Справа № 2-4353/10

Р І Ш Е Н Н Я

     ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

20  грудня  2010 року                                                                                                    м. Сімферополь

            Київський  районний   суд  м. Сімферополя  у   складі:   головуючого,  судді   Харченко  І.О.,  при секретарі    Вороної  Т.В.,   розглянувши    у   відкритому   судовому   засіданні   цивільну   справу  за   позовом   ОСОБА_1  до  ВАТ  «Кримгаз»   про   визнання   протиправними   спроб  відключити  його   квартиру   від   газопостачання,    відшкодування   моральної   шкоди,  тощо  -

                                                                     в с т а н о в и в:

10.07.2009 року  ОСОБА_1  звернувся  до  суду  з  позовом  до  ВАТ «Кримгаз» про порушення  прав  споживачів (а.с.2-3). Рішенням  Київського  районного суду м.Сімферополя  від  10.12.2009  року (а.с. 63-65)  позовні  вимоги  ОСОБА_1 задоволені  частково. Рішенням  Апеляційного суду АР Крим  від 03.03.2010 року  в  частині   позовних   вимог  ОСОБА_1  до  ВАТ «Кримгаз»  про визнання  протиправними  спроб  відключити   його  квартиру  від   газопостачання  і  про  відшкодування  моральної  шкоди  справу  направлено  на   новий  розгляд (а.с.89-91).

04.06.2010 року  позивач  ОСОБА_1 подав  клопотання  про  збільшення  позовних вимог (а.с. 106-108.)  Вимоги, що  викладені у пунктах 8, 9, 10, 11, 12  цього клопотання,   відповідно  до  вимог  ст. 118 ЦПК України  передано в  канцелярію  суда  для передачі  в  порядку  черговості  іншому  судді   і   вирішення   питання  про  відкриття  провадження  у справі.  Залишилися   до   розгляду  вимоги,  що   викладені у пунктах 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19,   а  саме  позивач   просив: - визнати  противозаконними   спроби  ВАТ «Кримгаз» 18.03.2009  року та 19.03.2009 року віключити  його  квартиру   від  газопостачання  без  рішення  суду;  - визнати  залишення  його  квартири   та  всіх  споживачів, отримаючих   газ   від  стояка  у   під’їзді   в  період  з  19.03.2009  року   по  23.03.2009  року  противозаконними  та  технологічно  необгрунтованими; - визнати   вимоги  ВАТ  «Кримгаз»  18.03.2009  року   та  19.03.2009  року  про  виплату   позивачем   суми  боргу  за  спожитий  газ,  відповідно  до  акту в  1654 грн. 97  коп.  протиправними  та  такими,  що  порушують  його  права   споживача; - визнати   спробу 20.03.2009  року  жильців   першого під’їзду   будинку  АДРЕСА_1  понудити  його к  виплаті  боргу  наслідком   віключення  їх  від  газопостачання  з  ціллю   підбурювання   шляхом   навмисної   та   необгрунтованої    розгерметизації   контрольного   крану  у  його квартирі;  - визнати  провокацією  дії  ВАТ «Кримгаз» 20.03.2009 року  по  зібранню   жильців його  під’їзду  під  його квартирою  з  ціллю понудити  його до  сплати  неіснуючої  заборгованості  та   перебування  його та  його  сім’ї   без  газу  з  19.03.2009  року  по  23.03.2009  року   порушенням  його   прав  споживача   та  завданням  моральної  шкоди; - зобов’язати   ВАТ  «Кримгаз»   принести  публічні  вибачення   жильцям   під’їзду  АДРЕСА_1  в  одній  з  міських  газет,  за  технологічно  необгрунтоване  відключення  19.03.2009 року  від  газопостачання  та  розповсюдження   необ’єктивної  інформації  про  його  заборгованість; - зобов’язати  ВАТ «Кримгаз»   за   протиправні  дії  18.03.2009  року  та  19.03.2009 року виплати  йому  компенсацію  за    завданну   моральну   шкоду   у  сумі   150000 грн.  

Позивач  у   судовому   засіданні   позов   підтримав  та  просив  його  задовольнити у  повному   обсязі.  

Представник   відповідача  у   судовому   засіданні  позовні   вимоги не  визнав  та  просив   відмовити  у  його  задоволенні.  Представником  відповідача  було  пояснено  суду,  що  їх  представники  діяли  в межах   закону.  

 Вислухавши  позивача, представника  відповідча,  свідків,   дослідивши   матеріали   справи  та   докази,   надані  сторонами   на   підставі   ст.ст.10, 60  ЦПК  України,  суд   дійшов  до   наступного.

Судовим    розглядом   встановлено,  що  позивач   проживає  у   квартирі АДРЕСА_1   та  є   абонентом  ВАТ «Кримгаз» (особовий   рахунок  № НОМЕР_1).

    18 березня  2009 року представники  відповідача  ВАТ «Кримгаз»   разом  з  представником   ЖЕО  Київського  району,   прийшли   до  квартири  позивача  та  заявили  про  намір  відключити  квартиру АДРЕСА_1   від   газопостачання   у  зв’язку  з  заборгованістю  по  сплаті  за  газ.  Позивач  роз’яснив,  що  заборгованості  перед ВАТ «Кримгаз» не  має,  а  спірні  питання  знаходяться  на  розгляді  в  Київському  районному   суді  м. Сімферополь.  На  пропозицію  зайти  до  квартири,    вищевказані  особи   відповіли   відмовою.  

            19 березня 2009  року  до  квартири   позивача знов   прийшли   працівники   ВАТ «Кримгаз» та   КП ЖЕО  Київського  району.  Позивачем  було  їм   надано  для  огляду  платіжні  документи  та  доступ  до  газообладнання.  Дані   факти   знайшли   підтвердження   в  ході   розгляду  справи  по  суті,   як   з  пояснень   позивача   та  свідків,  а  також   з  відео   матеріалу,   наданого  позивачем   та   проглянутого  судом   в  судовому  засіданні.   Також   з   цього  відео  матеріалу  вбачається,  що  слюсарем   Федосєєвим А.В.  без   достатньо  для  того   правових  та  технічних   підстав   було   відключено   квартиру  позивача   від   газопостачання  з   посиланням  на  те,  що  йому  не   вдалося   зробити   профілактику   газового   крану.  Представниками   ВАТ  «Кримгаз»  також  було   пропоноване   позивачу   за  власний  рахунок   придбати   новий   кран (що  суперечить   діючому   законодавству),  а   тільки  тоді   вони  підключать   його   квартиру   до   газопостачання.  

             Наступний   раз  представники  ВАТ  «Кримгаз»  з’явилися  до   позивача   без  попередження  20  березня  2009  року,  при  цьому  посилалися   вже  на  необхідність  проведення  технічного  обстеження   газового  обладнання  як  у  всьому   будинку,  так  й  в  квартирі  позивача.  За  домовленістю  сторін   наступний   огляд   квартири   позивача   було   призначено  на  23.03.2009 року.  Саме  в   цей   день  представниками   ВАТ  «Кримгаз»   було  рахунок  товариства,   як   то   й  передбачено   законодавством,    встановлено  в  квартирі   позивача   новий   газовий   кран    та   підключено  газопостачання,   як  в  квартирі    АДРЕСА_1.      

    Відповідно  до п. 19  постанови КМ України  від  09.12.1999 року № 2246  Про  затвердження   Правил  надання   населенню  послуг  з  газопостачання  якщо  споживач  не  оплатив  надані  послуги  з   газопостачання  протягом  10  днів  після   строку, зазначеного в договорі чи  платіжному  документі,  а газопостачальне  підприємство протягом  наступних  п’яти   днів  не  отримала   повідомлення   про  оплату, споживачеві  надсилається   письмове  попередження  про  припинення  газопостачання. У  разі   несплати  наданих  послуг  з  газопостачання  протягом  10 днів  після  отримання  споживачем  письмового  попередження (з позначкою про його вручення) газопостачальне  підприємство  має  право   відключити  споживача  від  газопостачання.

    Представником  відповідача  ВАТ «Кримгаз» не  надано  суду  належних  та  допустимих  доказів  тому,  що  відповідно   до   вищенаведених    нормативних    документів  позивач  ОСОБА_1  належним   чином   був  повідомлений   про  наявність  в  нього  заборгованості   та    наслідки   несвоєчасного   її   погашення.   За  таких   обставин   дії  ВАТ  «Кримгаз»  18  березня  2009  року  по   спробі   відключити    квартиру  позивача  за   несплачену   заборгованість,  а  19 -23  березня  2009  року  по   фактичному   відключенню   квартири  АДРЕСА_1   без   достатніх   та  обґрунтованих    на   те   підстав   є   неправомірними.

             Відповідно до  п.6 постанови  КМ України  від  09.12.1999 року № 2246  Про  затвердження   Правил  надання  населенню  послуг  з  газопостачання,  газопостачання   також  припиняється  у  разі   проведення  планово-профілактичного  обслуговування  та/або  капітального ремонту  систем  газопостачання.  У  цьому  випадку  газорозподільне    підприємство  зобов’язане  проінформувати  споживача  про  причини і строки   припинення   газопостачання.  

             В  ході   розгляду  справи   по  суті  представником   відповідача    ВАТ   «Кримгаз» не було надано суду   належних   та   допустимих   доказів    інформування   газоспоживачів   будинку  АДРЕСА_1  та  особисто   позивача   про  планово-профілактичне   обслуговування  та/або   капітальний   ремонт  систем  газопостачання.   Наявність  об’яви   на   вхідній   двері   першого  під’їзду   цього  будинку,   датована   травнем   2007 року,   не   є  таким    належним    інформуванням  (а.с. 157).

             В  судовому   засіданні    представником  ВАТ  «Кримгаз»  та  свідком  ОСОБА_3  було  заявлено  про  наявність   витіку   газу  у  зв’язку   з чим,   нібито,   й   було  відключено  квартиру   позивача   від   газопостачання,  але    жодного   належного   документу  та   доказу  суду   не   надано,   хоча   суд   тричі   витребував   у  представника  відповідача   ці    доказі.   Надана  суду   копія   акту   від   20.03.2009  року   таким  доказом   не  є, а  тому  судом  не  приймається.  Також  суд  вважає  за  необхідне  зазначити,  що  фактичне   відключення  всього   стояку   будинку АДРЕСА_1  було  проведено   працівниками   ВАТ  «Кримгаз»   ще  19.03.2009 року,  а  тому  станом  на  20.03.2009  року    (дату  складення   акту)   технічне   неможливо   за   відсутністю   газу   взагалі,    падіння    його    тиску  (а.с. 130).        

            Таким  чином,   судом   було  встановлено,  що  в  період  з   19  по  23  березня  2009  року (включно)   внаслідок   дій   представників   відповідача   квартира   АДРЕСА_1  та   інші   квартири   під’їзду  по   стояку   були   залишені   без    газопостачання,   при   цьому   слід    зазначити  -   без   вини   позивача.  

             Проаналізувавши    вищезазначене  суд   дійшов   висновку   про  обгрунтованність  вимог  позивача    щодо   визнання    спроби   ВАТ «Кримгаз»   18.03.2009  року  віключити  його  квартиру   від  газопостачання  без  рішення  суду  та   фактичне  відключення   19.03.2009 року  – 23.03.2009  року   його    квартири   та  всіх   споживачів, отримаючих   газ   від  стояка   у   під’їзді   в   період  з  19.03.2009  року   по  23.03.2009  року  противозаконними   та  технологічно    необгрунтованими.

Статтею  23 ч. 1 ЦК  України   передбачено,  що  особа  має право на відшкодування  моральної шкоди,  заданої  внаслідок  порушення  її  прав. Моральна  шкода  полягає,  завдяки, у  душевних  стражданнях,  яких  фізична  особа  зазнала  внаслідок  порушення   її   прав.

