Справа №2-1607/10    

                                                          ЗАОЧНЕ      РІШЕННЯ

     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ      

21 грудня 2010 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

                            головуючого судді       Свяченої Ю.Б.,

                            при секретарі              Крецу М.Г.,                

розглянувши у  судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, третя особа – КП ЖЕЗ «Фонтанський»-

          ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди посилаючись на те, що у вересні місяці 2006 року відбулось затоплення  квартири АДРЕСА_1 яка належить позивачам на підставі Свідоцтва про право власності та технічного паспорту на квартиру.

    Затоплення квартири, вважають позивачі, сталося з вини відповідачів, які проживають поверхом вище в квартирі АДРЕСА_2

    На теперішній час, відповідачі відмовляються компенсувати відповідні затрати, пов»язані із залиттям квартири, що й стало приводом для звернення позивачів до суду із відповідними вимогами щодо стягнення   завданих матеріальних збитків. Крім того, позивачі вважають, що, окрім матеріальної шкоди, їм також завдано моральну шкоду, яку вони оцінюють в 5 000 грн. та просять стягнути з відповідачів на їх користь.

    Позивач ОСОБА_1,  який діє в своїх інтересах на підставі довіреностей в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити у повному обсязі. При цьому пояснив суду, що після вказаного в позовній заяві  залиття квартири, по всьому периметру стелі в кімнатах утворились тріщини, на стінах також маються тріщини та пожовтілі плями від води. На думку позивачів, затоплення їх квартири сталось з-за халатного відношення відповідачами до санітарно-технічного устаткування в своїй квартирі.

    Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у  судове засідання не з`явились, не повідомивши суд про причини своєї неявки.

    Третя особа – представник КП ДЕЗ „Фонтанський” в судове засідання не з”явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки.

Відповідно до ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви  про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Тобто, через неявку відповідача за даною цивільною справою, враховуючи письмову заяву позивача з цього приводу, суд вважає можливим розглядати справу в заочному порядку.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги обставини та пояснення сторін по справі, повно і всебічно з”ясувавши обставини справи,  суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

 Відповідно до ст.24 ЖК України житлово-експлуатаційні організації забезпечують збереження житлового фонду і належне його використання, а за п.6 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою КМ України від 08 жовтня 1992 року № 572, власники житлових будинків зобов”язані здійснювати своєчасне проведення їх ремонту, забезпечувати технічне обслуговування допоміжних приміщень і прибудинкової території, виконувати умови договірних відносин з підприємствами по обслуговуванню житла.

Судом встановлено, що позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, на підставі розпорядження органу приватизації № 63225 8-4930 від 20 червня 1995 року, управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на житло, відповідно до якого останнім на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 /а.с.9-10/.

З довідки витягу з будинкової книги, складу сім”ї та прописці вбачається, що в квартирі АДРЕСА_2 проживають ОСОБА_4 та ОСОБА_5./а.с.55/.

13 вересня 2006 року по вині господарів квартири АДРЕСА_2, якими являються ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в квартирі позивачів, яка розташована поверхом нижче сталось залиття, в результаті якого в кімнатах утворились великі мокрі плями, стеля в кімнатах вся в тріщинах, також змокрів паркет, та не працює традиційна електропроводка, про що свідчить акт, складений працівниками дільниці № 4 КП ДЕЗ „Фонтанський” від 15.09.2006р. /а.с.13/  

З заключення № 463/1139 судової будівничо-технічної експертизи від 04.12.2009 року слідує, що при обстеженні квартири АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, виявлено, що причиною залиття їх квартири явилась неправильна експлуатація сантехнічної системи відповідачами.

Вартість ремонтно-відновлювальних робіт квартири АДРЕСА_1 яка потерпіла від залиття, станом на грудень 2009р. складає 23 710 грн. /а.с.62-91/.

Також, з вищезазначеного заключення вбачається, що відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не було надано доступу до їх квартири АДРЕСА_2 для проведення експертом огляду та з”ясування обставин залиття квартири позивачів, а тому експертизу було проведено на підставі документів, які знаходяться в матеріалах даної цивільної справи та на підставі огляду квартири АДРЕСА_1 яка належить позивачам.  

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

    Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення вимоги позивачів щодо стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на їх користь суми завданих матеріальних збитків та вважає за необхідне стягнути з відповідачів 23 710 грн. вартості ремонтно-відновлювальних робіт квартири позивачів.

    Крім того, на думку суду, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні доводи позивачів про завдання їм, внаслідок неправомірних дій відповідачів, моральної шкоди.

  Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, о соба має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;   у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Як вказує законодавець, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.   Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.   Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.   Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктами 3, 9, 13 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року „Про судову  практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди”, з подальшими змінами та доповненнями, передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства України моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв”язку із порушенням наданих прав. Розмір відшкодування моральної /немайнової/ шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань /душевних, психічних/, яких зазнав позивач з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

За таких обставин, визначаючи розмір відшкодування завданої моральної шкоди, суд виходить з глибини моральних страждань позивачів, їх тривалості та вважає, що моральна шкода з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3  підлягає стягненню частково у розмірі 1 000 грн.

    Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При цьому, як регламентує ст.79 ЦПК України, до судових витрат відноситься судовий збір, а також, зокрема витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, та витрати пов`язані з проведенням експертизи.

    Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 витрати по проведенню експертизи у розмірі 2 103 грн.36 коп., витрати на сплату державного мита – 60 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 30 грн.

    Крім того, з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 слід стягнути на користь держави державне мито у розмірі 177 грн. 10 коп., недоплачених позивачами /237,10 – 60.00/.

    Керуючись ст.ст.10,11,15,57,60,79,88,208,209,121-215,218 ЦПК України, ст.ст.23, 1166, 1167 ЦК України, ст.24 ЖК України, -

                                                                  ВИРІШИВ:

Позовні вимоги  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, третя особа – КП ЖЕЗ «Фонтанський» - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 суму заподіяних матеріальних збитків в розмірі – 23 710 /двадцять три тисячі сімсот десять/ грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 1 000 /одна тисяча/ грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 суму витрат, пов’язаних з проведенням експертизи у розмірі – 2 103 /дві тисячі сто три/ гривень 36 коп.

    Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 суму оплаченого судового збору в розмірі – 60/шістдесят/ гривень.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 суму сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі – 30 /тридцять/ гривень.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь держави суму судового збору в розмірі – 177 /сто сімдесят сім/ грн.10 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду в порядку ст.295 ч.4 ЦПК України.

      Суддя:                                                                              Ю.Б.Свячена