Справа № 1-1345
2010 р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 грудня 2010 року. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
в складі: головуючого – судді Шпак Т.С.
при секретарі - Гаєвській О. В.
з участю прокурора – Корнєвої В. В.
адвоката – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Узина Білоцерківського району, Київської області, українця, громадянина України, освіта середня, сімейного, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1 раніше не судимого, в скоєнні злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
19.08.2010 року близько 12.00 год. підсудний ОСОБА_2, керуючи по дорученню технічно-справним автомобілем ?АЗ 2101” державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись, по вул. Червоноармійській м. Узин Білоцерківського району Київської області в напрямку м. Біла Церква зі швидкістю близько 68 км/год., чим грубо порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху (ПДР) України, де вказано, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год., в порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 1.7 та 2.3 б) Правил дорожнього руху України не діяв таким чином, щоб не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків, проявив безпечність, був неуважний до дорожньої обстановки, відповідно не зреагував на її зміну і в момент виникнення йому небезпеки для руху, викликаної рухом малолітнього пішохода потерпілої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5,, яка перетинала проїзну частину дороги зліво направо по напрямку руху автомобіля, в порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України несвоєчасно вжив заходів щодо зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, в результаті чого поблизу будинку № 30 вказаної вулиці здійснив наїзд на вказаного пішохода.
В результаті наїзду потерпіла ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження та була доставлена в Білоцерківську МЛ № 2.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 360/Д від 20.10.2010 року при судово-медичній експертизі по медичних документах на імя ОСОБА_3, знайдені наступні ушкодження: відкритий перелом правої великої гомілкової кістки та правої малої гомілкової кістки; перелом правої плечової кістки; переломи правої лонної та сідничної кісток; розрив крижово-здухвинного з’єднання; шок 2 ст.
Описані ушкодження заподіяні тупими предметами можливо в строк та за обставин вказаних в постанові і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, по критерію-як небезпечні для життя.
Характер та локалізація ушкоджень вказують на те, що в момент первинного контакту з транспортним засобом потерпіла була повернута до нього правою боковою поверхнею тіла та перебувала у вертикальному або близькому до нього положенні.
Згідно висновку автотехнічної експертизи № 156 від 5.10.2010 року система робочого гальма автомобіля ?АЗ 2101” державний номерний знак НОМЕР_1 на момент огляду перебуває в працездатному стані. Несправностей, які могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма перед подією, не виявлено.
Рульове керування автомобіля ?АЗ 2101” державний номерний знак НОМЕР_1 на момент огляду перебуває в працездатному стані. Несправностей, які могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед подією, не виявлено.
Елементи підвіски автомобіля ?АЗ 2101” державний номерний знак НОМЕР_1 на момент огляду знаходяться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено.
Згідно висновку автотехнічної експертизи № 158 від 13.10.2010 року:
Швидкість руху автомобіля ?АЗ 2101”, яка приблизно може відповідати видимим слідам гальмування, рівнялась близько 68 км/год.
Водій автомобіля ?АЗ 2101” державний номерний знак НОМЕР_1 гр. ОСОБА_2 у дорожній ситуації, що склалась, з технічної точки зору, повинен був керуватися вимогами п.12.3 ПДР України, згідно яких:
- п.12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.
В заданій дорожній ситуації водій автомобіля ?АЗ 2101” державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування, як при русі з максимально допустимою (60 км/год) на даній ділянці дороги швидкості руху так і при обраній водієм (68 км/год) швидкості руху.
Проведеними дослідженнями встановлено, що водій знаходився в такій дорожній обстановці, що при своєчасному виконанні технічних вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України він мав технічну можливість відвернути наїзд на пішохода, для чого у нього не було перешкоди технічного характеру.
Підсудний ОСОБА_2 допустив порушення п.п. 1.3, 1.5 1.7, 2.3б, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху, що знаходиться в прямому причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що наступили.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та суду пояснив, що він керував автомобілем та проїжджав по вулиці Червоноармійській в м. Узині, швидкість руху автомобіля була приблизно 60-65 км/год. Він бачив як справа та зліва на узбіччях знаходились люди, жінку з двома дітьми він бачив зліва по напрямку свого руху приблизно за 15-20 метрів. Коли він минув людей, які стояли справа на узбіччі, то звернув увагу на жінку з дітьми. В цей час приблизно за 5-7 метрів дівчинка почала перетинати проїжджу частину дороги, жінка перед цим нахилилась до меншої дитини. Він загальмував, одначе уникнути наїзду на дитину не вдалося. В скоєному злочині щиро розкаюється, позов в частині відшкодування матеріальної шкоди визнав повністю, частину коштів він вже виплатив в сумі 4000 грн. ДТП сталась на його смузі руху, а не на зустрічній смузі. Позов в частині відшкодування моральної шкоди не визнав.
Крім повного визнання своєї вини самим підсудним, його вина повністю підтверджується встановленими в судовому засіданні доказами.
Так, неповнолітня потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що вона гуляла з бабушкою та братиком, бабушка сказала, що брата треба покласти спати, вони стали обходити автомобіль, більше вона нічого не пам’ятає.
Законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 суду пояснила, що очевидцем аварії вона не була, зі слів ОСОБА_5 їй відомо, що вона з дітьми обходили автомобіль і в цей час автомобіль вдарив її дочку. Просить позов задоволити повністю, 10476 грн. 05 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 25000 грн. у відшкодування моральної шкоди неповнолітній ОСОБА_3, якій моральна шкода нанесена тим, що вона перенесли біль, страждання, операції, що негативно вплинуло на її стан здоров’я, визнана інвалідом на 5 років, не може навчатись в школі, потребує індивідуального навчання; 25000 грн. у відшкодування моральної шкоди їй, як матері потерпілої, шкода їй нанесена тим, що пережила сильні душевні хвилювання за доньку, її стан здоров’я, який до цього часу не вдалося відновити.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона йшла по узбіччю вулиці в м. Узині, поверталась з церкви. Вона бачила, як по зустрічному узбіччю дороги йшла жінка з двома дітьми /хлопчик був менший, а дівчинка старша/. Вона бачила, як вони йшли в напрямку м. Біла Церква, вона також йшла цьому ж напрямку, але на іншому узбіччі, бачила як жінка нахилилась до меншого хлопчика, як сталось що дівчинка вибігла на дорогу, вона не бачила, почула скрегіт автомобіля, побачила, що автомобіль збив дівчинку. Вона сильно перелякалась, водій автомобіля вискочив з машини та кричав до жінки, що дітей потрібно тримати, а та в свою чергу кричала до водія. Від людей почула, що дівчинка жива, бачила що дівчинка лежала на дорозі. Говорили, що вже викликали швидку допомогу та міліцію. Автомобіль рухався по своїй смузі руху, на зустрічну смугу руху він не виїжджав, яка була швидкість руху автомобіля вона не може сказати, оскільки не розуміє.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона гуляла з внучкою та внуком на вулиці в м. Узині, коли вони майже обійшли автомобіль, то внучку ОСОБА_3 збив автомобіль, який рухався в напрямку м. Біла Церква на великій швидкості. Чому відповідно до схеми ДТП сліди гальмування знаходяться на смузі руху автомобіля, вона не може пояснити. Наїзд стався на зустрічній смузі руху автомобіля.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що автомобіль він фактично продав, дав доручення на право розпоряджатись автомобілем.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він був понятим при проведенні огляду місця ДТП, складанні схеми ДТП, всі заміри проведено вірно, автомобіль, сліди гальмування автомобіля, осип знаходились на смузі руху автомобіля. Як водій виключає можливість наїзду на дитину на смузі зустрічного руху. На узбіччі зустрічної смуги руху ніякого автомобіля не було, ніхто не посилався на те, що там був автомобіль.