Суд   полягає   доведеним   спричинення   позивачу  моральної   шкоди,  яка полягає в  його  душевних  стражданнях  і  хвилюваннях,  у   зв’язку   із   неправомірними  діями  відповідача  щодо   неправомірного  відключення   його   квартири,  та   всього    під’їзду  з  посилання  на  винні   дії   ОСОБА_1,   від   газопостачання  в  березні  2009  року.   Але,  враховуючи    роз’яснення  Пленуму   Верховного Суду  України,  даних у   п.9  постанови  від  31  березня 1995 року № 4  «Про   судову   практику   в  справах   про   відшкодування   моральної (немайнової)  шкоди» (зі змінами),  виходячи  із   засад    розумності,  виваженості   та  справедливості  стягує  з  відповідача   на   користь  позивача   в   рахунок    відшкодування    моральної   шкоди   3000 грн. 00 коп.

            Разом  з  тим,  вимоги  позивача   щодо   визнання   вимоги  ВАТ  «Кримгаз»  18.03.2009  року  та  19.03.2009  року  про  виплату   позивачем   суми  боргу  за   спожитий  газ,   відповідно  до  акту  в  сумі   1654 грн. 97  коп.  протиправними  та  такими,  що  порушують  його права  споживача,  суд   вважає  такими,  що   не  підлягають  задоволенню,   у  зв’язку   з  тим,  що  ВАТ  «Кримгаз»  має  право  вимагати   усунення  порушення  його  прав  та   інтересів  у  встановленому   законом   порядку,   наприклад,  шяхом  звернення   до   суду.

              Вимоги   позивача   щодо   визнання   спроби   20.03.2009  року  жильців   першого під’їзду   будинку  АДРЕСА_1   понудити   його  к  виплаті  боргу  наслідком  відключення  їх  від  газопостачання  з  ціллю  підбурювання   шляхом   навмисної   та   необгрунтованої    розгерметизації   контрольного   крану  у   його  квартирі    та   визнання   провокацією   дій  ВАТ  «Кримгаз»  20.03.2009  року   по  зібранню   жильців  його   під’їзду   під  його  квартирою  з  ціллю   понудити   його   до  сплати   неіснуючої  заборгованості,     задоволенню  не  підлягають   у  зв’язку  з  їх   недоведеністю.    

            Вимоги  позивача  щодо  покладення  зобов’язання  на   ВАТ  «Кримгаз»   принести  публічні   вибачення   жильцям   під’їзду   АДРЕСА_1  в  одній   з  міських  газет,  за  технологічно  необгрунтоване  відключення  19.03.2009 року від   газопостачання    задоволенню   також   не  підлягають,  оскільки   позивач  має  право  на  захист  особистих  прав  або   інших  осіб    на   підставі   належним  чином  оформленної   довіренності.  Позивачем   ОСОБА_1  не  надано   суду   доказів   уповноваження   його  жильцями   під’їзду   АДРЕСА_1   на   захист  їх  прав    взагалі   та   в  тому  числі   в    той  спосіб,  про  який   він   просить.   Позивачем  також  не  надано  належних доказів  розповсюдження  ВАТ  «Кримгаз»  необ’єктивної   інформації   про  його  заборгованість,  а  тому  ці  вимоги   задоволенню   не  підлягають.

Розглянувши   вимоги   позивача   про  стягнення  на   його  користь    моральної  шкоди  у  зв’язку   з   порушенням   його   прав   як  споживача  за   перебування   його  та  його  сім’ї   без  газу  з   19.03.2009  року  по  23.03.2009  року   з  посиланням  на  ЗУ  «Про  щахист  прав  споживачів»    суд   дійшов   до   наступного.                  

