Справа № 2-3009/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2010 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого судді   Свяченої Ю.Б.,  

при секретарі        Крецу М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом АКІБ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С  Т А Н О В И В:

АКІБ «УкрСиббанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11348409000 від 20.05.2008 року, посилаючись на наступні обставини.

Між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_1, 20 травня 2008 року був укладений кредитний договір № 11348409000, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 27 000,00 дол. США., що в еквіваленті за курсом НБУ на день укладання договору дорівнювали 136 350,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20 травня 2015 року.  

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 11348409000 від 20 травня 2008 року, між позивачем та відповідачами укладено договір застави майна, відповідно до якого відповідачами передано в заставу рухоме майно, а саме: автомобіль марки Mitsubishi, модель Lancer, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Наданий ОСОБА_1 кредит також забезпечений порукою ОСОБА_2 про що 20 травня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 205015.

Однак, в результаті невиконання умов зобов`язання за кредитним договором № 11348409000 від 20 травня 2008 року  у ОСОБА_1  виникла заборгованість в сумі 28 743,19 дол. США., що в еквіваленті за курсом НБУ на день укладання довідки – розрахунку дорівнюють 221 322,62 грн., яку позивач просив стягнути з відповідачів.

Згідно пунктів 1.3, 1.4 договору поруки поручитель ОСОБА_2 відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й позичальник, у тому числі за повернення основної суми боргу, відсотків, комісій за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, зазначених в кредитному договорі.

Відповідно до пункту 2.2 договору поруки у випадку невиконання позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором, кредитор має право пред’явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов’язковими до виконання. Однак, взяті на себе зобов’язання за договорами поруки поручителем ОСОБА_2, також не виконані.

Представник позивача в судовому засіданні цілком підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд стягнути у солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 загальну суму заборгованості за кредитним договором № 11348409000 від 20 травня 2008 року у розмірі 221 322,62 грн..

Відповідачі в судове засідання не з’явився, не повідомивши суд про причини неявки, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.    

Тобто, через неявку відповідачів за даною цивільною справою, враховуючи письмову заяву представника позивача з цього приводу, суд вважає можливим розглядати справу в заочному порядку.    

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення представника позивача, повно та всебічно з’ясувавши обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.    

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.    

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.    

Судом встановлено, що між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_1, 20 травня 2008 року був укладений кредитний договір № 11348409000, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 27 000,00 дол. США., що в еквіваленті за курсом НБУ на день укладання договору дорівнювали 136 350,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.05.2015 року. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 11348409000 від 20 травня 2008 року, між позивачем та відповідачами укладено договір застави майна, відповідно до якого відповідачами передано в заставу рухоме майно, а саме: автомобіль марки Mitsubishi, модель Lancer, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Наданий ОСОБА_1 кредит також забезпечений порукою ОСОБА_2 про що 20 травня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 205015.

В результаті невиконання умов зобов`язання за кредитним договором № 11348409000 від 20 таврня 2008 року  у ОСОБА_1  виникла заборгованість в сумі 28 743,19 дол. США., що в еквіваленті за курсом НБУ на день укладання довідки – розрахунку дорівнюють 221 322,62 грн., яку позивач просив стягнути з відповідачів.

Згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17 вересня 2008 року були внесені зміни у статут АКІБ «УкрСиббанк», відповідно до яких нове повне найменування Банку стало: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк».

Згідно з кредитним договором, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за даними договорами, банк має право визнати термін дострокового повернення кредиту таким, що настав. При цьому кредит вважається обов’язковим до повернення з моменту отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов’язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений заново термін у повному обсязі, а саме: протягом 32 календарних днів, рахуючи з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) банку. Термін дострокового погашення кредиту та сплати плати за кредити вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит - обов’язковим до повернення і сплати в повному обсязі з 41 календарного дня, рахуючи з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимог) банку про дострокове повернення кредиту та плати за кредит, у випадку неотримання позичальником адреси (без попереднього про це письмового повідомлення банку), або з інших підстав протягом 40 календарних днів, рахуючи з дати направлення позичальнику повідомлення (вимоги) банку.

Враховуючи викладене, 10 січня 2009 року ОСОБА_1 рекомендованою кореспонденцією за останнім відомим місцем її проживання направлено письмову вимогу про дострокове повернення кредиту. Проте заборгованість досі не погашено. Аналогічні повідомлення направлено ОСОБА_2.

Пунктом 7.2 кредитного договору встановлено, що підписанням договору позичальник підтверджує, що він повністю розуміє всі умови даного договору, свої права та обов’язки за даним договором і погоджується з ними.

Таким чином, ОСОБА_1  та ОСОБА_2 відомо про можливість застосування процедури дострокового повернення кредиту та звернення стягнення на предмет застави, оскільки зазначені положення вказані в договорі, який підписаний ним особисто.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі ОСОБА_1  та ОСОБА_2 не виконали умови кредитного договору № 11348409000 від 20 травня 2008 року щодо часткового погашення кредиту та сплаті відсотків за фактичне використання кредитних коштів щомісячно, в результаті чого в нього виникла прострочена заборгованість перед Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» щодо погашення кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами.    

Незважаючи на попередження Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про  порушення умов кредитного договору та вимогу погасити заборгованість за кредитом, ОСОБА_1 та                         ОСОБА_2 зобов’язання щодо повернення кредитних коштів та сплаті відсотків не виконують.    

Судом встановлено, що заборгованість ОСОБА_1  та ОСОБА_2 за кредитним договором № 11348409000 від 20 травня 2008 року перед Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» складає 28 743,19 дол. США., що в еквіваленті за курсом НБУ на день укладання довідки – розрахунку дорівнюють 221 322,62 грн., з яких:    

-    заборгованості за основним боргом та простроченим кредитом – 26 110,80 дол. США., що в еквіваленті по курсу НБУ становить 201 053,16 грн.;

-      заборгованості по строковим та простроченим процентам за користування кредитом – 2 379,00 дол. США., що в еквіваленті по курсу НБУ становить 18 318,30 грн.;

-   суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом – 140,56 дол. США., що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1 082,31 грн.;

-     суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування  кредитом –  112,83 дол. США., що в еквіваленті по курсу НБУ становить 868,85 грн.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.    

Відповідно до кредитного договору № 11348409000 від 20 травня 2008 року, укладеного між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1, банк повністю та в строки виконав зобов’язання по вищезазначеному договору, видавши з позичкового рахунку готівкою через касу АТ «УкрСиббанк»       відповідачу ОСОБА_1 кошти в сумі 27 000,00 дол. США., що в еквіваленті за курсом НБУ на день укладання договору дорівнювали 136 350,00 грн.  

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором. Боржник,  який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.      

Як передбачено п.6.5 Кредитного договору, у випадку невиконання відповідачем умов договору, Кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції.    

Таким чином, зібранні у справі докази та їх належна оцінка свідчать про обґрунтованість позовних вимог Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»  про стягнення заборгованості за кредитами з ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Частина 2 ст.192 ЦК України встановлює, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ст.193 ЦК України порядок вчинення правочинів з валютними цінностями встановлюється законом.

Відповідно до діючого Декрету КМ України от 19 лютого 1993 р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю":

ст.5- НБУ видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій зокрема: пункт в) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті; пункт г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу.

ст.8- Для валютних операцій використовуються валютні (обмінні) курси іноземних валют , виражені у валюті України. Зазначені курси встановлюються НБУ за погодженням з КМ України.

Згідно матеріалів справи позивач має Банківську ліцензію за номером 75 видану НБУ 24 грудня 2001 року, якою зокрема надане право на залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, тобто на видачу кредитів у валюті.

Листом № 13-210\7871-22612 від 07 грудня 2009 року Національний банк України роз’яснив, що у п. 4 ст.5 Декрету КМ України передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземної валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Банк зазначив, що на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум наданняодержання кредитів в іноземної валюті. Таким чином, операція з наданням банками кредитів в іноземної валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

Розглянувши справу повно, всебічно, об’єктивно та неупереджено, суд вважає правомірними заявлені позовні вимоги, які є обґрунтованими, тому вважає за можливе їх задовольнити у повному обсязі, стягнувши на користь позивача з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором.

Згідно ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.    

При цьому, як регламентує ст.79 ЦПК України, до судових витрат відноситься судовий збір, а також, зокрема витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.    

Враховуючи викладене, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» суму державного мита в розмірі 1700 грн.00 коп. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30 грн.    

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57, 60, 79, 88, 208-209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 529, 553, 554, 612, 1049, 1050 ЦК України, -    

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.    

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11348409000 від 20 травня 2008 року, укладеного між  Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк»  та ОСОБА_1 у розмірі 221 322 /двісті двадцять одна тисяча триста двадцять дві / грн. 62коп..

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» суму державного мита в розмірі 1700 грн. 00 коп. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30 грн.    

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.    

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копій цього рішення .

Суддя:                                     Ю.Б.Свячена