Вина підсудного підтверджується також письмовими доказами: рапортом чергового Білоцерківського РВ ГУ про вчинення ДТП /а.с. 6/, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемою ДТП та фототаблицями, якими встановлено, що ДТП сталась на вул. Червоноармійській в м. Узині Білоцерківського району, сліди гальмування автомобіля, сліди крові, частина автомобіля знаходяться на правій смузі руху автомобіля /а. с. 7-17/, протоколом огляду транспорту, яким підтверджено, що автомобіль мав технічні пошкодження /а.с. 18/, висновком судово-медичної експертизи № 360/Д від 20.10. 2010 року, згідно якого при судово-медичній експертизі по медичних документах на імя ОСОБА_3, знайдені наступні ушкодження: відкритий перелом правої великої гомілкової кістки та правої малої гомілкової кістки; перелом правої плечової кістки; переломи правої лонної та сідничної кісток; розрив крижово-здухвинного зєднання; шок 2 ст. Описані ушкодження заподіяні тупими предметами можливо в строк та за обставин вказаних в постанові і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, по критерію-як небезпечні для життя. Характер та локалізація ушкоджень вказують на те, що в момент первинного контакту з транспортним засобом потерпіла була повернута до нього правою боковою поверхнею тіла та перебувала у вертикальному або близькому до нього положенні /а. с. 38/, висновком автотехнічної експертизи № 156 від 5.10.2010 року, відповідно до якого система робочого гальма автомобіля ?АЗ 2101” державний номерний знак НОМЕР_1 на момент огляду перебуває в працездатному стані. Несправностей, які могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма перед подією, не виявлено. Рульове керування автомобіля ?АЗ 2101” державний номерний знак НОМЕР_1 на момент огляду перебуває в працездатному стані. Несправностей, які могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед подією, не виявлено. Елементи підвіски автомобіля ?АЗ 2101” державний номерний знак НОМЕР_1 на момент огляду знаходяться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено / а.с. 78-85/, протоколом відтворення обстановки та обставин ДТП за показами свідка ОСОБА_5 / а.с. 87-89 /, протоколом відтворення обстановки та обставин ДТП за показами ОСОБА_2 / а.с. 90-93/, протоколом відтворення обстановки та обставин ДТП за свідкоа ОСОБА_6 / а.с. 94-96 /, висновком автотехнічної експертизи № 158 від 13.10.2010 року, яким встановлено, що швидкість руху автомобіля ?АЗ 2101”, яка приблизно може відповідати видимим слідам гальмування, рівнялась близько 68 км/год. Водій автомобіля ?АЗ 2101” державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 у дорожній ситуації, що склалась, з технічної точки зору, повинен був керуватися вимогами п.12.3 ПДР України, згідно яких:
- п.12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. В заданій дорожній ситуації водій автомобіля ?АЗ 2101” державний номерний знак НОМЕР_1 гр. ОСОБА_2 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування, як при русі з максимально допустимою (60 км/год) на даній ділянці дороги швидкості руху так і при обраній водієм (68 км/год) швидкості руху. Проведеними дослідженнями встановлено, що водій знаходився в такій дорожній обстановці, що при своєчасному виконанні технічних вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України він мав технічну можливість відвернути наїзд на пішохода, для чого у нього не було перешкоди технічного характеру /а.с. 101-107/.
Суд, оцінюючи встановлені в судовому засіданні докази в повному обсязі, вважає вину підсудного в скоєному злочині доведеною.
Дії підсудного ОСОБА_2. суд кваліфікує: по ст. 286 ч. 2 КК України, оскільки він 19.08.2010 року близько 12.00 год., керуючи по дорученню технічно-справним автомобілем ?АЗ 2101” державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись, по вул. Червоноармійській м. Узин Білоцерківського району Київської області в напрямку м. Біла Церква зі швидкістю близько 68 км/год., чим грубо порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху (ПДР) України, де вказано, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год., в порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 1.7 та 2.3 б) Правил дорожнього руху України не діяв таким чином, щоб не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків, проявив безпечність, був неуважний до дорожньої обстановки, відповідно не зреагував на її зміну і в момент виникнення йому небезпеки для руху, викликаної рухом малолітнього пішохода потерпілої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5,, яка перетинала проїзну частину дороги зліво направо по напрямку руху автомобіля, в порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України несвоєчасно вжив заходів щодо зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, в результаті чого поблизу будинку № 30 вказаної вулиці здійснив наїзд на вказаного пішохода. В результаті наїзду потерпіла ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження та була доставлена в Білоцерківську МЛ № 2.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 360/Д від 20.10.2010 року при судово-медичній експертизі по медичних документах на імя ОСОБА_3, знайдені наступні ушкодження: відкритий перелом правої великої гомілкової кістки та правої малої гомілкової кістки; перелом правої плечової кістки; переломи правої лонної та сідничної кісток; розрив крижово-здухвинного з’єднання; шок 2 ст. Описані ушкодження заподіяні тупими предметами можливо в строк та за обставин вказаних в постанові і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, по критерію-як небезпечні для життя. Характер та локалізація ушкоджень вказують на те, що в момент первинного контакту з транспортним засобом потерпіла була повернута до нього правою боковою поверхнею тіла та перебувала у вертикальному або близькому до нього положенні.
Згідно висновку автотехнічної експертизи № 156 від 5.10.2010 року система робочого гальма автомобіля ?АЗ 2101” державний номерний знак НОМЕР_1 на момент огляду перебуває в працездатному стані. Несправностей, які могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма перед подією, не виявлено. Рульове керування автомобіля ?АЗ 2101” державний номерний знак НОМЕР_1 на момент огляду перебуває в працездатному стані. Несправностей, які могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед подією, не виявлено. Елементи підвіски автомобіля ?АЗ 2101” державний номерний знак НОМЕР_1 на момент огляду знаходяться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено. Згідно висновку автотехнічної експертизи № 158 від 13.10.2010 року: Швидкість руху автомобіля ?АЗ 2101”, яка приблизно може відповідати видимим слідам гальмування, рівнялась близько 68 км/год. Водій автомобіля ?АЗ 2101” державний номерний знак НОМЕР_1 гр. ОСОБА_2 у дорожній ситуації, що склалась, з технічної точки зору, повинен був керуватися вимогами п.12.3 ПДР України, згідно яких: - п.12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. В заданій дорожній ситуації водій автомобіля ?АЗ 2101” державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування, як при русі з максимально допустимою (60 км/год) на даній ділянці дороги швидкості руху так і при обраній водієм (68 км/год) швидкості руху. Проведеними дослідженнями встановлено, що водій знаходився в такій дорожній обстановці, що при своєчасному виконанні технічних вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України він мав технічну можливість відвернути наїзд на пішохода, для чого у нього не було перешкоди технічного характеру.
Підсудний ОСОБА_2 допустив порушення п.п. 1.3, 1.5 1.7, 2.3б, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху, що знаходиться в прямому причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що наступили.
Суд критично оцінює покази потерпілої ОСОБА_3, свідка ОСОБА_5 про обставини вчинення ДТП, що ДТП сталась на зустрічній смузі руху автомобіля підсудного, оскільки їх покази повністю спростовуються показами підсудного ОСОБА_2, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, показам яких суд вірить, оскільки свідки не перебували в неприязних відносинах ні з підсудним, ні з потерпілими, в наслідках розгляду справи не зацікавлені і в них немає підстав говорити неправду, а їх покази об’єктивно повністю підтверджуються висновками судово-медичної та автотехнічної експертизи, відповідно до яких характер та локалізація ушкоджень вказують на те, що в момент первинного контакту з транспортним засобом потерпіла була повернута до нього правою боковою поверхнею тіла та перебувала у вертикальному або близькому до нього положенні, покази свідка ОСОБА_5 з технічної точки зору є технічно неспроможними /а.с. 38, 102-106/.
При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину; обставини, що обтяжують відповідальність: вчинення злочину щодо малолітньої дитини; обставини, що пом”якшують відповідальність підсудний раніше не судимий, свою вину визнав повністю, щиро розкаюється в скоєному злочині, частково відшкодував шкоду потерпілій; особу підсудного, який характеризуються позитивно, думку представника потерпілої і вважає за можливе призначити підсудному покарання у вигляді позбавлення з приміненням ст. 75 КК України.
Враховуючи тяжкість наслідків, що наступили, суд вважає за необхідне примінити до підсудного додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.
При призначенні покарання суд враховує обставини вчинення злочину, що малолітня ОСОБА_3 перетинала проїжджу частину дороги сама, а догляд за поведінкою малолітньої дитини був неналежний.
Суд вважає, що цивільний позов представника потерпілої підлягає задоволенню в повному обсязі: позов в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 10476 грн. 05 коп. підтверджується письмовими доказами, цей позов визнав підсудний. Позо в частині відшкодування моральної шкоди також підлягає задоволенню, оскільки суд вважає, що неповнолітній ОСОБА_3 дійсно нанесено моральну шкоду тим, що вона отримала тяжкі тілесні ушкодження, перенесла фізичний біль, страждання, проходила лікування, переносила операції, визнана інвалідом, розмір моральної шкоди судо оціню в розмірі 25000 грн. Представнику потерпілої ОСОБА_4 суд вважає також нанесено моральну шкоду, оскільки в зв’язку з отриманням її неповнолітньою донькою тяжких тілесних ушкоджень, вона перенесла сильні душевні хвилювання за життя та здоров’я дитини, розмір моральної шкоди суд оцінює в розмірі 25000 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323,324 КПК України суд,-
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 по ст. 286 ч. 2 КК України 5-ти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.
Зобов”язати ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 10476 грн. 05 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 50000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 60476 грн. 05 коп. та 2786 грн. 40 коп. на користь НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області судових витрат.
Речові докази по справі: автомобіль ВАЗ 2101 держномер НОМЕР_1 передати ОСОБА_2
Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд з місця проживання.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку.
СУДДЯ :