалося раніше.

Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно зі статтею 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Пунктом 3.4.2 рекомендацій Вищого господарського суду України „Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства” N 04-06/15 від 02 лютого 2010 року передбачено, що виникнення права власності на об'єкт нерухомості не на підставі договору відчуження не тягне за собою безумовного переходу права власності на земельну ділянку під об'єктом нерухомості, а вимагає в цьому випадку окремого договірно-правового регулювання шляхом укладання відповідних цивільно-правових угод між власником земельної ділянки і власником споруди в установленому порядку. При цьому, закон не встановлює обов'язковість укладання чи поновлення з вказаних підстав договору оренди земельної ділянки, на якій розташована будівля, проте визначає переважне право власника об'єкта нерухомості на ділянку, на якій він розташований.

Відповідно до частини 2 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок надання юридичним особам земельної ділянки у постійне користування визначає стаття 123 Земельного кодексу України, а порядок передачі земельної ділянки в оренду –стаття 124 Земельного кодексу України.

Позивач за зустрічним позовом ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надав доказів того, що він звертався у встановленому земельним законодавством порядку до відповідних органів із заявою про надання йому в оренду спірної земельної ділянки.

Таким чином, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що правочини, що тягнуть перехід права власності на об’єкт нерухомості, одночасно є підставою для переходу права на землю, проте оформлення такого права здійснюється у встановленому законом порядку.

Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України та пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" розпорядження землями територіальних громад здійснюють місцеві ради, до виключної компетенції яких належить вирішення питань регулювання земельних відносин.

Також пунктом 34 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання землі у власність) вирішуються на пленарному засіданні ради –сесії з винесенням рішення.

Таким чином, вирішення питання про надання земельних ділянок в користування є виключним правом ради, рішення якої відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" приймається на пленарному засіданні.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю „Техно - Сігма” подано до особи, яка не має повноважень на розпорядження земельною ділянкою.

Оскільки рішення суду прийнято при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

                    Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105   Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Техно - Сігма” залишити без задоволення.

                    2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 березня 2009 року у справі № 2-21/10053.1-2008 залишити без змін.

                                                  

Головуючий суддя                                                  І.В. Антонова

Судді                                                                                О.Л. Котлярова

                                                                                М.І. Ткаченко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація