Справа № 2-9636/10
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2010 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді Свяченої Ю.Б.,
при секретарі Крецу М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ПАТ „Банк „Фінанси та кредит” до ОСОБА_1 про повернення кредиту,
В С Т А Н О В И В:
ПАТ „Банк „Фінанси та кредит” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про повернення кредиту, посилаючись на наступні обставини.
Між ПАТ „Банк „Фінанси та кредит” та відповідачем ОСОБА_1 06 жовтня 2008 року був укладений договір про відкриття відновлюємої кредитної лінії № 13к-401, згідно якого позивач надав відповідачу кредитні ресурси у сумі 7 000 грн., з оплатою процентів за користування кредитними ресурсами у розмірі процентних ставок, відповідно до п.4.1., 4.1.1., 4.1.2. до даного договору, а ОСОБА_2 зобов’язалась повернути отриманні кредитні ресурси у строк до 06 вересня 2010 року відповідно до п. 2.1., 3.2. дійсного договору.
В порушення умов договору про відкриття відновлюємої кредитної лінії на теперішній час заборгованість по кредиту не погашається.
Станом на 17 травня 2010 року заборгованість по кредиту відповідачем становить 8765,85, в тому числі: заборгованість по кредиту – 5 000 грн.; заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом – 625,73 грн.; пеня за несвоєчасну сплату щомісячних платежів за період з 16 травня 2009 року по 16 травня 2010 року – 3 140,12 грн.
В зв’язку з чим позивач звернувся до суду та просить задовольнити заявлені вимоги.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином судовою повісткою, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Тобто, через неявку представника установи-відповідача за даною цивільною справою, враховуючи письмову заяву позивачки з цього приводу, суд вважає можливим розглядати справу в заочному порядку.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги обставини та пояснення представника позивача, повно та всебічно з’ясувавши обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що між ПАТ „Банк „Фінанси та кредит” та відповідачем ОСОБА_1 06 жовтня 2008 року договір про відкриття відновлюємої кредитної лінії № 13к-401, згідно якого позивач надав відповідачу кредитні ресурси у сумі 7 000 грн., з оплатою процентів за користування кредитними ресурсами у розмірі процентних ставок, відповідно до п.4.1., 4.1.1., 4.1.2. до даного договору, а ОСОБА_2 зобов’язалась повернути отриманні кредитні ресурси у строк до 06 вересня 2010 року відповідно до п. 2.1., 3.2. дійсного договору.
Відповідно до п.п. 4.1., 4.1.1., 4.1.2. кредитного договору № 13к-401, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитними ресурсами у валюті кредиту, при безготівкових розрахунках з торгівельно-сервісними підприємствами на територій України з використанням карти, у розмірі 22 % річних - при знятті з карткового рахунку готівкових грошових коштів в банкоматах або пунктах видачі готівкових засобів банку або інших банків, як на територій України, так і за її межами, а також при проведень інших операцій у відповідностей з цим договором про відкриттів карткового рахунку.
Згідно п.6.1. даного договору за прострочення повернення кредитних ресурсів або сплати відсотків, позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої торби за кожен день прострочення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 не виконує умови договору щодо часткового погашення кредиту та сплати відсотків за фактичне використання кредитних коштів щомісячно, в результаті чого в неї виникла прострочена заборгованість перед ПАТ „Банк „Фінанси та кредит” щодо погашення кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами, у розмірі - 8765,85 грн., в тому числі: заборгованість по кредиту – 5 000 грн.; заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом – 625,73 грн.; пеня за несвоєчасну сплату щомісячних платежів за період з 16 травня 2009 року по 16 травня 2010 року – 3 140,12 грн.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно копії договору про відкриття відновлюємої лінії № 13к-401 від 06 жовтня 2008 року, видача кредитних ресурсів підтверджується копіями підтвердження встановлення кредитного вимиту на пластикову карту ; 4476070100326891 та № 446070100265792.
Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Як передбачено п.3.4 Кредитного договору, у випадку невиконання відповідачем умов договору, Кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції.
Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову /субсидіарну/ відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Таким чином, зібранні у справі докази та їх належна оцінка свідчать про обґрунтованість позовних вимог ПАТ „Банк „Фінанси та кредит” про стягнення заборгованості за кредитним договором № 13к-401 від 06 жовтня 2008 року з ОСОБА_1 у розмірі 8765,85 грн., в тому числі: заборгованість по кредиту – 5 000 грн.; заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом – 625,73 грн.; пеня за несвоєчасну сплату щомісячних платежів за період з 16 травня 2009 року по 16 травня 2010 року – 3 140,12 грн..
Згідно ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ „Банк „Фінанси та кредит” суму державного мита в розмірі 87 грн. 65 коп. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57, 60, 79, 88, 208-209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 529, 612 ЦК України, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ПАТ „Банк „Фінанси та кредит” до ОСОБА_1 про повернення кредиту - задовольнити.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та кредит” заборгованість за договором про відкриття відновлюємої кредитної лінії № 13к-401№ від 06 жовтня 2008 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством „Банк „Фінанси та кредит” та ОСОБА_1 у розмірі 8765,85 грн., в тому числі: заборгованість по кредиту – 5 000 грн.; заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом – 625,73 грн.; пеня за несвоєчасну сплату щомісячних платежів за період з 16 травня 2009 року по 16 травня 2010 року – 3 140,12 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ „Банк „Фінанси та кредит” суму державного мита в розмірі 87 грн. 65 коп. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 грн..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду в порядку ст.295 ч.4 ЦПК України.
Суддя: Ю.Б.Свячена