Красноокнянський районний суд Одеської області

4 м. смт. Красні Окни  Одеська область Україна 67900                      

Справа  № 2-а-58/2010

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03.11.2010 Красноокнянський районний суд Одеської області  в складі:

           головуючого(ої)-судді:           Чеботаренко Оксана Леонидівна

судді:  

при секретарі:Кондратюк Ганна Олександрівна

за участі позивача:         ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Красні Окни   справу за адміністративним позовом

           ОСОБА_2  до   Управління ДАІ ГУМВС

            України в Одеській області  про визнання постанови про притягнення

            до адміністративної  відповідальності незаконною та її  скасуванню

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про скасування постанови від 24 серпня 2010 року по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.123 КУпАП.

 В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 24.08. 2010 року відповідачем було винесено постанову серії ВН №072284 по справі про адміністративне правопорушення, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст. 123 КпАП України.  

  Позивач вважає дану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню зі слідуючих підстав.

В постанові та в протоколі вказано, що він, керуючи автобусом,проїхав залізничний переїзд на заборонений сигнал світлофора .

 Він дійсно 24 серпня 2010 року близько 19 год в м. Одеса ,керуючи автобусом IVAN державний номер ВН 9557СВ , прямував із сторони Ленселища в напрямку центру. Наблизившись до залізничного переїзду в районі «Мостотряда», він впевнився,що  переїзд відкритий для проїзду і продовжив рух . Коли  він знаходився на залізничних коліях,він почув,що ввімкнувся звуковий сигнал.Але  він мусив закінчити маневр і тому продовжив рух.Проїхавши переїзд,через 250-300 метрів,він  був зупинений працівником ДАІ, який  склав  протокол та виніс постанову, з якою позивач не згоден. Незважаючи на його прохання допитати                                                

свідків -пасажирів автобуса,працівник ДАІ відмовився зробити це,як і відмовив йому у наданні копії протоколу .

У судовому засіданні позивач  підтримав заявлені вимоги, в обґрунтування яких послався на обставини, викладені у позові.

  Відповідач - управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області участі в судовому засіданні не брав, про час і місце повідомлений належним чином, однак надійшло заперечення проти позову, в якому позовні вимоги не визнали, так як інспектор ВДАЇ  діяв в межах свої повноважень. Крім того,на думку відповідача,позивачем пропущено строк для звернення до суду,так як постанова була винесена 24 серпня  2009 року,а позивач звернувся до суду лише 17 вересня 2010 року,тому в задоволенні адміністративного позову просить суд відмовити та розглядати за їх відсутністю.   

  Вислухавши пояснення позивача, свідка, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.   

 24 серпня 2010 року інспектором дізнання з ОМДТП Данильченком К.М.   відносно ОСОБА_2 було складено протокол про порушення ним вимог ч.1 ст.123 КУпАП  - а саме ,про порушення ним п.20.5.”в” ПДР ,яке виразилося у тому,що він ,керуючи  автобусом  IVAN державний номер НОМЕР_1, проїхав залізничний переїзд на заборонений сигнал світлофору /а.с. 29   /

  В цей же день , 24 серпня 2010 року, інспектором дізнання з ОМДТП Данильченком К.М відносно ОСОБА_2 було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності  за ч.1 ст.123 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.  / а.с. 30  /

  Відповідно до вимог ст.256 КУпАП , в протоколі про адміністративне порушення зазначаються місце та час вчинення правопорушення ,відомості про особу правопорушника ,інші відомості ,необхідні для вирішення справи.

Виходячи із принципу презумпції невинуватості , обов»язок доведення покладається на орган /посадову особу/, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення.

 Для встановлення істини по справі органу юридичної юрисдикції необхідно довести наявність події адміністративного проступку, встановити особу, яка скоїла протиправне діяння , за яке законодавством передбачена адміністративна відповідальність , довести винність особи в скоєнні адміністративного проступку .

   Із вищезазначеного  протоколу видно, що ОСОБА_2 свою винуватість не визнав.

  Таким чином, при розгляді справи посадова особа повинна була прийняти всі заходи для того, щоб довести винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.  

  Так ,позивач стверджує,що на момент підписання ним протоколу у протоколі будь-яких свідків зазначено не було і тому він вимагав,щоб були допитані свідки – пасажири автобусу, а також вимагав,щоб йому була вручена копія протоколу для унеможливлення внесення будь-яких даних без його відому. Однак у цих законних вимогах позивачу було відмовлено.

   Однак при огляді у судовому засіданні копії протоколу у останньому зазначені свідки правопорушення , але підпису позивача про отримання ним копії протоколу або про відмову у отриманні копії протоколу,належним чином посвідченої ,у протоколі серії ВН 1 серії 003594 немає,чим порушені вимоги  ч.2 ст.254 КУпАП щодо обов”язкового вручення копії  протоколу особі ,яка притягується до адміністративної відповідальності.

 Таким чином, такі докази відповідача отримані у порушення встановленого законом  порядку і тому не можуть бути прийняті судом.

   Разом з тим,свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила,що вона 24 серпня 2010 року була пасажиром маршрутного таксі рейсу 201 під керуванням ОСОБА_2 і стверджує,що перед початком руху залізничний переїзд горіло зелене світло , а звуковий сигнал про заборону руху через залізничний переїзд пролунав ,коли автобус знаходився вже на коліях. Так як було дуже спекотно, двері в маршрутці були трохи привідкриті і вона добре чула і бачила,коли пролунав сигнал і де саме автобус у цей час знаходився.

     Згідно п.16.8 ПДР України водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно з сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Відповідач не довів та не спростував твердження позивача та свідків, що той розпочав проїзд залізничного переїзду на заборонений сигнал світлофора при звуковій сигналізації.

  Крім того, у постанові про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, в порушення вимог ст..283 КУпАП , не вказані ні дата ,ні час,ні місце  скоєння правопорушення.,не зазначений нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення  /який саме пункт ПДР  порушив ОСОБА_2./

    Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу .

  Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

  Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь згідно до ст. 62 Конституції України .

 Відповідачем, в порушення вимог ст. 71 КАС У країни, не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача.

 Постанова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо. Проте з встановлених в судовому засіданні обставин справи вбачається, що відповідачем  було допущено порушення цих принципів при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення.

   Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року № 6 « Про практику  розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» ,розглядаючи відповідно до ст..293 КпАП скаргу або протест на постанову у справі про адміністративне правопорушення ,суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом;чи є в діях даної особи ознаки проступку ,за який законом передбачена адміністративна відповідальність ,і вина у його вчиненні ; чи не сплив строк давності для притягнення  до адміністративної відповідальності ;чи правильні

висновки органу /посадової особи/, який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючи обставини;чи враховані пом»якшуючи обставини, майновий стан винного»

   За таких обставин суд визнає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення посадовою особою Державтоінспекції не дотримано встановленого порядку провадження, постанова по адміністративній справі стосовно ОСОБА_2 винесена не законно і не обґрунтовано, тому є підстави для її скасування .

 Що стосується твердження відповідача стосовно пропуску позивачем строку  звернення до суду,то позивач звернувся до суду 01 вересня 2010 року ,позовна заява зареєстрована за вхідним номером 2783.Однак позовна заява  не відповідала вимогам ст.106 КАС України і ухвалою суду від 03 вересня 2010 року була залишена без руху до 20 вересня 2010 року / а.с  4 / і після виправлення недоліків позовна заява,яка відповідала вимогам ст 106 КАС України , надійшла до суду 17 вересня 2010 року. За таких обставин строк звернення до суду позивачем не пропущено.

                Керуючись  ст.ст.10,12, 160,161,163,167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов    ОСОБА_2    задовольнити .

              Постанову серії ВН №072284  від 24 серпня 2010 року  про притягнення до адміністративної відповідальності   за ч.1 ст.123 КУпАП  ОСОБА_2   визнати незаконною та скасувати і провадження по справі закрити.

            Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя           О. Л. Чеботаренко

судді