А П Е Л Я Ц І Й Н И Й     С У Д    П О Л Т А В С Ь К О Ї     О Б Л А С Т І

      Справа № 22ц-280                                    Головуючий по першій

                     2011 рік                                             інстанції Куліш Ю.В.

                                                                                            Суддя-доповідач Лобов О.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

    31 січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючої судді Акопян В.І.

суддів Петренка В.М., Лобова О.А.,

при секретарі Фадєйкіній Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Український будівельний метал» на рішення Київського районного суду м.Полтави від 02 листопада 2010 року в справі за позовом ТОВ «Український будівельний метал» до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Український будівельний метал» про відшкодування моральної шкоди.

    Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,

В С Т А Н О В И Л А:

    У вересні 2009 року ТОВ «Український будівельний метал» звернулося до суду із вказаним позовом, просило ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 331 257 грн. 41 коп. матеріальної шкоди.

    Заявлені вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3 як матеріально відповідальна особа допустив нестачу продукції на складі.

    У жовтні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, просив ухвалити рішення, яким стягнути з ТОВ «Український будівельний метал» на його користь 100 000 грн. моральної шкоди, посилаючись на неправомірні дії керівництва відповідача, яке безпідставно обвинуватило його у нанесені матеріальних збитків підприємству,

    Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 16 жовтня 2009 року позов ОСОБА_3 направлений для розгляду за підступністю до Київського районного суду м.Полтави.  

Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 02 листопада 2010 року у задоволенні позову ТОВ «Український будівельний метал» відмовлено за недоведеністю, позов ОСОБА_3 залишений без розгляду.

    В апеляційній скарзі ТОВ «Український будівельний метал», посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позов.

    В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд неправильно витлумачив положення ст.130, ст.134 КЗпП України, а тому зробив хибний висновок про відсутність підстав для покладення на ОСОБА_3 матеріальної відповідальності за виявлену нестачу продукції.

      Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційну  скаргу слід задовольнити з  наступних підстав:

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309  ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення у разі виявлення неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що наказом №5 від 01 квітня 2008 року ОСОБА_3 прийнятий на роботу начальником складу ТОВ «Український будівельний матеріал».

У той же день з ОСОБА_3 укладений договір про повну матеріальну відповідальність, згідно умов якого останній прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за товарно-матеріальні цінності, що передаються йому під звіт протягом строку дії цього договору.

Згідно інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Український будівельний матеріал» від 06 квітня 2009 року і акту проведення службового розслідування  від 09 квітня 2009 року виявлена нестача металопрокату на суму 331 257 грн. 41 коп., яка виникла внаслідок недбалого ставлення ОСОБА_3 до виконання службових обов?язків начальника складу.

Наказом №10 від 09 квітня 2009 року ОСОБА_3 звільнено з роботи за п.2 ст.40 КЗпП України у зв?язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами перевірки заяви керівництва ТОВ «Український будівельний матеріал» стосовно виявленої нестачі товарно-матеріальних цінностей прокуратурою винесена постанова про відмову у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 на підставі п.2 ст.6 КПК України.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного.

Загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівника визначені ст.130 КЗпП України. Згідно наведеної норми закону підставою для покладення на працівника матеріальної відповідальності є наявність шкоди, заподіяної підприємству внаслідок порушення покладених на працівника  трудових обов?язків. Однією з умов покладення на працівника матеріальної відповідальності є винність або протиправність його дій чи бездіяльності, що має наслідком заподіяння шкоди підприємству. При цьому матеріальна відповідальність може бути  покладена на працівника незалежно від притягнення його до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Статтею 134 КЗпП України встановлені спеціальні норми, якими визначені підстави для покладення на працівника повної матеріальної відповідальності.

Як вбачається зі змісту зазначеної статті завдання шкоди нестачею п.4 ч.1 ст.134) і завдання шкоди діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку (п.3 ч.1 ст.134) – це окремі підстави притягнення працівника до повної матеріальної відповідальності.

Згідно заявленого позову  ТОВ «Український будівельний матеріал» просило стягнути з ОСОБА_3 шкоду, завдану підприємству нестачею товарно-матеріальних цінностей, тому у цьому випадку судом безпідставно покладені в основу рішення роз?яснення, викладені у п.9 постанови Пленуму ВСУ №14 від 29 грудня 1992 року.

  Належними і допустимими доказами, наявними у матеріалах справи, доведені наступні обставини: ОСОБА_3 працював у ТОВ «Український будівельний матеріал» на посаді начальника складу, з ним був укладений договір про повну матеріальну відповідальність, згідно п.1.2 посадової інструкції на ОСОБА_3 покладений обов?язок забезпечувати зберігання товарно – матеріальних цінностей, актом перевірки від 04 квітня 2009 року виявлена нестача товарно-матеріальних цінностей на складі.

Наведені обставини у сукупності за відсутності доказів про відсутність вини ОСОБА_3 є достатньою підставою для покладення на останнього повної матеріальної відповідальності за шкоду, завдану підприємству нестачею.        

    Таким чином, рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позову ТОВ «Український будівельний матеріал» слід скасувати, ухваливши нове про задоволення позову.

    Судові витрати відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України слід покласти на ОСОБА_3

        Керуючись ст.303, п.3 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, ст.314, ст.316, ст.319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

    Апеляційну скаргу ТОВ «Український будівельний метал» задовольнити.

    Рішення Київського районного суду м.Полтави від 02 листопада 2010 року у частині відмови у задоволенні позову ТОВ «Український будівельний метал» скасувати, ухваливши у цій частині нове рішення.

    Позов ТОВ «Український будівельний метал» задовольнити – стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Український будівельний метал» 331 257 грн. 41 коп. матеріальної шкоди, 1 700 грн. витрат зі сплати державного мита, 120 витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ.

    В іншій частині рішення Київського районного суду м.Полтави від 02 листопада 2010 року залишити без змін.  

    Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

    Головуюча                                                  В.І. Акопян

    Судді                                                           О.А. Лобов

                                                                               В.М. Петренко