Справа № 2-а-241/11      

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 19 січня 2011 року о 9 годині 15 хвилин суддя Варвинського районного суду Чернігівської області Павлов В.Г., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльність з невиплати щомісячної доплати до пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -   

                                                                   ВСТАНОВИВ :      

11.01.2011 року позивачка звернулася до Варвинського районного суду з позовом до Управління пенсійного фонду в Варвинському районі Чернігівської області про поновлення строку для звернення до суду, зобов’язання здійснити перерахунок та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в період з 09.07.2007 по 31.12.2007; з 22.05.2008 по 31.12.2008 року; з 01.01.2009 року по день винесення рішення по справі та зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату компенсації за несвоєчасну виплату частини пенсії у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строку їх виплати».

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що має статус «дитини війни»та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вказує, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами. Посилається на рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік». Зазначає, що її права гарантовані ст.ст. 8,22,55,95 Конституції України, які мають пряму дію.

Ухвалою Варвинського районного суду від 11.01.2011 року позовна заява ОСОБА_1, в частині вимог за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 ; з 22.05.2008 року з 31.12.2008 року; з 01.01.2009 року по 10.07.2010 року  включно - залишена без розгляду.

Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав 13 січня 2011 року, подавши у встановлений законом строк письмові заперечення на позов /а.с.11/, якими просить в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що управління діяло в межах повноважень, наданих йому законами України і підзаконними нормативними правовими актами. Також просить застосувати шестимісячний термін позовної давності відповідно до ст. 99 КАС України та розглянути справу без участі представника УПФ.   

Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності до ст.183-2 КАС України, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суддя за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення.     

Основним законом, яким регулюються дані спірні відносини є Закон України «Про соціальний захист дітей війни». Судом встановлено, що позивачка –ОСОБА_1 є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і відповідно до ст. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком /а.с.8/.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.   

Статтею 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення»передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету і підвищується у зв'язку із збільшенням величини вартості мінімального споживчого бюджету чи межі малозабезпеченості.      

Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не зупинялось, а отже допомога в  2010 році мала нараховуватись у визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»розмірах.   

Згідно частини 2 статті 152 Конституції України, ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.      

Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком не встановлений, підстави для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановленої названим Законом для розрахунку щомісячної соціальної допомоги відсутні.    

Відповідачем не надано суду доказів та не доведено правомірності своїх дій щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 11.07.2010 року по дату винесення рішення у справі.

Враховуючи, що даний спір випливає із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково –визнати дії Управління пенсійного фонду в Варвинському районі Чернігівської області щодо нарахування і виплати державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 11.07.2010 року по 19.01.2011 року незаконними, а щодо стягнення на її користь невиплаченої соціальної допомоги за вказаний період, то враховуючи, що кошти на ці потреби з Державного бюджету не виділені, позивачем не визначено конкретний розмір суми, що підлягає стягненню, слід зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату допомоги.

             В частині позовних вимог, що стосуються зобов’язання відповідача здійснення нарахування та виплати компенсації за несвоєчасну виплату частини пенсії у відповідності до норм Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати», слід відмовити з наступних на те підстав.  

Законом України "Про соціальний захист дітей війни" визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, яка встановлена у вигляді підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.

Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (стаття 7 Законом України "Про соціальний захист дітей війни").

Згідно із визначенням, яке міститься у статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

З урахуванням цього, державна соціальна підтримка дітей війни у вигляді підвищення до пенсії, яка за своєю правовою природою є окремим джерелом доходу пенсіонера та бюджетним фінансуванням відрізняється від пенсії, що сплачується за рахунок внесків осіб, застрахованих в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, не може розцінюватись як її складова частина.

На підставі вище викладеного, суд вважає за необхідне зауважити, що не підлягають застосуванню до спірних правовідносин норми статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до яких нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Оскільки у правовідносинах, що є предметом розгляду у цій справі, нарахування підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченого статтею 6 Законом України "Про соціальний захист дітей війни", відповідачем не здійснювались, підстави для застосування 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відсутні.

Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.   

Керуючись ст., ч. 2 ст. 8, ч.2 ст.22, ст.46 Конституції України, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року, Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування" від 09.07.2003 року, Законом України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", ст.ст. 2, 17-20, 94, 99-103, 183-2, 256 КАС України, суд, -     

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльність з невиплати щомісячної доплати до пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»-  задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області щодо нездійснення перерахунку щомісячної державної соціальної допомоги, ОСОБА_1 як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 6 Закон України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 11.07.2010 року по 19.01.2011 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду в Варвинському  районі Чернігівської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% пенсії за віком за період з 11.07.2010 року по 19.01.2011 року включно, відповідно до положень ч. 1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування», ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», з урахуванням проведених виплат за вказаний період.

В задоволення решти позовних вимог позивачу –відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження, підлягає негайному виконанню.   

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Варвинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.   

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя:                                                                                                                           В.Г.Павлов