Справа № 2-7229/10
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2010 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя у складі:
Головуючого, судді Харченко І.О.
при секретарі Гуляєвій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Вітмет» про стягнення заробітної плати, моральної шкоди, тощо -
в с т а н о в и в :
27.09.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Вітмет» про стягнення заробітної плати (а.с. 1-3). Свої вимоги мотивував тим, що з 23.10.2006 року по 18.03.2010 року він працював спочатку на посаді завідуючим господарством, заступника директора, а потім директором пансіонату «Фотон», який належить ТОВ «Вітмет». 18.03.2010 року відповідач розірвав із ним трудовий договір у зв’язку із погіршенням його стану здоров'я. На момент звільнення відповідач повинен був призвести розрахунок по сплаті допомоги за тимчасовою непрацездатністю у зв’язку із знаходженням на лікарняних, а також компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 908,54 грн.; заборгованість по заробітній платні 6049,80 грн.; вихідну допомогу у розмірі 818,16 грн. Однак, відповідач вказані суми не виплатив, на письмову вимогу про сплату грошових коштів відповідач відповіді не надав. Своєю неправомірною поведінкою відповідач спричинив й моральні страждання, які він оцінює у 5000 грн. Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по зарплаті у сумі 6049 грн. 80 коп.; компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 908 грн. 54 коп.; вихідну допомогу у розмірі 446 грн. 20 коп.; середній заробіток за затримку розрахунку у розмірі 2498 грн. 72 коп.; моральну шкоду 5000 грн.
Позивач та його представник до судового засідання не з’явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив їх задовольнити. У зв’язку з неявкою представників відповідачів просив винести заочне рішення.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про прочини неявки суду не відомо.
З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідачів, так як мається достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін.
Дослідивши матеріали справи та докази, надані на підставі ст.ст. 10, 60 ЦПК України, суд дійшов до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Вітмет», працював у належному відповідачу пансіонаті «Фотон», розташованому за адресою: м. Євпаторія, смт. Заозерне, вул. Алея Дружби(вул. 60 років РССР) б. 111 .
Наказом від 18.03.2010 року № 18/1 позивач звільнений з роботи за станом здоров'я , що перешкоджає продовженню даної роботи по п.2 ст. 40 КЗпП України. Відповідно до ст. 47 КЗпП України трудова книжка видана позивачу у день звільнення. Однак у порушення ст. 116 КЗпП України у день звільнення з позивачем не був проведений кінцевий розрахунок. Заборгованість складає: по зарплаті у сумі 6049 грн. 80 коп.; компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 908 грн. 54 коп.; вихідну допомогу у розмірі 446 грн. 20 коп.; середній заробіток за затримку розрахунку у розмірі 2498 грн. 72 коп. і це підтверджується розрахунковим листом.
Відповідно до ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розділ підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Період затримки розрахунку складає з 19 березня 2010 року (час звільнення) по 01 вересня 2010 року (час вказаний позивачем у його розрахунку від 24.09.2010 року).
Середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1, згідно до його розрахунку про зарплату від 24.09.2010 року (а.с.11) склала 2498 грн.72 коп. Оклад за січень та лютий 2010 року 435 грн. х 2 =870 грн., кількість робочих днів у січні та лютому 2010 року 39 днів, з 19.03.2010 року по 01.09.2010 року – 112 днів, середя заробітна плата склала 870 грн.: 39 днів = 22,31 грн. ( 112 днів х 22,31 грн.).
Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то вони підлягають частковому задоволенню виходячи з такого.
Частиною 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться в разі, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин ( незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум , виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо ) , яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
З урахування вищезазначеного, матеріалів справи суд вважає за можливе стягнути з ТОВ «Вітмет» на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 грн. 00 коп., в решті відмовити.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи.
На підставі ст. ст. 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, с у д -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Вітмет» про стягнення заробітної плати, моральної шкоди, тощо - задовольнити частково.
Стягнути з ТОВ «Вітмет» на користь ОСОБА_1 заборгованість по зарплаті у сумі 6049 грн. 80 коп.; компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 908 грн. 54 коп.; вихідну допомогу у розмірі 446 грн. 20 коп.; середній заробіток за затримку розрахунку у розмірі 2498 грн. 72 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 грн. 00 коп., а всього 10903 (десять тисяч дев’ятсот три) грн. 26 коп.
Стягнути з ТОВ «Вітмет на користь держави судовий збір в сумі (99,03 + 08,50) 107 грн. 53 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи Київським районнім судом м. Сімферополь в сумі 120 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: