Справа № 651/341/21

Провадження № 2/651/90/21

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07.12.2021 року смт. Верхній Рогачик

Верхньорогачицький районний

суд Херсонської області в складі:

судді ЗАГРУННОГО В.Г.

секретаря БЕДЮХ А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Верхньорогачицького районного суду Херсонської області смт. Верхній Рогачик Верхньорогачицького (Каховського) району Херсонської області цивільну справу №651/341/21 за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Токаленко Анна Вадимівна, до ТОВ "Фінансова компанія "Ріальто", треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, державний виконавець Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Єложенко Вікторія Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Позивач через представника звернулася до суду з позовною заявою до ТОВ "Фінансова компанія "Ріальто", треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, державний виконавець Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Єложенко Вікторія Вікторівна, якою просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною від 16.06.2021 року, який зареєстрований в реєстрі за № 22782, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Ріальто" заборгованості у сумі 22546,00 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Верхньорогачицького районного суду Херсонської області від 14.09.2021 року відкрито провадження по справі з призначенням до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 14.00 годину 26.10.2021 року, яке відкладено до 15.00 години 11.11.2021 року. Ухвалою від 11.11.2021 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 07.12.2021 року о 10.00 годині.

В судове засідання 07.12.2021 року сторони не з`явилися:

Позивач та її представник подали заяву про розгляд справи за їх відсутності (а.с. 34), просили позов задовольнити (а.с. 34). Також 09.11.2021 року надіслали заяву, якою уточнили розмір судових витрат за надання правничої допомоги (а.с. 81).

Представник "Фінансова компанія "Ріальто" в судове засідання не з`явився, але надіслав відзив на позов, яким просив в задоволенні позову відмовити і розгляд справи проводити без його участі. Крім того, подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 37-61, 62-63).

25.10.2021 року до суду надійшла відповідь сторони позивача на відзив, яка датована 22.10.2021 роком з підтвердження направлення її копії іншим сторонам (а.с. 65-67).

Заперечення на відповідь на відзив від представника відповідача до суду не надійшло.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна в судове засідання не з`явилася, до суду повернувся конверт з відміткою про її відсутність за зазначеною адресою (а.с. 102).

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - державний виконавець Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Єложенко Вікторія Вікторівна в судове засідання не з`явилася з невідомих причин, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 101).

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, суд вважає за можливе судове засідання проводити без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали даної справи, приймаючи до уваги позиції сторін, суд приходить до висновку, що існують всі підстави для задоволення даного позову з огляду на наступне.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною вчинено виконавчий напис № 22782 від 16.06.2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» заборгованості в розмірі 22546,00 грн.. Приватний нотаріус мотивувала виконавчий напис тим, що ОСОБА_1 є боржником за Кредитним договором №210114-32278-3 від 14.01.2021 року укладеним із ТОВ «Фінансова компанія`ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» правонаступником всіх прав якого є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО». Стягнення заборгованості в загальній сумі 22546,00 грн. проводиться за період з 24.01.2021 року по 14.06.2021 року включно (а.с. 13). Вищевказаний виконавчий напис нотаріуса перебуває на виконанні у державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с. 14). Позивач вважає, що виконавчий напис № 22782 від 16.06.2021 року вчинений з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів, а тому підлягає визнаню таким, що не підлягає виконанню.

Представник відповідача в своєму відзиві на позов просив відмовити в задоволенні позову в поновному обсязі, оскільки на його думку кредитний договір №210114-32278-3 від 14.01.2021 року, який укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації Позивача на веб-сайті http://monetka.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, не відноситься до споживчого кредитування (а.с. 40-42). Кредитні кошти були направлені позивачу на її платіжну картку. Тобто між сторонами було укладено Кредитний договір у електронній формі, що прирівнюється до письмової форми договору з усіма правовими наслідками невиконання зобов`язань за договором. ОСОБА_1 не повернула своєчасно відповідачу суму кредиту та нараховані відсотки, що відображено в розрахунку (а.с. 43). Стороною відповідача долучено внутрішні правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу інтернет ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» (а.с. 44-47). Згідно договору відступлення права вимоги №14/06/2021-Р/М-2 від 14.06.2021 року ТОВ «ФК «Ріальто» є правонаступником ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» (а.с. 48-49) та набув прав вимоги по кредитному договору №210114-32278-3 від 14.01.2021 року, укладеному з ОСОБА_1 - загальна заборгованість 21596,00 грн.. (а.с. 50). Також представник відповідача вважає, що кредитний договір, розрахунок заборгованості та чеки на суму заборгованості свідчать про безспірність наявної заборгованості, а отже були всі законні підстави для вчинення виконавчого напису.

Сторона позивача у відповіді на відзив просила не приймати до уваги відзив відповідача на позов, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем було надіслано ОСОБА_1 вимоги про наявність заборгованості, та чи була ця вимога надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису, а відтак безспірність заборгованості не підтверджена. Також стороною позивача зауважено, що кредитний договір укладено через мережу Інтернет, підписаний електронними підписами, але не посвідчений нотаріусом. Крім того, зазначила, що приватним нотаріусом не дотримано вимог чинного законодавства на момент вчинення виконавчого напису.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595.

Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи:

- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.

26.11.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року було відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.

Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Однак, не зважаючи на те, що судовим рішення були скасовані зміни до Переліку в частині вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, нотаріуси продовжують вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, які нотаріально не посвідчені та не забезпечені іпотекою.

Отже, починаючи з 22.02.2017 року нотаріуси позбавлені можливості вчиняти виконавчі написи про стягнення заборгованості, що випливають з кредитних відносин.

Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 16.06.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14. Відповідачем не заперечується той факт, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічна позиція закріплена в Постанові ВС від 15.04.2020 року № 158/2157/17 та Постанова ВП ВС від 21.09.2021 року по справі № 910/10374/17.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Також, згідно ст.141 ЦПК України суд вважає можливим стягнути з відповідача ТОВ "Фінансова компанія "Ріальто" на користь держави судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп., оскільки позивач ухвалою судді від 14.09.2021 року звільнена від його сплати, як така, що являється членом малозабезпеченої сім`ї.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на її користь судових витрат на правничу допомогу в розмірі 3600 гривень 00 коп. Представник відповідача своїм клопотанням просив суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу, посилаючись на ту обставину, що вартість адвокатських послуг є неспіврозмірними у порівнянні з обсягом виконаних робіт та складності справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленогостроку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.ч.3,4,5 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В даному випадку стороною позивача на підтвердження понесених витрат на надання правничої допомоги суду надано Договір №11/2021 від 16.08.2021 року з додатком (а.с.82-83), детальний розрахунок оплати за правову допомогу, надану ОСОБА_1 адвокатом Токаленко А.В. (а.с. 84), акт прийому-передачі послуг від 16.08.2021 року (а.с. 85) та відповідні довідки про оплату послуг (а.с. 86,87).

Суд враховує правову позицію висловлену у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Враховуючи особливості предмета спору, суб`єктний склад правовідносин, ціну позову, а також характер виконаної адвокатом роботи та критерій розумності її розміру, суд вважає, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3600 гривень є співрозмірними та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.15, 16, 18, 256 ЦК України, Законом України "Про нотаріат" від 02.09.1993 року № 3425-ХІІ, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, Постановою ВС від 15.04.2020 року № 158/2157/17 та Постановою ВП ВС від 21.09.2021 року по справі № 910/10374/17, ст.ст. 5, 10, 12, 13, 76, 82, 141, 142, 200, 264, 265, 279, 354 ЦПК Українисуд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Токаленко Анна Вадимівна, до ТОВ "Фінансова компанія "Ріальто", треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, державний виконавець Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Єложенко Вікторія Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити в повному обсязі.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни № 22782 від 16.06.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Ріальто" заборгованості в розмірі 22546,00 грн..

Стягнути з ТОВ "Фінансова компанія "Ріальто" (адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вайлава Гавела, 4, код ЄДРПОУ: 43492595) на користь держави судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп..

Стягнути з ТОВ "Фінансова компанія "Ріальто" (адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вайлава Гавела, 4, код ЄДРПОУ: 43492595) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3600 грн. 00 коп..

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя

Верхньорогачицького районного

суду Херсонської області В.Г. Загрунний