ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"12" вересня 2006 р. | Справа № 30/203-05-6698 |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Бєляновського В.В.,
Суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В. В.,
при секретарі - Волощук О.О.,
за участю представників:
Від позивача: Вознюк М.Ф.
Від АТ по туризму та екскурсіям „Одесатурист”: не з’явився
Від ТОВ „Антарктика - Турист”: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу Релігійної громади незалежної церкви євангелистських християн баптистів Церква „Воскресіння”
на ухвалу господарського суду Одеської області від 31.07.2006 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 26.08.2005 року
по справі № 30/203-05-6698
за позовом Релігійної громади незалежної церкви євангелистських християн баптистів Церква „Воскресіння”
до Акціонерного товариства по туризму та екскурсіям „Одесатурист”;
Товариства з обмеженою відповідальністю „Антарктика - Турист”
про визнання договору оренди дійсним та визнання права власності
та за зустрічним позовом Акціонерного товариства по туризму та екскурсіям „Одесатурист”
до Релігійної громади незалежної церкви євангелистських християн баптистів Церква „Воскресіння”
про виселення
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Одеської області від 26.08.2005 року в даній справі, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2005 року та постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2006 року у задоволенні первісного позову релігійної громади незалежної церкви євангелистських християн баптистів Церква „Воскресіння”(далі –церква „Воскресіння”) до Акціонерного товариства по туризму та екскурсіям „Одесатурист” та ЗАТ „Антарктика - Турист” про визнання угоди від 30.06.2006 року про передачу в оренду з правом викупу триповерхового нежитлового приміщення загальною площею 676 кв. м. розташованого в. м. Одесі, вул. Гагарінське плато, 5 з приналежною земельною ділянкою площею 0,5 га дійсною, визнання права власності на зазначене нежитлове приміщення та стягнення на користь відповідачів 87040 грн. відмовлено, зустрічний позов акціонерного товариства „Одесатурист” до релігійної громади незалежної церкви євангелистських християн баптистів Церква „Воскресіння” про виселення із займаного нежитлового приміщення задоволено.
У липні 2006 року релігійна громада Церква „Воскресіння” звернулася до господарського суду Одеської області з заявою про перегляд рішення від 26.08.2005 року за нововиявленими обставинами та скасування даного рішення. В обґрунтування заяви заявник посилався на те, що Грабовський А.І., який представляв АТ „Одесатурист” не мав повноважень на видачу довіреності на ведення справи, а також заявлення позову про виселення Церкви „Воскресіння”, тому, що був обраний директором товариства загальними зборами акціонерів строком на 5 років, тобто до 22.08.1992 року, а після цього загальні збори акціонерів ЗАТ „Одесатурист” не проводилися. Крім того, заявник посилався на те, що ЗАТ „Одесатурист” не є власником спірного нежитлового приміщення.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.07.2006 року (суддя Рога Н.В.) рішення господарського суду від 26.08.2005 року у справі залишено без змін з мотиву необґрунтованості заяви.
Релігійна громада Церква „Воскресіння” у поданій до Одеського апеляційного господарського суду апеляційній скарзі просить зазначену ухвалу місцевого господарського суду скасувати та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду. При цьому скаржник посилається на те, що оскаржувану ухвалу винесено з порушенням вимог ст. ст. 112, 113, 114 ГПК України
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Статтею 112 ГПК України передбачено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
У визначенні обставини нововиявленою необхідно виходити з такого. На підставі статті 112 ГПК судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином підтверджені.
Проте, жодного належного доказу на підтвердження викладених в заяві обставин заявник суду не надав і таких в матеріалах справи не міститься.
З наданих заявником копій ухвали Верховного суду України від 11.05.2006 року та копії ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 26.06.2006 року не випливає, що генерального директора акціонерного товариства „Одесатурист” Грабовського А.І. було звільнено з цієї посади та замість нього загальними зборами акціонерів обрано генеральним директором іншу особу, а також те, що на момент звернення до суду з зустрічним позовом акціонерне товариство „Одесатурист” не було власником спірного нежитлового приміщення. Звертаючись до суду з цим позовом позивач за зустрічним позовом діяв як визнаний відповідачем орендодавець і підстави для визнання правомірним знаходження останнього в спірному приміщенні відсутні.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що обов’язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Оскільки заявник посилається на те, що вказані ним обставини, які він вважає нововиявленими, йому стали відомі при розгляді справи в Верховному суді України, а також заявленням позову акціонерами до Приморського районного суду м. Одеси, то слід вважати, що встановлений ч. 1 ст. 113 ГПК України строк для звернення до господарського суду з цією заявою ним не пропущений.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви скаржника, з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для її зміни чи скасування, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105, 112 -114 ГПК України, колегія суддів -,
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу господарського суду Одеської області від 26.08.2005 року у справі № 30/203-05-6698 залишити без змін, а апеляційну скаргу Релігійної громади незалежної церкви євангелистських християн баптистів Церква „Воскресіння” - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Судді: Мирошниченко М.А.
Шевченко В. В.