Справа № 2-223/2010

                                                                      РІШЕННЯ

                                                                  і менем України

29 вересня   2010 року Славутицький міський суд Київської області у складі судді Орла А.С., при секретарі Носенко І.В.,

з участю:

представника позивача Теплова О.Ю.,

відповідачки ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у судовому засіданні  в м. Славутичі цивільну справу за позовною заявою комунального підприємства  “Житлово-комунальний центр” до ОСОБА_2, треті особи – ОСОБА_4, комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства», про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

УСТАНОВИВ:

У березні 2010 року до суду звернулось комунальне підприємство “Житлово-комунальний центр” з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі  3 743 гривні 32 копійки та судових витрат на загальну суму 81 грн..

    Позовні вимоги позивач обгрунтовував тим, що відповідачка не сплачує у повному обсязі вартість наданих житлово-комунальних послуг, в зв’язку з чим виникла заборгованість у зазначеному розмірі.        

    Відповідачка подала письмові заперечення проти позову, у яких позовні вимоги частково заперечувала з посиланням на відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг та незаконне нарахування оплати за нормами споживання за наявності приладів обліку за певний період.

    Як третіх осіб до участі у справі залучено ОСОБА_4 та комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства».

    У  судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позов і стягнути з відповідачки борг за житлово-комунальні послуги, який виник внаслідок неналежної оплати наданих послуг, нарахованої за встановленими тарифами як за показаннями приладів обліку так і та нормами споживання, оскільки відповідачка не провела чергової метрологічної повірки приладів обліку, встановлених у її квартирі.

    Відповідачка ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_4 позовні вимоги частково не визнали, посилаючись на відсутність укладеного договору про надання житлово-комунальних послуг та необгрунтованість нарахування вартості послуг за нормами споживання за наявності приладів обліку, що суперечить п.10 та 16 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

    Третя особа, – КП УЖКГ, свого представника у судове засідання не направило без повідомлення причин.

    Вислухавши пояснення сторін, їх представників та третю особу, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

    Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від  23.08.2005 р., виданого виконавчим комітетом Славутицької міської ради згідно з розпорядженням № 242 від 19.08.2005 р., квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності, яке зареєстровано в МБТІ м. Славутича за № 428/17 в книзі 57-09-28/8  від 29.08.2005 р. згідно витягу про реєстрацію права власності.

    24 травня 2007 року між комунальним підприємством «Житлово-комунальний центр», - позивачем у справі та ОСОБА_2, - відповідачем у справі, було укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, предметом яких є забезпечення балансоутримувачем надання відповідних послуг споживачеві з їх оплатою за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених цими договорами.

    З довідки ф. 3 від 25.01.2010 р. вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є власником особового рахунку, відкритого для обліку розрахунків за надані житлово-комунальні послуги мешканцям АДРЕСА_1, у якій зареєстровано місце проживання двох осіб: ОСОБА_2, - відповідачки у справі та її сина ОСОБА_4, - третьої особи у справі.

    Відповідно до рішення Славутицької міської ради Київської області № 169-17-IV від 28.02.2003 року “ Про створення комунального підприємства “ Житлово- комунальний центр”, рішень виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області від 14.04.2004 року № 234, від 12.01.2007 року № 6 на комунальне підприємство “Житлово – комунальний центр”, – позивача у справі покладено функції єдиного замовника житлово – комунальних послуг у житловому фонді міста та єдиного розрахункового центру.

    Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

    Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. ст.. 66-68 ЖК України, які  регулюють подібні відносини та  п. 7 Правил користування  приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, відповідач зобов’язана була вносити  плату за спожиті житлово – комунальні послуги.

    Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України “Про житлово - комунальні послуги” споживач зобов’язаний оплачувати житлово – комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 6, 12  договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території та п. 9, 17 договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення споживач зобов’язаний оплачувати послуги у повному обсязі щомісячно не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має бути виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк                (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Довідкою ф. 3 від 25.01.2010 р. підтверджено, що місце проживання відповідачки та членів її сім’ї зареєстровано у вказаній квартирі.

Відповідачка та члени її сім’ї користувалися житлово-комунальними послугами і відповідачка не зверталася до позивача з заявою про відмову від отримання зазначених послуг.

Як видно з особового рахунку, відкритого  на ім’я відповідачки для обліку розрахунків за надані житлово-комунальні послуги мешканцям АДРЕСА_1, з січня  2006 року відповідачка не в повному обсязі вносила плату за надані житлово-комунальні послуги, внаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої станом на 1 січня 2010 року склав 3 743 грн. 32 коп..

В процесі розгляду справи представник позивача надав суду обгрунтований розрахунок заборгованості станом на 01.01.2010 р. з посиланням на рішення виконавчого комітету Славутицької міської ради про затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги, які застосовувались при нарахуванні оплати за надані житлово-комунальні послуги відповідачеві.

Відповідно до ст.. 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги від 24 червня 2004 року залежно від функціонального призначення  житлово – комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги  ( централізоване водопостачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо та електропостачання,  централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів , тощо); послуги  з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій  ( прибирання  внутрішньо будинкових приміщень та при будинкової території, санітарно – технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів, тощо).

Відповідно до ст.. 14 Закону України “Про житлово – комунальні послуги” залежно від порядку  затвердження цін (тарифів)  на житлово – комунальні послуги вони поділяються на 3 групи :

?   Перша група  - житлово – комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені органи виконавчої влади;

?   Друга група – житлово – комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на  відповідній території;

?   Третя група - житлово – комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно договором.

За порядком затвердження тарифи на спірні послуги відносяться до другої групи  і затверджені виконавчим комітетом  Славутицької міської ради як органом  місцевого самоврядування, а функції єдиного їх замовника, розрахункового центру, власника, балансоутримувача та управителя об’єктів житлового фонду у м. Славутичі виконує комунальне  підприємство “Житлово – комунальний центр”,  - позивач у справі.

З матеріалів справи вбачається, що облік наданих відповідачеві послуг з опалення та водопостачання здійснювався на підставі показань приладів обліку, встановлених у квартирі відповідачки згідно акту від 31.01.2003 р.,  крім періоду з січня 2006 року по липень  2007 року, коли за наявності приладів обліку холодної та гарячої води у квартирі відповідачки позивач проводив нарахування вартості послуг на підставі норм споживання, посилаючись на те, що відповідачка не провела чергову метрологічну повірку приладів обліку за свій рахунок, а неповірені прилади не можуть вважатися приладами обліку.

Проти такого порядку нарахування вартості послуг відповідачка заперечувала, звертаючись неодноразово до відповідача з обгрунтованими заявами щодо неправомірності таких дій, необхідності проведення метрологічної повірки приладів за рахунок виконавця та відновлення нарахування послуг на підставі показань приладів обліку.

У судовому засіданні представником відповідача суду надано обгрунтований розрахунок різниці вартості наданих послуг за спірний період, яка виникла внаслідок застосування позивачем норм споживання у порівнянні з показаннями приладів обліку холодної та гарячої води, встановлених у квартирі відповідачки, правильність обчислення якої підтвердив у судовому засіданні представник  позивача, яка становить 1 388 грн. 83 коп..

Згідно п. 9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, у квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача. Квартирні засоби обліку беруться на абонентський облік. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця. За правим ч. 2 п. 10 цих Правил справляння плати за кормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається. Виконавець і споживач не мають права відмовитися від врахування показань засобів обліку. Згідно абзацу 5 п. 15 цих Правил у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.

У судовому засідання представник відповідача надав суду копії додатків до паспортів на лічильники води від 17.03.2010 р., повірку яких відповідачка провела за свій рахунок під час розгляду справи, згідно яких обидва лічильники відповідають вимогам ГОСТ 8.156-83 та придатні до експлуатації терміном на 3 роки.

Таким чином, відповідачем на її представником доведено у судовому засіданні обгрунтованість їх заперечень у частині неправомірності нарахування позивачем вартості наданих послуг з постачання холодної та гарячої води за період з січня 2006 року по липень 2007 року на суму 1 388 грн. 83 коп., на яку необхідно зменшити розмір позовних вимог, що підлягають задоволенню.

В іншій частині заперечення відповідача доказами є необгрунтованими і недоведеними.

За таких обставин відповідачка зобов’язана сплатити позивачеві заборгованість за надані житлово – комунальні послуги в розмірі 2 354 грн. 47 коп. з розрахунку: 3 743,32 грн. – 1388,83 грн. = 2354,47 грн..

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача також підлягають витрати по оплаті судового збору та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи пропорційно розміру задоволених вимог.

    Керуючись ст. 209,  212-215 ЦПК України,  -

ВИРІШИВ:

            Позов задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь комунального підприємства “Житлово – комунальний центр” заборгованість за житлово–комунальні послуги у розмірі 2 354 гривні 49 копійок та судові витрати у розмірі 53 гривні 49 копійок,  всього 2 407 гривень 98 копійок.

    У задоволенні іншої частини позову відмовити.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд. Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя