АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33 – 101/ 2011 року Головуючий 1 інстанції Шишкін О.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 лютого 2011 року суддя апеляційного суду Харківської області Очеретний С.С., за участю особи, у відношенні якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1, іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди – ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2010 року, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2010 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, не працює, проживає за адресою: м. АДРЕСА_1,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі закрито у зв’язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення (а.с. 26).
Як встановлено судом, 12 серпня 2010 року о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Форд», реєстраційний номер НОМЕР_1, по вул. О.Яроша в м. Харкові в районі магазину «Лєто», під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, скоїв зіткнення з автомобілем марки «Шкода», реєстраційний номер НОМЕР_2, який рухався позаду нього. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі зазнали механічних пошкоджень.
Судом першої інстанції встановлено, що дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України, але відповідно до п.7 ст. 247 КУпАП закрив провадження у справі.
ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга, в якій він, посилаючись на те, що винним у дорожньо-транспортній пригоді є не він, а водій ОСОБА_2, який повинен був розуміти і не міг, як на його думку, не помітити його автомобіль марки «Форд», що рухався заднім ходом, а тому просить визнати дії водія ОСОБА_1 такими, що відповідали вимогам Правил дорожнього руху України, та змінити постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2010 року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши апелянта ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди – ОСОБА_2, який вважав постанову судді законною та заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддею повно і всебічно встановлені всі обставини дорожньо-транспортної пригоди на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів.
Факт правопорушення і вина ОСОБА_1 в скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АХ1 № 018040 від 12 серпня 2010 року, де наявний підпис правопорушника, чим засвідчено, що внесені до протоколу дані правильні, ОСОБА_1 ознайомлений зі змістом протоколу (а.с. 1); протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 2-3); схемою місця дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 4); поясненнями особи, у відношенні якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1, та іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_2 (а.с. 5-6).
Твердження ОСОБА_1 в його поясненнях, наданих під час оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди та в поясненнях, наданих суду першої та апеляційної інстанцій про те, що він, від’їжджаючи заднім ходом від магазину «Лєто», не міг помітити автомобіль «Шкода», а тому саме водій автомобілю «Шкода» винен у дорожньо-транспортній пригоді, спростовується п. 10.9 Правил дорожнього руху України, де зазначено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він, у разі потреби, повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Дійсно, здійснення маневру руху заднім ходом на проїжджій частині потребує від водія посиленої уваги, щоб не створювати небезпеку для руху, а тому ОСОБА_1 варто було звернутися за допомогою до інших осіб, тим більше, що в кабіні з ОСОБА_1 їхала ОСОБА_3, що давала пояснення в суді першої інстанції в якості свідка.
Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що судом було знехтувано принцип індивідуалізації при накладенні стягнення не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суддею Дзержинського районного суду м. Харкова в постанові від 06 грудня 2010 року абсолютно правильно застосовано ч.2 ст. 38 КУпАП, якою передбачені строки накладення адміністративного стягнення, та у зв’язку з їх закінченням на момент розгляду справи, відповідно до п.7 ст. 247 КУпАП закрив провадження у справі.
Крім того, посилання апелянта на спекотні погодні умови, у зв’язку з якими водієві автомобілю марки «Шкода» - ОСОБА_2 могло бути недобре, є лише припущенням і не має підтвердження в матеріалах справи.
Додаткові докази, які не досліджувались судом першої інстанції, та могли бути оцінені судом апеляційної інстанції, як підстава для скасування постанови судді, в матеріалах справи відсутні і ОСОБА_1 суду не надані.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що, оскільки суд першої інстанції вирішив справу у відповідності з вимогами закону та на підставі наявних у справі доказів, отриманих у передбаченому законом порядку, постанова судді від 06 грудня 2010 року не підлягає скасуванню чи зміні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, –
П О С Т А Н О В И В :
Постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2010 року щодо ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 – без задоволення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Харківської області С.С. Очеретний