КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-6451/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І.
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
У Х В А Л А
Іменем України
"19" січня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Петрика І.Й.,
Суддів: Земляної Г.В.,
Парінова А.Б.,
при секретарі
судового засідання: Проказіні О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової адміністрації України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2010 року у справі за позовом Державної податкової адміністрації України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 09.04.2010 р..
ВСТАНОВИВ:
Позивач (Державна податкова адміністрація України) звернулась до суду з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Іванченко О.В. по винесенню постанови про накладення штрафу від 09.04.2010 року та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу від 09.04.2010 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2010 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін з таких підстав.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до виконавчого листа № 2-а-4202/08/1170, виданого 09.12.2009 р. Кіровоградським окружним адміністративним судом Державну податкову адміністрацію України зобов’язано поновити ОСОБА_5 на посаді заступника начальника управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в Кіровоградській області з 03 березня 2008 року. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.11.2009 у справі № 2-а-4202/08/1170 постанову в частині поновлення ОСОБА_5 на посаді заступника начальника управління податкової міліції – начальника оперативного управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в Кіровоградській області з 03 березня 2008 року допущено до негайного виконання.
25 грудня 2009 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вищезазначеного виконавчого документу, якою зобов’язано боржника виконати рішення суду негайно.
Державна податкова адміністрація України своїм листом від 18.01.2010 року № 281/5/10-6016/80 повернула постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.12.2009 року з посиланням на допущені порушення, на думку боржника, в її оформленні, і станом на 09.04.2010 р. рішення про поновлення на роботі не виконала. В зв’язку з цим, державним виконавцем було накладено штраф на боржника у розмірі 340 грн. та надіслано вимогу № 322/6 від 09.04.2010 р. про виконання рішення суду.
Станом на час розгляду справи в суді першої інстанції рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.11.2009 року про поновлення ОСОБА_5 на посаді не виконано.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наступного.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення немайнового характеру
у двомісячний строк, а згідно зі ст. 77 цього Закону рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно.
Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що доводи позивача щодо неможливості виконання рішення суду у зв’язку з тим, що Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.91 р. № 114 не передбачено звільнення особи начальницького складу з посади у зв’язку з поновленням за рішенням суду на цій посаді іншого працівника не є переконливими, оскільки дане питання вже вирішене Кіровоградським окружним адміністративним судом, про що прийнято рішення від 20.11.2009 року.
Також, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в тому, що не є переконливими доводи позивача з приводу невиконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду в зв’язку з його апеляційним оскарженням, оскільки рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.11.2009 року в частині поновлення на посаді ОСОБА_5 підлягало негайному виконанню. Тому твердження позивача, що рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.11.2009 року не набрало законної сили, так як оскаржується в апеляційному порядку, що, в свою чергу, є підставою для його невиконання, є помилковим.
Колегія суддів погоджується з юридичною позицією суду першої інстанції із огляду на наступне.
Закон України «Про виконавче провадження»визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державною виконавчою службою підлягають виконанню ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом.
Згідно із ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 цього Закону рішень є обов’язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.
У ч.1-2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред’явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення –п’ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов’язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» негайному виконанню підлягають рішення про поновлення на роботі чи на попередній посаді незаконно звільненого або переведеного працівника.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається завершеним з моменту фактичного допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов’язків на підставі відповідного акта органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника. У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом (посадовою особою) рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника державний виконавець застосовує до них штрафні санкції та інші заходи, передбачені цим Законом (ст. 77 Закону України «Про виконавче провадження»).
Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянуто справу, правильно встановлено обставини, яким дано правильну правову оцінку та прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2010 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.
Ухвала складена в повному обсязі 24.01.2011 р.
Головуючий суддя: І.Й. Петрик
Судді: Г.В. Земляна
А.Б. Парінов