ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
07.09.2006 року Справа № 7/250
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Медуниці О.Є.
суддів Бойченка К.І.
Семендяєвої І.В.
Секретар судового засідання: Антонова І.В.
За участю представників сторін:
від позивача Будова Н.М., юрисконсульт, довіреність
№37 від 15.05.2006;
від відповідача Шмигленко В.О., провідний юрисконсульт,
довіреність №863-4 від 03.01.2006;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної адміністрації залізничного
транспорту України „Укрзалізниця”, м. Київ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 10.07.2006
по справі №7/250 (суддя Калашник Т.Л.)
за позовом Державної адміністрації залізничного
транспорту України „Укрзалізниця”, м. Київ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства
„Холдінгова компанія „Луганськтепловоз”,
м. Луганськ
про стягнення 5870 грн. 86 коп.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Луганської області від 10.07.2006 по справі №7/250 (суддя Калашник Т.Л.) відмовлено у задоволенні позову Державної адміністрації залізничного транспорту України „Укрзалізниця”, м. Київ, позивач по справі, про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Холдингова компанія „Луганськтепловоз”, м. Луганськ, відповідач по справі, витрат на ремонт у сумі 4906 грн. 78 коп. та штрафу у сумі 964 грн. 08 коп.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що позивач не надав суду належних доказів щодо порушення умов Договору з боку відповідача, тому у суду не має підстав для задоволення позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 10.07.2006 по справі №7/250 позивач - Державна адміністрація залізничного транспорту України „Укрзалізниця”, м. Київ, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 24.07.2006 №НЮ-16-105/06/1, у якій просить зазначене рішення суду першої інстанції скасувати через порушення норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач – Відкрите акціонерне товариство „Холдингова компанія „Луганськтепловоз”, м. Луганськ, відзивом від 31.08.2006 №863-536/Ш-475 з доводами апеляційної скарги не погоджується, просить у задоволені апеляційної скарги відмовити.
Відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 07.08.2006 для розгляду апеляційної скарги Державної адміністрації залізничного транспорту України „Укрзалізниця” від 24.07.2006 №НЮ-16-105/06/1 на рішення господарського суду Луганської області від 10.07.2006 по справі №7/250 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя – Медуниця О.Є., суддя – Бойченко К.І., суддя – Парамонова Т.Ф.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 06.09.2006 по справі №7/250, у зв’язку з відпусткою, із складу судової колегії по даній справі виключено суддю Парамонову Т.Ф. та введено до складу судової колегії суддю Семендяєву І.В.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
02.09.2002 між Державною адміністрацією залізничного транспорту України „Укрзалізниця” та Холдінговою компанією „Луганськтепловоз” укладено договір №804/02-43-469/02 (далі - Договір), згідно якого позивач (Замовник) доручає, а відповідач (Виконавець) приймає на себе зобов’язання виготовити згідно із затвердженим Замовником "Технічним завданням на виготовлення електропоїздів змінного струму ЕПЛ-9Т" і поставити на умовах Договору дослідну партію електропоїздів змінного струму типу ЕПЛ-9Т у складі восьми вагонів в кількості 5 (п’ять) одиниць (№№ 003, 004, 005, 006, 007) (п.1.1 Договору - а.с.10-17).
Згідно п. 3.1 Договору якість електропоїздів повинна відповідати технічним умовам, узгодженим із замовником.
Додатковою угодою від 18.07.2003 № 2 до Договору внесено зміни:
- в преамбулу – щодо зміни назви відповідача, який став іменуватися: Відкрите акціонерне товариство „Холдингова компанія „Луганськтепловоз” (п.1.1 Статуту підприємства – а.с.43);
- в п.1.1, який викладено в новій редакції: „Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов’язання виготовити згідно із затвердженими Замовником ТУ У 35.2-05763797-027-2002 на електропоїзди змінного струму типу ЕПЛ-9Т у складі восьми вагонів в кількості 5 (п’ять) одиниць (№№ 003, 004, 005, 006, 007) та один електропоїзд постійного струму ЕПЛ-2Т у складі 6 (шість) вагонів (№ 007) з дослідної партії електропоїздів постійного струму ЕПЛ-2Т.”;
- п.3.1 викладено в редакції: „Якість електропоїздів змінного струму повинна відповідати ТУ У 35.2-05763797-027-2002 на електропоїзди змінного струму.”;
- п.5.1 – „Виконавець гарантує справну роботу поставлених поїздів змінного струму ЕПЛ – 98.”.
Пункт 5.1 Договору гарантійний строк збільшено до 24 місяців, що обчислюється з дня введення електропоїзду в експлуатацію.
Договором передбачалось поставка п’яти одиниць електропоїздів (№№ 003, 004, 005, 006, 007).
17.04.2005 при виконанні позивачем ТО-3 вагону електропоїзда ЕПЛ-9Т №005-04 виявлено внутрішньо-порожнинне перекриття ізолятора ИП-35/400-750 верхньої частини високовольтного вводу та 24.05.2005 при проведенні ПР-3 вагону електропоїзда ЕПЛ-9Т №005-04 виявлено внутрішньо – порожнинне перекриття ізолятора ИПП 27,5-4.03.СЕЗ нижньої частини високовольтного вводу.
Зазначений вище електропоїзд введено в експлуатацію 19.07.2003, про що свідчить акт від 19.07.2003, складений представниками сторін (а.с.34).
Позивачем в односторонньому порядку складено акт рекламації №65 від 28.05.2005, де зазначено про вихід із ладу вводів високовольтних ізоляторів вагону ЕПЛ-9Т №005-04.
Позивач вважає, що дана рекламація є доказом поставки відповідачем неякісної продукції, і тому відповідач повинен відшкодувати витрати на ремонт та сплатити штраф 20%.
Судова колегія приймає до уваги наступне.
Позивач вважає, що відповідач має нести відповідальність, оскільки ним поставлено неякісну продукцію, тому що ізолятори на вагоні вийшли із ладу до 24 місяців гарантійного строку, передбаченого п. 5.1 Договору.
Разом із тим п.1.1 Договору (в редакції додаткової угоди №2 від 18.07.2003) передбачає, що зобов’язання виконавця щодо виготовлення продукції обумовлюються затвердженими замовником „ТУ У 35.2-05763797-027-2002”.
В тому числі якість електропоїздів також повинна відповідати ТУ У 35.2-05763797-027-2002 (п.3.1 Договору в редакції додаткової угоди №2 від 18.07.2003 – а.с.61).
Зазначені технічні умови були вироблені та погоджені сторонами протягом 200-2003 років (а.с.49-52).
Пунктом 7.2 технічних умов передбачено, що гарантійний термін експлуатації у цілому на електропоїзд та його вузли - 24 місяців з дня введення в експлуатацію, але не більше 2,5 років із дня відвантаження з підприємства – виробника при гарантійному наробітку не більше 150 тис.км.
Гарантія підприємства – виробника вважається закінченою до строку при перевищенні будь – якої гарантованої величини – терміну або напрацювання, а також у випадку порушення споживачем п. 7.1 цих ТУ (п. 7.6 ТУ).
Отже, Договором передбачено два параметри, якими характеризується якість виробу та в рамках яких гарантується робота електровозу.
Актом – рекламацією №65 від 28.05.2005 (а.с.23) зафіксовано пробіг після заводського виготовлення – 400 тис.км.
Таким чином гарантований заводом – виготовлювачем параметр – пробіг (або наробіток) перевищено в декілька разів, тому згідно з п.7.1 та п.п.1.1;3.1 Договору (в редакції додаткової угоди №2 від 18.07.2003) гарантія на час встановлення пошкодження закінчилася.
За таких обставин посилання скаржника на п.5.2 Договору та Положення №888 від 25.07.1988 „Про поставку продукції виробничо – технічного призначення” щодо обов’язку виконавця за свій рахунок усунути дефекти або оплатити Замовнику витрати по усуненню дефектів та сплати штрафу є безпідставними.
Скаржник безпідставно наполягає на врахуванні лише одного параметру якості продукції – терміну 24 місяці, в той час як сторонами врегульовано, що якість продукції має визначатися двома параметрами – роботою протягом 24 місяців, але при пробігу (наробітку) не більше 150 тис.км.
Зазначення в п.5.1 Договору (в редакції додаткової угоди №2 від 18.07.2003) тільки терміну дії гарантії не виключає необхідності враховувати інший параметр, в межах якого гарантується якість.
Судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно того, що акт – рекламація не може бути доказом поставки неналежної якості та вини відповідача ще й з тих обставин, що він не відповідає вимогам п.п. 23, 29 Інструкції П-7.
З оглядом на викладене, апеляційна скарга Державної адміністрації залізничного транспорту України „Укрзалізниця” від 24.07.2006 №НЮ-16-105/06/1 не підлягає задоволенню, рішення господарського суду Луганської області від 10.07.2006 у справі №7/250 залишається без змін, оскільки відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Враховуючи обставини справи, судова колегія вважає, що відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги необхідно віднести на заявника - Державної адміністрації залізничного транспорту України „Укрзалізниця” .
Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційну скаргу Державної адміністрації залізничного транспорту України „Укрзалізниця” від 24.07.2006 №НЮ-16-105/06/1 на рішення господарського суду Луганської області від 10.07.2006 у справі №7/250 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 10.07.2006 у справі №7/250 залишити без змін.
3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя О.Є. Медуниця
Суддя К.І. Бойченко
Суддя І.В. Семендяєва