КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-1101/10                            Головуючий у 1-й інстанції:   Усатов Д.Д.  

Суддя-доповідач:  Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

"19" січня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:                                                              Петрика І.Й.,

                  Суддів:                                                      Земляної Г.В.,

                                                                                                 Парінова А.Б.,

        при секретарі

судового засідання:                                                         Проказіні О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 листопада 2010 року у справі за позовом Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області до Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Білгородка»та Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, про визнання протиправним та скасування рішення сільської ради.

ВСТАНОВИВ:

Позивач (Міжрайонний природоохоронний прокурор Київської області) звернувся до суду з адміністративним позовом до Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення від 26.06.2007 року № 153 VIII сесії V скликання сільської Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області «Про припинення користування земельними ділянками ТОВ «Агрофірма «Білогородка»як правонаступника КСП «Білогородка».

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 листопада 2010 позовні вимоги задоволені повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін з настуних підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем було проведено перевірку, якою встановлено, що рішенням від 26.06.2007 року № 153 Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області «Про припинення користування земельними ділянками ТОВ «Агрофірма «Білогородка»як правонаступника КСП «Білогородка», припинено право користування ТОВ «Агрофірма «Білогородка»на земельні ділянки загальною площею 84,1729 га, віднесено земельні ділянки загальною площею 84,1729 га до земель запасу Білогородської сільської ради.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені рішення прийняті всупереч вимогам чинного законодавства.

Як слідує із статуту ТОВ «Агрофірма «Білогородка»(в редакціях від 24.07.2007 року та від 30.09.2004 року), який наявний у матеріалах справи, ТОВ «Агрофірма «Білогородка»перейменоване з СТОВ «Агрофірма «Білогородка», перереєстрованого Києво-Святошинською РДА Київської області 28.09.2001 року за №3002, та яке було засноване шляхом перетворення з СК «Білогородка», перереєстрованого Києво-Святошинською РДА Київської області 17.03.2000 року за № 1933 і є правонаступником його майнових і немайнових прав і зобов’язань у розмірі, що відповідає частині майна, набутого товариством в результаті правонаступництва від кооперативу.

Пунктами 5.1 та 6.1 статуту товариства визначено, що останнє є власником, зокрема, майна переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного капіталу та іншого майна набутого на підставах, що не заборонені законом. Товариство здійснює свою діяльність на землях, які перейшли до нього в результаті правонаступництва, належать йому на праві власності або за договором оренди.

Відповідно до статуту СТОВ «Агрофірма «Білогородка»зареєстрованого Києво-Святошинською райдержадміністрацією Київської області 28.09.2001 року за №3002 товариство засновується шляхом перетворення сільськогосподарського кооперативу «Білогородка»і є правонаступником за майновими правами та обов’язками цього кооперативу у розмірі, пропорційному частині майна, набутого товариством в результаті правонаступництва від кооперативу.

Розділом 4 статуту, зокрема, передбачено, що майно товариства становлять основні фонди та обігові кошти, земля, а також цінності, вартість яких відображена в самостійному балансі товариства. Товариство є власником в тому числі, майна, землі та коштів, переданих йому засновниками у власність, а також іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Джерелами формування майна є вклади учасників, доходи від реалізації продукції, робіт, послуг, інші джерела, незаборонені законодавством.

Відповідно до статуту СК «Білогородка», зареєстрованого Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 17.03.2000 року за №1933, кооператив заснований шляхом добровільного об’єднання членів КСП «Білогородка»на засадах членства, об’єднання пайових внесків для участі у спільній сільськогосподарській діяльності і діє на основі статуту та чинного законодавства. Кооператив є правонаступником КСП «Білогородка», зареєстрованого 07.08.1997 року за № 1933.

Пунктом 9.1 статуту встановлено, що кооператив є власником, зокрема, будівель, споруд, грошей, майнових внесків його членів, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законодавством. Відповідно до п. 9.10 земля кооперативу складається із земельних ділянок, наданих кооперативу в користування або придбаних ним у власність. Право кооперативу на землю зберігається і у разі входження його до складу кооперативного об'єднання. Земельні відносини регулюються Земельним кодексом та іншим законодавством.

Відповідно до статуту КСП «Білогородка», зареєстрованого Києво-Святошинською райдержадміністрацією Київської області 07.08.1997 року за №1933, КСП «Білогородка»є добровільним об’єднанням громадян для спільного виробництва сільськогосподарської та іншої продукції, яке діє на засадах підприємства та самоврядування, що створене шляхом реоганізації радгоспу «Білогородський»і є його правонаступником.

Згідно із свідоцтвом про право власності №16 від 07.07.1997 року майно радгоспу «Білогородський»є власністю товариства покупців, відповідно до договору купівлі-продажу №118 від 01.07.1997 року, за яким Регіональним відділенням Фонду державного майна по Київській області передано безоплатно товариству покупців майно радгоспу «Білогородський».

Відповідно до державного акту на право колективної власності на землю №106 від 23.01.1999 р.  КСП «Білогородка»належало на праві колективної власності 2531,8 га земель, та відповідно до державного акту на право постійного користування землею № 203 від 23.01.1999 р. –383,8 га земель на праві постійного користування.

Пунктом 4.2 статуту КСП «Білогородка»передбачено, що суб’єктом права власності у підприємстві є юридична особа, а його члени в частині майна, яке вони одержують при виході з підприємства. Землі підприємства, відповідно до розділу 6 статуту, належать йому на праві колективної власності, що посвідчується державним актом. При банкрутстві або ліквідації підприємства землі загального користування (внутрігосподарські шляхи, полезахисні лісосмуги, гідротехнічні споруди, тощо) передаються у відання місцевої ради народних депутатів. Припинення права підприємства на земельну ділянку або її частину допускається тільки у випадку, в порядку і на підставах, передбачених земельним кодексом України та іншими актами законодавства України. Відповідно до розділу 11 статуту у випадку злиття, поділу, приєднання, перетворення КСП, до нового підприємства переходять за розподільчим актом (балансом) у відповідній частині майнові права і обов’язки реорганізованого підприємства.

Відповідно до договору №1 від 01.03.2000 року безоплатної передачі майна та доданого до нього акту прийому-передачі від 01.03.2000 року комісія з реорганізації КСП «Білогородка»передала у власність СК «Білогородка», зокрема, основні та оборотні засоби. В подальшому кооператив відповідно до договору безоплатної передачі майна від 01.11.2001 року та акту приймання-передачі від 01.11.2001 року передав СТОВ «Білогородка»майно цілісного майнового комплексу.

Відповідно до Статуту КСП «Білогородка», що кореспондується з положеннями Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», ст.5 ЗК України 1992, при банкрутстві або ліквідації підприємства землі загального користування (внутрішньо господарські шляхи, полезахисні лісосмуги, гідротехнічні споруди, тощо) передаються у відання місцевої Ради народних депутатів, припинення права підприємства на земельну ділянку, або частину допускається тільки у випадку, в порядку і на підставах, передбачених Земельним Кодексом України, Законом України «Про селянське (фермерське) господарство»та іншими актами законодавства України.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що землі під господарськими будівлями та дворами, які набуті ТОВ «Агрофірма «Білогородка»не підпадають під вищезазначені випадки, оскільки КСП було реорганізовано із визначенням правонаступника, а земельні ділянки не є землями загального користування, а отже не підлягають передачі до відання Білогородської сільської ради.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що діюче на час реформування КСП «Білогородка»земельне законодавство, взагалі не передбачало такої підстави для припинення права колективної власності на землю як реорганізація колективного сільськогосподарського підприємства. Також не передбачено таких підстав і Земельним кодексом України, що набув чинності з 01.01.2002 року, і який діяв на час прийняття Білогородською сільською радою оспорюваного рішення від 26.06.2007 року.

Земельні ділянки під набутими ТОВ «Агрофірма «Білогородка»будівлями і дворами належать на підставі державного акту на право колективної власності на землю №106 від 23.01.1999 року на праві колективної власності КСП «Білогородка», правонаступником якого, як зазначено вище, є ТОВ   «Агрофірма «Білогородка». Це також підтверджується технічною документацією по складанню державних актів на право колективної власності та постійного користування землею КСП «Білогородка», на підставі якої рішенням III сесією XIII скликання Києво-Святошинської районної ради народних депутатів Київської області від 29.09.1998 року КСП «Білогородка»виданий державний акт на право колективної власності на землю №106 від 23.01.1999 року.

Таким чином, зважаючи на зазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що рішення зборів уповноважених, співвласників майна та земельних паїв КСП «Білогородка»від 11.05.2004 року, яким вирішено передати земельні ділянки під господарськими дворами до земель запасу Білогородської сільської ради не може бути підставою для прийняття оспорюваного рішення від 26.06.2007 року, оскільки у відповідності до вимог Указу Президента України № 720 від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»та Закону України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки»і Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», передбачено, що паюванню підлягають тільки сільськогосподарські угіддя, передані в колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам.

Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в тому, що земельна ділянка, яка розташована під будівлями та спорудами цілісного майнового комплексу відноситься до несільськогосподарських угідь є обслуговуючою і вона згідно діючого законодавства не підлягає розпаюванню, а співвласники земельних паїв не мають повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою, яка не розпайована і знаходиться у власності юридичної особи.

Суд першої інстанції посилається на положення ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.12 Земельного Кодексу України, відповідно до яких сільській раді у галузі земельних відносин належать повноваження, зокрема, щодо розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу тощо. Відповідно до п.12 «Перехідних положень»ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів може погодитися із огляду на наступне.

Згідно із ст. 37 Цивільного кодексу УРСР, ст.31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», СТОВ «Агрофірма «Білогородка», яке в подальшому перейменоване в ТОВ «Агрофірма «Білогородка», є правонаступником майнових прав та обов’язків СК «Білогородка», а останній –КСП «Білогородка», в частині майна, переданого за зазначеними вище передавальними актами. В свою чергу, у СТОВ «Агрофірма «Білогородка», на підставі ст.ст. 4, 128 Цивільного кодексу УРСР (який діяв на момент передачі майна СТОВ «Агрофірма «Білогородка»), виникло право власності на отримані від СК «Білогородка»об’єкти нерухомого майна, які останнім були отримані від КСП «Білогородка».

Згідно із ст. 1 Указу Президента України від 08.08.1995 року №720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»паюванню підлягали лише сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність. Несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо) не паювалися.

Відповідно до частин 4, 6 статті 5, статей 22, 23 Земельного кодексу України (в редакції 1992 року) у колективну власність були передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств –за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств (сільськогосподарські та несільськогосподарські угіддя). Право колективної власності на землю виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акту на право колективної власності на землю.

Розділ III Земельного кодексу України передбачає такі права на землю як – право власності, право користування, право земельного сервітуту. В свою чергу, розділом IV Земельного кодексу України визначені підстави припинення прав на землю. Вилучення земельної ділянки можливе за умов її перебування саме у користуванні.

Оскільки право колективної власності на землю КСП «Білогородка» Білогородською сільською радою не припинялось, а безпосередньо право власності на землю зайняті господарськими будівлями, перейшло до ТОВ «Агрофірма «Білогородка»01.11.2001 року сільська рада не мала повноважень в частині прийняття рішень щодо припинення землекористування.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянуто справу, правильно встановлено обставини, яким дано правильну правову оцінку та прийшов до обґрунтованого висновку про визнання незаконним та скасування рішення від 26.06.2007 року № 153 VIII сесії V скликання сільської Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області «Про припинення користування земельними ділянками ТОВ «Агрофірма «Білогородка»як правонаступника КСП «Білогородка».

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254  КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 листопада 2010 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:                                                                                 І.Й. Петрик

                      Судді:                                                                                             Г.В. Земляна

                                                                                                              А.Б. Парінов

Ухвала складена в повному обсязі 24.01.2011 р.