Справа №2-8269/10        

                                                          ЗАОЧНЕ      РІШЕННЯ

     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ      

21 грудня 2010 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

                            головуючого судді       Свяченої Ю.Б.,

                            при секретарі              Крецу М.Г.,                

розглянувши у  судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про  стягнення боргу, третя особа -  Приватне підприємство „Агентство по торгівлі нерухомістю „Альянс-Таїрово”,

          ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду, в подальшому уточнивши позовні вимоги,  з позовом до ОСОБА_2 про  стягнення боргу, третя особа - ПП „Агентство по торгівлі нерухомістю „Альянс-Таїрово”, посилаючись на те, що між нею та ОСОБА_2 29 листопада 2007 року був укладений попередній договір, згідно якого відповідач зобов”язалась продати, а позивач – купити квартиру, розташовану в АДРЕСА_1 а також укласти в строк до 14 грудня 2007 року договір купівлі-продажу. В рахунок майбутньої оплати за об”єкт нерухомості ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 прийняла грошову суму – аванс в розмірі 17 850 грн. В зв”язку з тим, що у визначений попереднім договором строк основний договір укладений не був, а відповідач відмовляється повернути суму авансу, ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідними вимогами.

Позивач у  судовому засіданні  доводи викладені в уточненій позовній заяві підтримала у повному обсязі, просила суд позов задовольнити шляхом стягнення з відповідача на її користь  27 923 грн. авансу. При цьому посилалась на те, що, оскільки на момент укладення попереднього договору сума авансу була передана  в розмірі, еквівалентній 3 500 доларам США, що на момент укладення договору складало  17 850 грн., вважала, що в зв»язку зі зміною офіційного курсу НБУ, який на 15.03.2010 року, тобто на момент подачі уточненої позовної заяви, складає 7,978 грн. за 1 долар США, з ОСОБА_2 стягненню підлягає 27 923 грн., що еквівалентно 3 500 доларам США.

    Відповідач ОСОБА_2 у  судове засідання не з`явилась, не повідомивши суд про причини своєї неявки.

    Представник третьої особи - ПП „Агентство по торгівлі нерухомістю „Альянс-Таїрово” в  судове засідання не з`явився, надіславши до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідно до ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви  про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Тобто, через неявку відповідача за даною цивільною справою, враховуючи письмову заяву позивача з цього приводу, суд вважає можливим розглядати справу в заочному порядку.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги обставини спору та пояснення позивача, повно і всебічно з”ясувавши обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1  

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов”язків.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 29 листопада 2007 року був укладений попередній договір, згідно якого остання зобов”язалась продати, а позивач – купити квартиру, розташовану в АДРЕСА_1 а також укласти в строк до 14 грудня 2007 року договір купівлі-продажу /а.с.6/.

Зазначений договір було укладено та підписано в присутності уповноваженої особи ПП „Агентство по торгівлі нерухомістю „Альянс-Таїрово” ОСОБА_3 та підписаний останньою /а.с.6 зв./.

В рахунок майбутньої оплати за об”єкт нерухомості ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 прийняла грошову суму – аванс в розмірі 17 850 грн., що також підтверджується вищезазначеним попереднім договором.

Однак, у визначений попереднім договором строк основний договір сторонами укладений не був, в той час, як жодна із сторін договору від попереднього договору не відмовилась, жодних змін до договору сторонами не вносились.

Як вбачається зі ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов”язуються протягом певного строку /у певний термін/ укласти договір в майбутньому /основний договір/ на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов”язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку /у термін/, встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

З зазначень позивача у суді випливає, що на її прохання повернути  передану за попереднім договором суму авансу, відповідачка спочатку погодилась, однак в подальшому відмовилась від повернення.

Відповідно до ст.570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Таким чином, для того, щоб сплачена сума вважалась завдатком, необхідно прямо вказувати про це в договорі. В протилежному випадку отримана кредитором від боржника сума вважається авансом.  

Судом встановлено, що умовами попереднього договору від 29 листопада 2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, було чітко визначено, що сума, передана останньою в рахунок майбутньої оплати, є  авансом.

Таким чином, приймаючи до уваги, що зобов”язання попереднім договором були припинені, а квартира придбана не була, суд приходить до висновку, що аванс, переданий ОСОБА_1 ОСОБА_2 підлягає поверненню в повному обсязі.

Крім того, судом приймаються до уваги доводи позивача про стягнення з ОСОБА_2 на її користь  27 923 грн. авансу.

Відповідно до ст.3 Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», валюта України є єдиним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов»язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного Законодавства України.

Таким чином, чинне законодавство обмежує застосування іноземної валюти як засобу платежу в розрахунках між резидентами і не містить приписів щодо заборони а вираження грошових зобов»язань в іноземній валюті.

Як передбачено ст.6 ЦК України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Враховуючи вищенаведене, а також зважаючи на те, що при укладенні попереднього договору сума авансу була передана в розмірі, еквівалентній 3 500 доларам США, що на момент укладення договору складало  17 850 грн., суд приходить до висновку, у зв»язку зі зміною офіційного курсу НБУ, який на 15.03.2010 року, тобто на момент подачі уточненої позовної заяви, складав 7,978 грн. за 1 долар США, слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 27 923 грн., що еквівалентно 3 500 доларам США.

Згідно ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При цьому, як регламентує ст.79 ЦПК України, до судових витрат відноситься судовий збір, а також, зокрема витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 гривень та суму судового збору (держане мито) у розмірі 279,23 грн.

Керуючись ст. ст.10, 11, 15, 57, 60, 79, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 6, , 570, 626, 635  ЦК України, на підставі ст.3 Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», суд, –  

                         ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про стягнення боргу, третя особа -  Приватне підприємство „Агентство по торгівлі нерухомістю „Альянс-Таїрово” – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  27 923 /двадцять сім тисяч дев»ятсот двадцять три/ грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 гривень та суму судового збору (держане мито) у розмірі 279,23 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду в порядку ст.295 ч.4 ЦПК України.

Суддя:                                                                  Ю.Б.Свячена