Відповідно   до  ч. 2  ст. 22  Закону  України  «Про  захист   прав  споживачів»  та  Пленуму   Верховного  суду  України  від  12.04.1996 року № 5 «Про  практику  розгляду  цивільних  справ   за  позовами   про  захист   прав   споживачів»   при  задоволенні  вимог суд  одночасно  вирішує  питання  щодо  відшкодування   моральної (немайнової)   шкоди.  Проте  задоволення   такої   вимоги  за   умови   її   пред’явлення    можливе   з   урахуванням  п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону  України  «Про  захист   прав  споживачів»,  який   передбачає   право  на   відшкодування   моральної  (немайнової)  шкоди,   заподіяної   небезпечною  для  життя  людей     продукцією  (товар, робота  чи  послуга), у   випадках   передбачених   законом.  Оскільки   позивачем  не  надано  суду  належних  та  допустимих   доказів  спричинення   йому   моральної   шкоди   саме  з  вищевказаних  обставин,  вимоги  ОСОБА_1  залишаються  судом   без    задоволення.  Крім  того,  його  вимоги    щодо  стягнення    моральної   шкоди   на  підставі  норм  ЦК  України   вже  вище  розглянуті  судом,   задоволені    частково,  при  цьому,   слід  зазначити,    за  ті  ж   самі  порушення   його  прав  з   боку   відповідача.

  Розглянувши    дану   цивільну   справу  за   участю  усіх   зацікавлених осіб,  у  рамках  заявлених   вимог,  на   основі   дотримання    принципів    диспозитивності,    змагальності   і  справедливості    судочинства,   всебічного  та  повного  дослідження   обставин  справи,  перевірки   їх   наданими    сторонами   доказами,  оцінивши  їх  у    сукупності,   виконавши    вимоги   процесуального  закону,  суд   дійшов     висновку,   що   позовні  вимоги  ОСОБА_1  підлягають   частковому   задоволенню.  

Відповідно  до  вимог  ст.  88 ЦПК  України  з  відповідача  на  користь  позивача  підлягає  стягненню    держави  підлягають  стягненню та  витрати  на  інформаційно-технічне  забезпечення  розгляду  справи   в  Київському  районі  м. Сімферополь  в  сумі  07  грн. 50  коп.,  та  на  користь   держави   судовий  збір  в  сумі  (08 грн. 50  коп. + 08 грн. 50 коп.) 17   грн. 00 коп.

      На  підставі  ст. 23 ЦК України,   ЗУ  «Про  щахист  прав  споживачів», постанови  КМ  України  від    09.12.1999  року   № 2246,  керуючись   ст.ст.10, 11, 33, 60, 61, 79, 88, 209, 212, 214-215, 218   ЦПК  України,    с у д -  

                                                                В И Р І Ш И В:

      Позов  ОСОБА_1  до  ВАТ  «Кримгаз»  про   визнання   протиправними  спроб  відключити  його  квартиру  від   газопостачання,    відшкодування    моральної   шкоди,  тощо  -  задовольнити   частково.

            Визнати   дії   ВАТ  «Кримгаз»   відносно   ОСОБА_1    по  спробі  відключити    його  квартиру   АДРЕСА_1   в   період   з  18  по 19  березня  2009  року  та   залишення   квартири    АДРЕСА_1  в  період  з 19  по 23  березня  2009  року   без    газопостачання   -   протиправними.

            Стягнути   з   ВАТ  «Кримгаз»   на   користь   ОСОБА_1   в  рахунок  відшкодування  моральної   шкоди   за   протиправні   дії  в   розмірі   3000  (три  тисячі)  грн.  00  коп.,  витрати   на   інформаційно-технічне    забезпечення    розгляду   справи   Київським   районним   судом   м. Сімферополь  -  07  грн. 50 коп.  

В   задоволенні   решти   вимог  відмовити.

Стягнути  з   ВАТ  «Кримгаз»   на   користь  держави   судовий  збір  в  сумі  (08 грн. 50  коп. + 08 грн. 50 коп.) 17   грн. 00 коп.

Рішення  може  бути  оскаржено  в  апеляційному   порядку   до  Апеляційного   суду   АР Крим   через  суд  першої   інстанції   шляхом  подачі   в  10-денний   строк   з  дня   проголошення   рішення   апеляційної   скарги.

Особи,  які  брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому засіданні  під  час   проголошення  судового  рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу  протягом  десяти  днів  з  дня   отримання  копії   цього  рішення.

Суддя: